§49 . Моніторинг в Україні. Основні заходи щодо раціонального використання і охорони навколишнього середовища

довкіллям необхідні й для того, щоб скласти прогноз його змін і роз­робити науково обґрунтовані рекомендації щодо запобігання негатив­ним його змінам. Правильно організований моніторинг допоможе вирішити проблему екологічної безпеки - основи життєдіяльності людини.

J ,

-і

П

m

О

a

Екологічний моніторинг є сучасною формою реалізації процесів екологічної діяльності суспільства за допомогою застосування засобів інформатизації та спеціально організованих заходів збору даних про якісні та кількісні характеристики довкілля. Моніторингові спосте­реження проводять регулярно. Це дає можливість інформувати суспільство про стан довкілля, умови функціонування екосистем, особливості природокористування.

Екологічний моніторинг в Україні здійснюють за довгостроковою Державною програмою, метою якої є удосконалення моніторингових досліджень і досягнення належного рівня їх виконання. Зокрема, ос­танніми роками впроваджують сучасні методи оперативного отримання інформації з використанням мобільних засобів спостережень, авіаційних і космічних спостережень за об’єктами довкілля.

За призначенням виділяють фоновий, базовий і оперативний моні- торинги, які взаємопов’язані між собою і доповнюють інформацію один одного. Основними завданнями фонового моніторингу є спосте­реження за станом еталонних природних комплексів і прогнозування тих змін, які в них відбуваються під дією як природних, так і антропо­генних чинників. Завданнями базового моніторингу є постійний конт­роль за станом навколишнього середовища та здоров’ям людей у зонах небезпечного виробництва. Спостереження за живими організмами (медико-екологічні спостереження) можуть проводитися й на ділянках заповідних територій. Оперативний моніторинг здійснює спосте­реження за довкіллям у разі виникнення кризової ситуації під час, наприклад, техногенних аварій.

В Україні найбільше розвинені моніторингові спостереження за ок­ремими компонентами природи, які ґрунтуються на картографічних та географічних методах. Так, повноцінно працюють станції спостере­жень за хімічним складом повітря, за забрудненням снігового покриву, за загальною кількістю озону, за переміщенням забруднювальних речовин в атмосфері. Комплекс фонового спостереження проводиться на станції, що в Карадазькому природному заповіднику.

В

Проблема

Україна - одна з небагатьох європейських країн, яка не бере повноцінної участі в міжнародній програмі з фонового моніторингу. Причинами цього вважають недостатню кількість станцій та застарілість їхнього облад­нання, несвоєчасне надходження зібраної інформації, неузгодженість дій різних відомств, які проводять моніторинг. Запропонуйте вихід із ситуації, що склалася. Що необхідно зробити в першу чергу, щоб спос­тереження в наших заповідних територіях проводилися систематично?

Моніторинг є необхідним у нашій країні також з огляду на практичну реалізацію заходів раціонального природокористування і збереження природи.

Раціональне використання і охорона навколишнього середовища.

Т69

Це головна мета державної політики в Україні на сучасному етапі. Роз­роблені конкретні заходи щодо її реалізації для всіх компонентів при­роди і для території країни в цілому.

У Конституції України

Стаття 92. Виключно законами України визначаються: 5) засади використання природних ресурсів, виключної (морської) економічної зони, континентального шельфу, освоєння космічного простору, організації та експлуатації енергосистем, транспорту і зв’язку.

З метою охорони та відтворення земельних ресурсів передбачено зменшення ступеня їхньої розораності; удосконалення структури земель сільськогосподарського призначення та їхнього збагачення природними компонентами; впрова­дження ґрунтозахисної системи землеробства; здійснення консервації сільськогосподарських угідь з дуже деградованими ґрунтами.

Для охорони та відтворення водних ресурсів намічено екологічне оздоровлення природних територій та акваторій, особливо витоків річок, поліпшення стану заплавних екосистем у межах басейнів річок Дніпра, Дністра, Південного і Західного Бугу, Сіверського Дінця, Дунаю, у тому числі завдяки створенню захисних смуг уздовж берегів водних об’єктів. Важливим є також впровадження заходів щодо збереження водно-боло­тяних угідь, посилення їх водозахисної та водорегулювальної здатності. Нині інтенсивно впроваджуються заходи щодо збереження прибереж­них ландшафтів Азовського та Чорного морів, створення мережі морсь­ких об’єктів природно-заповідного фонду.

