§13. Особливості геологічної будови

9

Географічна розминка

Визначте, які гірські породи за походженням є у вашій місцевості, ц Поясніть, навіщо необхідна геохронологічна шкала.

Геологічна карта України і геохронологічна шкала. Геологічна карта - це «подорож у просторі та часі». Вона показує територіальне по­ширення гірських порід різного віку. Користуватися такою картою нескладно. Вона подібна до кольорової мозаїки, на якій кожному кольо­ру відповідають гірські породи певного віку. Скільки саме минуло їм років від дня народження, розповідає легенда геологічної карти. До того ж кожний «віковий колір» на карті (і в легенді) додатково закріплений спеціальною літерою - індексом.

Геохронологічна шкала - це «подорож лише в часі» (див. таблицю). Вона доповнює геологічну карту, допомагає скласти своєрідну біо­графію земної кори в межах України. За допомогою такої шкали можна дізнатися про послідовність утворення гірських порід упродовж

історії геологічного розвитку території України, тобто усього «життя» земної кори. Тому геохронологічну шкалу ще називають шкалою геологічного літочислення.

Вік і поширення гірських порід. На теренах нашої країни поширені майже всі відомі на Землі гірські породи. За останніми даними, вік найдавніших із них - близько 3,6 млрд років. Відтоді й розпочався відлік геологічного літочислення на території України. Найдавніші гірські породи зазвичай вкриті зверху наймолодшими за віком, чет­вертинними, відкладами. Між ними шар за шаром залягають гірські породи різних ер і періодів.

Практичне завдання

За геологічною картою визначте, де на території України розташову­ються найдавніші і наймолодші гірські породи.

Фундамент Українського щита утворений найдавнішими, докембрій­ськими (архейськими та протерозойськими), гірськими породами магма­тичного і метаморфічного походження. У них добре помітні зерна кристалів, за що такі породи називають кристалічними. Інколи це під­креслює навіть назва породи, наприклад граніт походить від італійського «граніто», тобто «зерно». Крім граніту, представниками кристалічних порід в Україні є габро, лабрадорити, мармур, гнейси, кварцити. Вони дуже поширені на рівнинній частині України. Ці надзвичайно міцні породи легко побачити в долинах річок, де Український щит, не випад­ково названий кристалічним, з’являється на поверхні з-під осадового шару (мал. 47).

Чужоземні назви. Відомі нині назви гірських порід з’явилися далеко за межами нашої країни. Це не лише граніт, що має італійське «походження». Габро своє ім'я дістав теж в Італії за назвою одного з тутешніх міст, а лабрадорит - за назвою північноамериканського півострова Лабрадор. На півдні Європи народилася назва мармуру, що походить від грецького слова, яке означає «блискучий камінь». Коріння слова «кварцит» сховане в німецькій мові.

*69

Волино-Подільська плита теж утворена кристалічними породами. Однак зверху вони вкриті товщею осадових порід палеозойського віку. Серед таких порід - піски і пісковики, сині глини й вапняки. Крім того, осадовий чохол цієї структури складають і молодші за віком, мезозойські, породи - піски, пісковики, глини й мергелі.

Галицько-Волинський прогин заповнений осадовими різновікови­ми - палеозойськими та мезозойськими - відкладами. Тут, зокрема, поширені карбонові сланці з прошарками кам’яного вугілля і піскови­ками, а також піски, пісковики, глини й мергелі крейдового періоду.

Дніпровсько-Донецька западина має ще більш різновіковий і стро­катий склад осадових гірських порід, які утворилися в палеозойську, мезозойську та кайнозойську ери. Це різнокольорові глини, доломіти й вапняки, сланці, піски і пісковики, мергелі.

Причорноморська западина. Скіфська і Західноєвропейська платформи заповнені товщею молодих, неогенових, осадових від­кладів - вапняків, пісків, пісковиків і глин.

Донецька складчаста область утворена товщами кам’яновугільного та пермського періодів палеозою - сланцями з прошарками кам’яного вугілля, пісковиками, глинами, доломітами та вапняками.

Складчаста система Українських Карпат утворена гірськими породами осадового (вапняки й доломіти, піски й пісковики тощо) та вулканічного (базальти, туфи, ан­дезити) походження. Вік цих порід різний - від докембрію до кайнозою.

