§35 . Фізико-географічна характеристика зони мішаних і широколистих лісів

Географічна розминка

Пригадайте і назвіть усі лісові зони помірного географічного поясу. Користуючись §31, назвіть ті природні умови, в яких розвивається ™ лісовий тип рослинності.

Географічне положення і назва зони. Зона мішаних і широколистих лісів отримала свою назву за переважанням відповідних ландшафтів, а саме мішаних лісів, де поруч ростуть хвойні й листяні породи дерев, а також широколисті, в яких переважають дерева з широкими листками.

Віднедавна було встановлено, що в межах України на заході зони мішаних лісів трапляються окремі ділянки, де й донині збереглися широколисті породи дерев. Тому цю зону стали називати зоною міша них і широколистих лісів. Вона охоплює понад 20 % території країни. Розташована зона на півночі України в межах південної частини Поліської низовини та частини Волинської і Подільської височин. Часто зону називають Полісся, оскільки в межах України перебуває частина Полісся усієї Східноєвропейської рівнини (мал. 153).

Із заходу на схід зона мішаних і широколистих лісів простягається більше ніж на 750 км, а з півночі на південь — на 150-250 км. Вона охоплює значну частину Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської, Чернігівської та північні частини Сумської, Львівської і Тернопільської областей. Південна межа зони проходить поблизу Рави- Руської, Нестерова, Львова, Золочева, Кременця, Шепетівки, Чуднова, Житомира, Києва, Ніжина, Кролевця, Глухова.

Зона мішаних та широколистих лісів розмістилася в межах різних тектонічних структур Східноєвропейської платформи.

Практичне завдання

За допомогою карти фізико-географічного районування та тектонічної карти (див. форзац) з’ясуйте, в межах яких тектонічних структур розміщена зона мішаних і широколистих лісів. Як це вплинуло на рельєф зони? Позначте південну межу зони на контурній карті.

Зональні особливості природи. Рельєф зони переважно низовинний. У його формуванні основну роль відіграють піщані та супіщані відклади льодовикового походження, утворюючи зандрові слабохвилясті по­крови. Є тут острівки з лесовими відкладами, на яких розвиваються такі дрібні форми рельєфу, як яри і балки. На північному заході та північному сході залягають карстові породи, на яких сформувалися форми карстового рельєфу. Окремі ділянки зони мішаних і широколис­тих лісів характеризуються більш підвищеною поверхнею з розвинутими вузькими і глибоко врізаними річковими долинами, моренними горбами, пасмами й одинокими скелями з крутими схилами.

Зона мішаних і широколистих лісів розташована в Атлантико- континентальній кліматичній області, тому зональним типом клімату

fits

SAV

Зона мішаних і широколистих лісів

188

є помірно континентальний клімат. Річний радіаційний баланс стано­вить 1800-1850 МДж/м2, додатна частина якого формується переваж­но теплої пори року. Пересічна температура липня додатна і змінюється з півночі на південь від +17 до +19,5 °С. Температура січня знижується із заходу на схід від -4,5 до -8,0 °С, що зумовлено переміщенням повітряних мас.

За рік у цій зоні випадає до 700 мм опадів при випаровуваності не більше 400-450 мм. Тому коефіцієнт зволоження - більше одиниці. Отже, зона належить до природних комплексів із надмірним зволожен­ням. Саме ця риса клімату сприяла формуванню густої гідрографічної сітки, яка подекуди становить 0,5 км на один кілометр квадратний площі.

Річки цієї природної зони належать до басейнів Дніпра та Західного Бугу і мають мішане живлення з добре вираженою весняною повінню і значним заболоченням. Болота є важливою зональною рисою. Тут трапляються цілі болотяні масиви, найбільшими з яких є Переброди, Сира Погоня, Коза-Березина, Замглай. У зоні мішаних і широколистих лісів багато озер різного походження. Серед них - заплавні, льодови­кові та карстові. Зональною перлиною вважають озера карстового по­ходження. (Пригадайте їхні назви.) Значні тут запаси й підземних вод. У цілому зона мішаних і широколистих лісів є в Україні найбільшим накопичувачем прісної води.