Щодо охорони, використання та відтворення ресурсів рослинного і тваринного світу першочерговим є створення в агроландшафтах діля­нок лісової та лучної рослинності; відтворення степових, лучних, вод­но-болотяних та інших природних ландшафтів. Важливо також фор­мувати нові ділянки для забезпечення середовищ життя певних видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги України, та природних рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, Євро­пейського Червоного списку тварин і рослин, що перебувають під за­грозою зникнення у світовому масштабі, а також інших видів рослин і тварин, включених до переліків міжнародних конвенцій та угод, обов’язкових до виконання Україною. Не менш важливим є раціо­нальне ведення сільського, лісового, мисливського та рибного госпо­дарств з урахуванням умов існування видів місцевої рослинності і тваринного світу, а також поліпшення стану збереження та відтво­рення зелених насаджень і лісів, які входять до складу зелених зон міст та інших населених пунктів.

Для збереження природних ландшафтів (гірських, степових, лучних, прибережно-морських, морських, річкових, заплавних, озерних, болот­них, лісових) і біологічного різноманіття найактуальнішим завданням

є зміцнення та відновлення ключових екосистем і середовищ життя видів рослин і тварин. Крім того, нагальною потребою є врахування цілей збереження та збалансованого і невиснажливого використання біологічного різноманіття в усіх галузях, що використовують це різно­маніття або впливають на нього.

яг

я

270

J I “J

Ч

м

О

0.

Важливим завданням екологічної політики держави є підвищення рівня екологічної освіти та культури населення, активізації його участі у виконанні запланованих заходів. З цією метою в Україні роз­ширюються громадські еколого-експертні центри, поширюється громадський рух щодо охорони довкілля. Велика роль у цій справі відводиться школярам.

!

.Практичне завдання

Користуючись картою атласу, з’ясуйте, які природоохоронні заходи відбуваються у вашій області. Поясніть, із чим це пов’язано.

ПРАКТИЧНА РОБОТА №7 Аналіз карти геоекологічної ситуації в Україні. Позначення на контурній карті основних природоохоронних об’єктів України: біосферних заповідників, природних заповідників, національних

природних парків

Виконуючи роботу, скористайтеся картами атласу, підручника та матеріалами, наведеними в додатках.

УЗАГАЛЬНЕННЯ

4 Екологічний моніторинг — це система спостережень, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналізу інформації про стан довкілля.

-f Моніторинг в Україні здійснюють за довгостроковою Державною програмою.

4 За призначенням виділяють фоновий, базовий і оперативний моніто- ринги.

•f В Україні розроблені й реалізуються конкретні заходи щодо раціо­нального природокористування і охорони навколишнього середовища.

Ключові терміни і поняття

4 екологічний моніторинг^ ВИДИ моніторингу'1'

Самоперевірка

^■1 Розкажіть про свою участь у справі охорони довкілля. Поясніть відмінності між різними видами моніторингових дослі­джень.

[ Наведіть приклади тих природоохоронних заходів, що реалізуються у вашій місцевості.

Що таке моніторинг? Яка роль географічних знань у проведенні моні­торингу?

Теми творчих робіт

Вплив техногенних аварій на довкілля та здоров’я людей в Україні.

«Ще буде: неба, чистої блакиті...».

Еталони незайманої природи.

«Як не буде в нас лісів, де ми дубця знайдемо на тих людей, що нищать ліси, що не бажають їх садити і берегти?»

Пам’ятки неживої природи України.

Екологічні проблеми моєї місцевості.

«Природа є першопочаткова всьому причина і саморухома пружина».

«Захищаючи природу, людина захищає Батьківщину».

«Блага природа так про все потурбувалася, що всюди знаходиш, чого б навчитися».

«Людина не цар природи, а її учень і співрозмовник».

Бойчук Ю.Д., Солошенко Е.М., Бугай О.В. Екологія і охорона навколишнього середовища. - Суми: Університетська книга, 2002.

Грищенко Ю.М. Основи заповідної справи. - Рівне: РДПУ, 2000.

Гродзинський Д.М., Шеляг-Сосонко Ю.Р. та ін. Проблеми збереження та відновлення біорізноманіття в Україні. - К.: Академ- періодика, 2001.

Досліджуємо й охороняємо // 36. творчих робіт юних екологів Закарпаття. - Ужгород: Вид-во Олександра Гаркуші, 2006.

Екологія // Енциклопедія навколишнього світу. - М.: Росмен, 1997.