Складчаста система Кримських гір утво­рена породами мезозою - тріасовими слан­цями, юрськими вапняками (мал. 48) і крейдовими пісками та пісковиками. Крім того, тут представлені й молодші відкла­ди - палеогенові вапняки і мергелі.

По всій території України поширені най­молодші (четвертинні) відклади. Це - піски, суглинки, супіски, лесоподібні суглинки.

Вони формувалися на морському дні, за допомогою давнього льодовика або вітру. Такі гірські породи, що вкривають давніші породи, часто можна бачити в кар’єрах, долинах річок, балках та ярах.

І

манітних споруд. Запропонуйте заходи з метою усунення небезпеки руйнування споруд на лесових породах.

Зміна природних умов на території України в часі. Вивчаючи гео­логічну будову території - потужність, послідовність і характер заля­гання гірських порід, учені зробили цікавий висновок. Сучасна природа України була такою не завжди!

В архейську і протерозойську ери на території України майже безперервно вивергалися вулкани й утворювалися гори.

У палеозойську еру відбувалися інтенсивні тектонічні рухи, що поде­куди, як-от у Донецькій складчастій області, супроводжувалися вул­канізмом. У цей час почергове підняття і опускання земної кори спричи­няли неодноразовий наступ морів на територію України. Клімат був тепліший від сучасного і сприяв утворенню вугілля в Донецькій складчастій області та Галицько-Волинській западині. У Дніпровсько- Донецькій западині за таких умов формувалися родовища нафти і солі. Водночас з’явилися найпростіші наземні рослини і тварини.

У мезозої гірські породи зминалися в складки й вивергалися вулкани не лише в Донецькій складчастій області, айв Криму. Тут і нині подекуди трапляються вулканічні гірські породи магматичного похо­дження, наприклад діабази (мал. 48). Море в мезозої періодично вкривало значні території України, а в умовах теплого вологого клі­мату в Українських Карпатах і Кримських горах нагромаджувалися

УЗАГАЛЬНЕННЯ 4 Геологічна будова території України дуже складна: для неї характерне поширення гірських порід різного складу й віку - від найдавніших (архейських) до сучасних (четвертинних).

потужні відклади крейди. У цю еру з’явилися перші ссавці, покритонасінні рослини.

У кайнозойську еру виникають гірські споруди Карпат і Кримських гір. Дещо пізніше сталося загальне підняття платформної частини тери­торії України, і моря майже скрізь остаточно відступили. Завдяки дуже теплому клімату ландшафти України нага­дували савани.

Однак в останній, антропогеновий (чет­вертинний), період кайнозою клімат різко похолоднішав. З півночі Європи, охопленої материковим зледенінням, почав рухатися льодовик. Сягаючи потужності в сотні метрів, він просувався двома виступами («язиками»). Один з них (дніпровський) ру­хався долиною Дніпра і дійшов до м. Дні- продзержинська; а другий виступ (західно- поліський) охопив значно меншу площу території країни (мал. 49).

Зледеніння спричинило великі зміни в органічному світі. Утім саме тоді (близько 2 млн років тому) з’явилася перша людина.

Вона й була свідком відступу льодовиків, що стався близько 10-12 тис. років тому.

•f Найдавніші гірські породи поширені в межах Українського щита.

4 Наймолодші гірські породи поширені по всій території України і вкривають давніші відклади.

Ключові терміни і поняття

геологічна карта +■ геохронологічна шкала ' гірські породи давнє зледеніння

Чи можна було плавати давніми морями на території України ■ близько 2 млн років тому?

Наведіть приклади поширених в Україні гірських порід магматич­ного, метаморфічного й осадового походження та тектонічних структур, у межах яких вони трапляються.

Поясніть, де і чому в Україні ліпше шукати гірські породи: а) магма­тичного й метаморфічного походження; б) осадового походження.

Якого віку наймолодші відклади на території України?

Самоперевірка

ой, хто будує міста і обробляє землю, споруджує порти і прокладає дороги, піклується про захист кордонів держави і вирощує хліб, створює найкращі зразки сучасного транспор­ту та складає плани економічного розвитку країни... Усі вони та багато інших представників найрізноманітніших професій не можуть нехтувати знаннями про рельєф. Адже форми земної поверхні в усій своїй різноманітності - це безпосе­реднє поле діяльності кожної людини і суспільства в цілому.