Дивовижні об’єкти і явища

Озеро, яке оспівала Леся Українка. Нечимне - це одне з небагатьох в Україні озер льодовикового походження (мал. 154). Воно має невелику площу - всього 9 га, довжину близько 290 м і ширину 180 м. Його улоговина округлої форми, береги пологі й низькі. Озеро безстічне, живиться переважно атмосферними опадами, взимку замер­зає. Лежить озеро у глухому незайманому лісі, заростає від країв оче­ретом та осокою. На водяному плесі красуються глечики та лілії. Його дно, здається, підступає так близько, що можна зачепити рукою. Проте це не так! Спробуйте опустити під воду жердину, і відчуєте, як вона увійде в дно, наче ложка в рідку сметану. Дна немає. Озеро тому й називають Нечимне, тобто його нічим не заміряти. Нині озеро опи­нилося фактично на межі зникнення, оскільки дуже швидко перетво­рюється на болото. Причин цього явища вчені не знайшли.

Ґрунтовий покрив відрізняється значною строкатістю, але зональ­ними Грунтами є дерново-підзолисті та болотно-лучні, які охоплюють

близько 95 % території. На окремих ділян­ках під широколистими лісами трапляють­ся сірі лісові ґрунти та чорноземи опідзо- лені. Основними типами рослинності є лісова, лучна і болотяна.

Ліси охоплюють близько ЗО % території зони (мал. 155). Тут ростуть переважно сос­нові ліси - бори, сосново-дубові ліси - субори, сосново-дубово-грабові ліси - сугрудки, дубово-грабові — груди та вільхові ліси — вільхи. У південно-західній частині трапля- Мал. 154. Озеро Нечимне ються ялинові ліси - рамені.

На площах зростання широколистих лісів подекуди трапляються дубові, дубово-грабові та дубово-липові осередки, а також опілля - мало заліснені і зовсім безлісі ділянки поміж лісів. На місці зведених лісів ростуть вторинні лісові масиви з берези та інших дрібнолистих порід, так звані березняки.

Попри свою назву, лісами зона вкрита не повністю. У ній є як природні безлісі угіддя - луки, болота, опілля, так і простори, які залишилися без лісу внаслідок його вирубування. Луками в зоні мішаних і широколистих лісів охоплено близько 10 % території. Вони трапляються переважно в долинах річок, на місцях вирубаних лісів. На низинних і перехідних болотах, які охоплюють тут значні площі, росте болотяна рослинність, представлена трав’яними і моховими видами.

Тваринний світ зони різноманітний, переважають ті види, які пристосувалися до життя у лісі. Із ссавців тут живуть лось, благо­родний олень, козуля, дика свиня, вовк, лисиця, заєць, білка тощо; з птахів — глухар, рябчик, тетерев, дятел, лелеки та ін. У річках і во­доймах мешкає понад ЗО видів риб: короп, лящ, плітка, линь, ка­рась, сом, щука та ін.

Ландшафти зони мішаних і широколистих лісів змінюються як із заходу на схід, так і з півночі на південь, що зумовлено особливостя­ми гірських порід, клімату, рельєфу та господарською діяльністю лю­дей. Найпоширенішими ландшафтами є моренно-зандрові рівнини з дерново-підзолистими ґрунтами під борами і суборами або збезлісені і під сільськогосподарськими угіддями; болотні ландшафти; опільські низовинно-височинні з сірими лісовими ґрунтами нині під сільсько­господарськими угіддями (у минулому були охоплені широколис­тими масивами).

мішаних і широколистих лісів

Нотатки краєзнавця

Ландшафти зони у географічних назвах. Візьмемо для прикладу річки, серед назв яких трапляються такі: Борова, Боровенька, Боровик, Боровицька, Боровиця, Боровичка, Бориня, Буковина, Бере- занка, Вільха, Вільхівка, Вільхова, Вільшана, Дубана та інші. А ось які назви мають деякі населені пункти: Нова Борова, Борівське, Борове, Сосниця, Соснове, Соснівка, Дубно, Діброва, Бучач, Великий Берез- ний, Вільхівка, Вільшани, Вільшанка тощо. У цих назвах відобразилися особливості ландшафтів зони мішаних і широколистих лісів, де поширені такі дерева, як сосна, дуб, бук, береза, вільха, граб.