Леоненко В.Б., Стеценко М.П., Возний Ю.М. Атлас об’єктів природно- заповідного фонду України. - К.: ВПЦ «Київський університет», 2003.

Яремчук І.Г. Економіка природокористування. - К.: Просвіта, 2000.

Сайти:

http: //www.ecolife.org.ua/laws/ua/laws/2000/03.php

http://www.necu.org.ua/comerezha

http://proeco.visti.net/leg/leg2_03.htm

http: //www. ecolif е. org. ua/laws/ua/laws/2000/01. php

http://www.ic-chernobyl.kiev.ua/nd/zu/z_791.htm

http://www.ecoclub.ukrwest.net/leaves/htm

http://www.eco.com.ua/cgi-bin/index

fk

272

ж.

ДОДАТКИ ДОДАТОК 1 Найвищі гірські вершини України

Таблиця 2

Найвищі вершини височин України

Таблиця З

►

Найбільші річки України

Табл и ця 4

Найбільші озера України

Таблиця 5

Найбільші водосховища України

Таблиця 6

Найвідоміші водоспади України

Таблиця 8

Окремі рослини і тварини, занесені до Червоної книги України

)

Таблиця 9

Території природно-заповідного фонду України

276

Продовження табл. 9

\

278

Географічне положення зони.

ДОДАТОК 2

Особливості тектонічної будови території та рельєфу.

Зональні особливості клімату, ґрунтів, рослинності та тварин­ного світу.

Переважаючі ландшафти зони, поділ на краї.

Природоохоронні території в зоні.

Ресурси зони та їх використання.

ДОДАТОК З

280

КОРОТКИЙ СЛОВНИК ГЕОГРАФІЧНИХ ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ

Чльбедо - величина, що характе­ризує відбивну спроможність соняч­ної радіації земною поверхнею.

Антициклон - область підвищеного атмосферного тиску з максимумом у центрі і зниженням тиску до окраїн.

Антропогенні ландшафти - природ­ні комплекси, значно змінені госпо­дарською діяльністю людини.

Артезіанський басейн місце нако­пичення підземних вод, які з багатьох причин самостійно піднімаються на поверхню.

Атмосферна циркуляція загаль­ний рух атмосфери Землі, система глобальних повітряних течій.

айрачні ліси - широколисті ліси у великих сухих ярах; характерні для степової та лісостепової зон України.

Біологічна продуктивність морів - здатність живих організмів відтворю­вати і накопичувати органічну речо­вину в морських водах.

Біосферний заповідник - природо­охоронна територія, на якій зберігають­ся в природному стані найхарактерніші природні комплекси, здійснюються екологічні спостереження та контроль за станом навколишнього середовища.

Болота - надмірно зволожені ділян­ки суходолу із шаром торфу завтовш­ки понад 30 см; низинні - утворюють­ся у заплавах річок та внаслідок за­ростання водойм, багаті на мінераль­ні речовини, мають відносно багату рослинність і зазвичай ховають значні поклади торфу; верхові утворюються на плоских поверхнях за умов над­мірної кількості атмосферних опадів, мають бідну рослинність.

ерховини у Карпатах малолісис- ті місцевості незначної висоти (200 - 250 м) ускладнені увалами, ярами та балками.

Висотна поясність (вертикальна зо­нальність) закономірна зміна при­родних комплексів у горах, зумовле­на насамперед зміною кліматичних умов з висотою.

Водна ерозія - розмивання або зми­вання гірських порід і ґрунтів про­точними водами.

Водний баланс - співвідношення надходження, витрат і накопичення води за певний час (рік, сезон, мі­сяць) на певній території.

Водний режим річок - регулярні змі­ни рівнів річок та кількості води в них.

Водні ресурси - поверхневі та під­земні води, а також води морів та оке­анів, придатні для використання.

еографічна карта - зменшене уза­гальнене зображення земної поверхні на площині, виконане в масштабі й за допомогою різноманітних умовних знаків.

Географічний пояс - найбільший зональний комплекс географічної обо­лонки, що виділяється на основі роз­поділу сонячної радіації й відрізняєть­ся переважно широтним простяганням.

Географічний центр - місце пере­тину серединного меридіана із сере­динною паралеллю в межах певної території.

Географічні атласи - систематизо­вані зібрання карт.

Геоекологічна ситуація - це стан навколишнього середовища в даний період часу на певній території.

Геологічна карта - показує тери­торіальне поширення гірських порід різного віку.

Геоморфологічна будова законо­мірне утворення та розташування форм рельєфу на певній території.

Геохронологічна шкала - таблиця, в якій послідовно в часі відображено найважливіші події в розвитку Землі.

Гідрологічний режим річок - зміни характеристик річок у часі.

Гірські породи - природні утворен­ня, що складаються з одного або кіль­кох мінералів.

Граничнодопустимі концентрації забруднювальних речовин - маса забруднювальних речовин, що забез­печує норми якості повітря, води,

ґрунту та інших природних компо­нентів і за якої в організмі людини не відбувається негативних змін.

рунт - поверхневий шар земної кори, що має родючість.

Ґрунтовий покрив - сукупність ґрунтів, що трапляються в даній міс­цевості.

еградація земельних ресурсів —

виснаження родючості ґрунтів, їхня ерозія, забруднення, засолення та за­болочення внаслідок меліоративних робіт.

Дефляція (видування) - руйнування гірських порід і ґрунтів під дією вітру.

Дирекційний кут - кут між напрям­ком вертикальної лінії кілометрової сітки на топографічній карті і напрям­ком на обраний географічний об’єкт.

Дійсний азимут - виміряний за го­динниковою стрілкою кут між напрям­ком на північ дійсного (географічного) меридіана та напрямком на обраний об’єкт.

абруднення - привнесення в нав­колишнє середовище не характерних для нього речовин.

Заказник - територія або акваторія, на якій періодично охороняють ланд­шафт, усі або окремі види рослин і тварин за обмеженого використання інших природних ресурсів. Існують ландшафтні, геологічні, ботанічні, мисливські та інші види заказників.

Зандрові рівнини - простори біля кінців і окраїн льодовиків, укриті по­тужними товщами моренного матері­алу, переважно піском, а також гра­вієм і галечником.

Затока - частина океану, моря або озера, що глибоко врізається в сухо­діл та має водообмін з основною час­тиною водойми.

Земельні ресурси - всі землі, що ви­користовуються або можуть бути ви­користані для сільського, лісового господарства, будівництва та з іншою метою.

Зсув - зміщення (сповзання) гір­ських порід униз схилом під впливом сили ваги.

Канали - штучні річки, що створені для різного призначен­ня (судноплавства, осушення, зро­шення).

Каньйон — ущелина, глибока річко­ва долина з дуже крутими схилами й відносно вузьким дном, зазвичай зай­нятим річищем річки.

Кліматична область - частина клі­матичного поясу, що відрізняється певним типом клімату.

Кліматичний пояс — найбільша одиниця кліматичного поділу земної поверхні у вигляді великої широтної смуги з відносно однорідними основ­ними рисами клімату.

Кліматичні ресурси невичерпні природні ресурси, що включають со­нячну радіацію, вологу й енергію вітру.

Кліматичні сезони - періоди року, тривалістю в кілька місяців, що відріз­няються певною спільністю клімату.

Коса морська - порівняно низька смуга суші з піску, гравію, черепаш- нику, з’єднана одним кінцем з бере­гом моря чи озера.

Куеста - височина у вигляді пасма з асиметричними схилами, що пов’я­зано з неоднорідним складом гірських порід різних схилів. Типові куести трапляються в Криму.

аколіти («недорозвинуті вулка­ни») - геологічні тіла, які складені магматичними породами та мають ко- роваєподібну чи лінзоподібну форму. Вони утворюються внаслідок охоло­дження в земній корі на порівняно невеликій глибині речовини мантії.

Ландшафт природний — це конкрет­на територія, що відрізняється одно­рідністю походження і спільністю гео­логічного розвитку, єдиним тектоніч­ним фундаментом,однотипним рель­єфом і кліматом, а також пануванням одного типу ґрунтів і рослинності.

Лимани - (від грецьк. limen - га­вань, бухта) затока, що утворюється в результаті затоплення морем долин рівнинних річок внаслідок занурення прибережних частин суходолу.

Лісистість - ступінь залісненості території, що визначається відношен­ням лісопокритої площі до загальної площі країни чи окремого району; виражається у відсотках.

агнітне схилення - кут між на­прямками дійсного і магнітного мери­діанів.

lIV

Магнітний азимут - виміряний за годинниковою стрілкою кут між на­прямком на північ магнітного мери- 282 Д*ана та напрямком на обраний об’єкт.

Межень - період найменшої вод­ності річки.