У природній зоні нині розвиваються такі процеси, як заболочування, розвіювання пісків, водна ерозія, карстування. Заболочування є наслід­ком надмірного зволоження ґрунтів, слабкого стоку в умовах низинного рельєфу та наявності на незначній глибині водонепроникних порід. Найбільші площі боліт поширені в межах Волинської та Чернігівської областей. Процеси розвіювання пісків виникають за умов, коли верхні його шари, що легко пропускають воду, швидко висушуються. Час від часу тут можна спостерігати справжні пилові бурі. Водна ерозія або руй­нування ґрунту зливовими і талими водами (його змивання і розмиван­ня) найчастіше відбувається на безлісих ділянках. Унаслідок дії поверх­невих і підземних вод на заході і сході зони активно розвиваються карстові процеси, формуючи провальні форми рельєфу. Перелічені негативні за наслідками природні процеси часто посилюються втру­чанням у них людини, що призводить до значних змін у ландшафтах.

Факти сьогодення

Наслідки меліорації. Осушені болотяні перезволожені землі зони мішаних і широколистих лісів втратили природний стан і швидко деградують: 43 % мають підвищену кислотність, 8 % - засолені, 18 % ушкоджені вітровою і 5 % - водною ерозією.

Ресурси зони та їхнє використання. Зона мішаних і широколистих лісів є важливою з огляду на лісові, земельні і водні ресурси України. Тут зосереджена майже половина лісових ресурсів країни. Частка розораних земель у межах природної зони становить понад ЗО % загальної площі земельних угідь. У зоні традиційно вирощують льон, хміль і картоплю та розводять велику рогату худобу. Велике значення мають водні й лісові ресурси для рекреаційної діяльності. Проте нині на значній території будь-яка діяльність людини обмежена чи навіть заборонена внаслідок забруднення території радіоактивними речовинами після аварії на Чорнобильській АЕС.

0

Проблема

Унаслідок активної людської діяльності, зокрема вирубування лісу, меліорації, будівництва шляхів сполучення і гідротехнічних споруд, у зоні значно змінені природні ландшафти. На їхньому місці утворилися численні антропогенні ландшафти, серед яких переважають сільсько­господарські ландшафти. Запропонуйте свою модель господарювання в зоні мішаних і широколистих лісів, щоб максимально зберегти ПТК і зупинити розвиток небезпечних процесів.

Широке використання ресурсів зони потребує проведення значних природоохоронних заходів. З цією метою тут створенні заповідники, заказники, національні природні парки тощо. Серед них Поліський та Черемський заповідники, Шацький (мал. 156) та Деснянсько- Старогутський національні природні парки, заказники — «Нечимне», Дорогинський, Дніпровсько-Деснянський та інші природоохоронні території, в яких зберігаються лісові масиви, гідрологічні об’єкти та заболочені ділянки природної зони.

УЗАГАЛЬНЕННЯ

4- Зона мішаних і широколистих лісів розташована переважно на півночі країни.

4 Зональними особливостями є низинний рельєф, помірно континенталь­ний вологий клімат, дерново-підзолисті, сірі лісові та болотно-лучні ґрунти, лісові, лучні та болотні типи рослинності.

4 Сучасні ландшафти зони — це моренно-зандрові рівнини з борами і су­борами або збезлісені і під сільськогосподарськими угіддями; болотні; опільські низовинно-височинні під сільськогосподарськими угіддями.

•4 Використання природних ресурсів і перетворення природних комплексів потребує проведення природоохоронних заходів.

Ключові терміни і поняття

зандрові рівнини бори 4 субори сугрудки груди 4 вільхи ^ рамені опілля березняки

Самоперевірка

Розробіть маршрут для туризму в межах зони, враховуючи її природні й антропогенні особливості.

Поясніть взаємозв’язок між компонентами природи на прикладі одного з ландшафтів зони. kJ Чому зона мішаних і широколистих лісів значно заболочена?

Назвіть найголовніші зональні особливості мішаних і широколистих лісів.

ісостепова зона - це основна житниця України. Багато­галузеве сільське господарство вимагає від його працівників - землеробів, агрономів, фермерів - глибокого знання природ­них зв’язків, що існують між кліматичними особливостями зони, її ґрунтами і природною рослинністю. У надрах зони заховані значні поклади нафти і природного газу, тих палив­них ресурсів, яких украй не вистачає державі. Геологам і робітникам гірничодобувних галузей слід пам’ятати, що можна знайти й освоїти родовища за соляними куполами, які розкидані по лісостепу Придніпровської низовини. У цій зоні багато туристичних ресурсів, які треба ретельно вивчати і залучати до рекреаційно-туристичної діяльності спеціалістів у галузі туризму. Отже, практичне значення знань про лісостепову зону дуже широке й актуальне.