Меліорація - система заходів, спрямованих на поліпшення якості земель, підвищення родючості ґрун­тів унаслідок їхнього осушення або зрошення, зміни структури ґрунту промиванням, гіпсуванням, вапну­ванням тощо.

Моніторинг екологічний - постійні або систематичні спостереження за станом природи на будь-якій ділянці Землі. Є важливим показником (інди­катором) стану навколишнього середо­вища в екологічних дослідженнях.

Національна екологічна мережа - частина загальноєвропейської приро­доохоронної системи, є єдиною тери­торіальною системою ділянок заповід­ної та малозміненої природи, що під­лягають особливій охороні, створюють передумови для раціонального приро­докористування та оздоровлення тери­торії.

Національні природні парки - при­родоохоронні, рекреаційні, науково- дослідні, культурно-освітні установи загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, по­новлення та ефективного використан­ня природних комплексів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню й естетичну цінність.

(>зера: вулканічні - утворились в кра­терах згаслих вулканів; загатні - утворились унаслідок перегородження річок гірськими породами, які обвали­лися з гірських схилів; лиманні - утворились унаслідок відокремлення від моря косою або пересипами; льодо­викові - утворені талими льодовикови­ми водами; заплавні - утворились у долинах річок; провальні (карстові) - утворились у результаті дії підзем­них вод.

Паводок - короткочасні раптові підняття води в річках.

Падіння річок - різниця висот по­верхні води між витоком річки та її гирлом, вимірюється в метрах.

Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва - найвизначніші зразки паркобудування, які охороняють з метою збереження їх в естетичних, наукових, природоохоронних та оздо­ровчих цілях.

Підземні води - води в товщі земної кори, поділяються на верховодку і ґрунтові води.

Підстильна поверхня - поверхня Землі (ґрунти, рослинність, сніг, вода тощо), що взаємодіє з атмосферою в процесі теплообміну й вологообміну.

Повінь - щорічний відносно трива­лий розлив річкових вод.

Поди - великі замкнуті зниження просадкового походження у степовій зоні, завдовжки від декількох сотень метрів до декількох кілометрів, за­вглибшки від 1-1,5 м до 5-8 м, округ­лої чи овальної форми.

Полісся - давні прильодовикові ни­зовинні рівнини, утворені осадовими відкладами (переважно піском), які винесені з-під давнього льодовика, що танув, зазвичай вкриті лісами.

Полонини - ділянки верхнього поясу Карпат із слабкопогорбованою поверх­нею та плоскими вершинами; пояс гір­ських луків і низькорослих чагарників.

Похил річок - відношення падіння річки до її довжини на певній ділян­ці, вимірюється у м/км або см/км.

Природні заповідники - територія або акваторія, на якій зберігається в природному стані весь природний комплекс; один з типів території, що охороняється.

Природні зони - зональні природні комплекси, що виокремлюються за співвідношенням тепла і вологи в ме­жах географічного поясу; закономірно змінюються від екватора до полюсів.

Природно-заповідний фонд Укра­їни - сукупність ділянок суходолу і водного простору, природні комплекси та об’єкти яких мають особливу при­родоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та ін. цінність й охоро­няються законом.

Природно-територіальний комп­лекс - територія (акваторія), одно­рідна за поєднанням компонентів: гірських порід, співвідношенням тепла і вологи, ґрунтів, рослинності тощо.

Проекції математичні способи зо­браження поверхні земної кулі на пло­щині: азимутальні — передбачають перенесення поверхні Землі з певної точки на площину; картографічні математичний спосіб зображення на площині поверхні земної кулі; коніч­ні - як допоміжну фігуру використо­вують один або навіть декілька конусів; рівновеликі - дають змогу досить точ­но визначити площі держав, земель­них угідь, водойм, лісових масивів тощо; рівнокутні - зберігають без спотворень кути і форми малих об’єк­тів; циліндричні - як допоміжну фігуру використовують циліндр.

Прямокутні координати - коорди­нати пункту на аркуші топографічної карти.

Радіаційне забруднення території -

нагромадження і переміщення техно­генних радіонуклідів у природному комплексі.

Радіаційний баланс - різниця між сумарною сонячною радіацією, погли­нутою земною поверхнею, та випро­мінюванням цієї поверхні.

Регіональний ландшафтний парк - природоохоронна територія місцевого чи регіонального значення, що утворю­ється з метою збереження у природ­ному стані типових чи унікальних природних комплексів та об’єктів і забезпечення умов для організованого відпочинку населення (рекреації).

Річковий стік - кількість води, що протікає у її річищі за певний період часу.

Робота річок - руйнування,перене­сення і накопичення гірських порід річкою.

Рослинність - сукупність рослин­них угруповань Землі або окремих районів; рослинний покрив території у цілому.

Селі - грязьовий чи грязьокам’я- ний потік, що раптово виникає в рус­лах гірських річок і характеризуєть­ся різким та короткочасним піднят­тям рівня води; умовами утворення є накопичення значної кількості про­дуктів вивітрювання на схилах гір, їх значні ухили та надмірне зволоження.

Синоптична карта - географічна карта погоди.

Смерч - сильний атмосферний ви­хор із вираженою вертикальною віссю; виникає під потужною купчасто- дощовою хмарою й переміщується разом з нею.

Смог - концентроване забруднення приземних шарів атмосфери у великих містах і промислових центрах; вини­кає внаслідок потрапляння в повітря великої кількості отруйних газів, диму, кіптяви й попелу, які утворюють ядра конденсації для водяної пари.

Сонячна радіація - променева енер­гія Сонця.

Стаціонарні дослідження - дослі­дження, які здійснюються в установах та закладах, на одному місці.

Степові блюдця - заокруглені, май­же плоскі западини, що утворилися внаслідок просідання гірських порід у степовій зоні; вкриті переважно лучною рослинністю.

1 паркіший світ - сукупність осо­бин одного чи багатьох видів тварин, що постійно або тимчасово мешкають у межах якоїсь території чи акваторії.

Типи рельєфу: алювіальні - утво­рені відкладами водних потоків (від лат. alluvio - нанесення); водно-еро­зійні - утворилися завдяки дії теку­чих вод; водно-льодовикові - є на­слідком діяльності льодовиків і талих льдовикових вод; вулканогенні - ви­никли внаслідок вулканічної діяль­ності; денудаційні - утворилися внаслідок руйнування гірських порід і перенесення їхніх уламків з підви­щених форм рельєфу; еолові - утво­рені вітром; карстові утворилися внаслідок розчинення природними водами крейдових, гіпсових і вапня­кових гірських порід; морські аб­разійні створені хвилями і прибоєм берегів морів (абразія - від лат. abra- sio - зіскоблювання); морські акуму­лятивні - виникли завдяки акуму­ляції, тобто накопиченню (від лат. accumulatio - збирання в купу, нако­пичення) хвилями гірських порід уз­довж морських узбереж; суфозійні - виникають через вимивання дрібних часток ґрунту водами і просідання поверхні; техногенні - спричинюють­ся діяльністю людини і можуть бути вироблені та насипні.

I

Топографічна карта — належить до загальногеографічних, масштаб 1 : 200000 і більше (від грец. topos - місце і «графія»).

Трансформація повітряних мас — зміна властивостей повітряних мас під час їхнього переміщення в інший рай­он чи на іншу підстильну поверхню.

Ураган - вітер руйнівної сили (швидкість понад ЗО м/с) і значної тривалості.

Фен - сильний, поривчастий і теп­лий вітер, що дме з гір у долини.

Фізико-географічна країна — одна з одиниць фізико-географічного району­вання, що виділяється на основі єднос­ті тектонічної будови та спільності рис рельєфу.

Фізико-географічна область - одна з одиниць фізико-географічного райо­нування, частина фізико-географічної країни.

Фізико-географічне районування -

система територіального поділу, зас­нована на виявленні природних комплексів різного рангу.

! і иклон - великий за розмірами ат­мосферний вихор зі зниженим тиском у центрі і підвищеним на окраїні.

Час: літній — застосовується

влітку, випереджає поясний час на 1 годину; місцевий - час конкретного меридіана; поясний - місцевий час центрального меридіана конкретного поясу.

Червона книга - анотований спи­сок рідкісних і зникаючих видів рос­лин і тварин, символічний сигнал біди, адресований урядам і громадськості країн світу.

Чинники ґрунтоутворення - еле­менти природного середовища, під впливом яких утворюються ґрунти.

Яйли - платоподібні безлісі вер­шинні поверхні Головного пасма Кримських гір.

Яр - від’ємна форма рельєфу, створе­на тимчасовими водотоками; являє со­бою вимоїну з дуже крутими схилами; утворенню яру сприяє відсутність де­ревної рослинності, зливовий характер опадів, розорювання схилів.

Розділ 3. ЛАНДШАФТИ 1 ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