§29 . Умови ґрунтоутворення

149

г

Географічна розминка

Згадайте з курсу географії 6-го класу, яку гірську породу називають материнською.

Назвіть ті роботи, які виконує людина з ґрунтом на своїх присадибних чи дачних ділянках. Як це впливає на стан ґрунту?

Умови утворення ґрунту на території України. Ґрунт - це

самостійне, природно-історичне, органо-мінеральне тіло, що сформу­валося внаслідок дії живих організмів і природних вод на поверхневий шар гірських порід під впливом клімату, рельєфу. Отже, ґрунт утво­рюється в результаті складної взаємодії багатьох чинників, а саме: місцевого клімату, рослинності та тваринних організмів, материнських гірських порід, рельєфу місцевості й навіть віку країни. Нині на форму­вання ґрунтів значно впливає й господарська діяльність людини. Ос­новною властивістю ґрунту є його родючість. Саме вона й відрізняє ґрунт від гірської породи.

Материнська порода як чинник утворення ґрунту. Основними ґрунтоутворювальними породами, які називають материнськими, в Україні є продукти вивітрювання таких гірських порід, як леси і ле- соподібні суглинки, льодовикові відклади (морена) (в Українському Поліссі), водно-льодовикові відклади, піщані та супіщані, поширені переважно в заплавах річок, глини різного походження. До материн­ських порід належать також продукти вивітрювання твердих карбонат­них порід (Південний берег Криму), магматичних порід (Приазовська і Придніпровська височини), пісковиків та глинистих сланців (Дон­бас, Крим, Карпати).

Практичне завдання

За геологічною картою України визначте всі ґрунтоутворювальні гірські породи.

Від механічного складу ґрунтоутворювальної породи залежить і механічний склад ґрунту, який, у свою чергу, визначає його родючість. Так, ґрунти, сформовані на глинистих породах, мають високу здатність утримувати вологу, багаті на гумус і елементи живлення. Такі ґрунти часто називають важкими. Піщані та супіщані ґрунти, навпаки, легкі. Вони легко пропускають повітря, водопроникні, швидко прогріва­ються. Водночас вони мають ряд негативних властивостей, а саме: низький вміст гумусу та поживних речовин, легко піддаються вітро­вій ерозії тощо.

Мінеральний і хімічний склад ґрунтоутворювальних порід значно впливає на характер і спрямованість хімічних процесів по всьому профілю ґрунту.

На території, вкритій різними за складом ґрунтоутворювальними породами, формуються різні типи або підтипи ґрунтів. Так, у межах

Поліської низовини основним типом ґрунту є дерново-підзолисті, які сформувалися на водно-льодовикових відкладах. А в Житомирській області в межах Овруцько-Словечанського кряжа поширені сірі лісові ґрунти, які сформувалися на лесах. Це зумовлено різним механічним, мінеральним і хімічним складом моренних і лесових відкладів.

м

о

CL

Живі організми — потужний чинник утворення ґрунтів. Часто ґрунт порівнюють із фабрикою, де працюють живі організми: бактерії, рос­лини, тварини. Доведено, що ґрунт починає утворюватися з моменту поселення живих організмів на гірській породі. Організми - мешканці ґрунтів здійснюють найважливіші процеси ґрунтоутворення: накопи­чення і розкладання органічної речовини, біологічно важливих еле­ментів, руйнування і новоутворення мінералів, перерозподіл поживних речовин тощо. Все це визначає загальний хід ґрунтоутворення та фор­мування родючості ґрунту.

Наука стверджує

Тварини поліпшують властивості ґрунтів. Серед без­хребетних особливо важливу роль у ґрунтоутворенні відіграють дощові черв'яки, які поширені в різних ґрунтах України. їхня кількість на 1 га ґрунту може сягати кількох мільйонів особин. Діяльність дощових черв'яків у ґрунтоутворенні різноманітна: вони утворюють густу сітку ходів, що розпушує ґрунт, поліпшує його пористість і волого­ємність. Ґрунт, багатий на дощових черв’яків, має низьку кислотність, високий вміст гумусу. Підраховано, що дощові черв’яки переміщують увесь поверхневий шар ґрунту за 50 років.

Серед хребетних тварин активну участь у процесах ґрунтоутворення беруть степові гризуни - полівки, бабаки, кроти, ховрахи та ін. Вони будують глибокі нори і довгі ходи в ґрунті. Об’єм ґрунту, який вони переміщують, досягає кількох сотень кубічних метрів на 1 га. Інтен­сивне переміщування ґрунтової маси землерийними тваринами поліпшує механічні та хімічні властивості ґрунту.

Нежива природа як чинник ґрунтоутворення. На утворення ґрун­ту як прямо, так і опосередковано впливає клімат. Від кліматичних умов залежать теплові властивості ґрунту, його температура впро­довж року, ступінь зволоження, які є важливими чинниками родю­чості ґрунту.

На ґрунтоутворення впливає також вітер, який здебільшого є шкід­ливим, бо видуває дрібні частки з ґрунту. Інтенсивність видування ґрунту, або дефляція, визначається багатьма показниками, насампе­ред швидкістю вітру, наявністю чи відсутністю рослинного покриву, механічним складом ґрунту і його структурою, рельєфом. Зазвичай у результаті дефляції видувається верхній родючий шар, знижується родючість ґрунту. Навпаки, у місцях накопичення принесених вітром речовин (у балках, ярах, лісосмугах, на сільськогосподарських угід­дях тощо) гинуть багаторічні насадження і посіви, заносяться родючі землі, дороги, зрошувальні канали тощо. Отже, процеси, пов’язані з діяльністю вітру, різко порушують перебіг ґрунтоутворення.

Своєрідним чинником ґрунтоутворення є рельєф, який перерозподіляє тепло і опади, а отже, впливає на водний, тепловий, поживний, сольовий

режими ґрунту, визначає структуру ґрунтового покриву і є основою нанесення ґрунтів на карту.

Людина і ґрунт. Виробнича діяльність людини, особливо сільсько­господарська, також впливає на процеси ґрунтоутворення. Обробляючи ґрунт, людина здійснює меліорацію - систему заходів, спрямованих на поліпшення якості земель, підвищення їхньої родючості. Так, за допомогою осушення, зрошення (мал. 131), снігозатримання та лісонасадження (мал. 132) регулюють водний режим ґрунту. З метою підвищення родючості ґрунту вносять різноманітні добрива, при цьому часто докорінно змінюючи його хімічний склад, фізичні та теп­лові властивості. Унаслідок промивання, гіпсування, вапнування, а також поглиблюючи орний шар, висаджуючи спеціальні рослини, людина змінює структуру ґрунту. Отже, з початком обробітку ґрунту починає змінюватися і характер ґрунтоутворення. Він переходить від природного до культурного етапу свого розвитку, до культурного про­цесу ґрунтоутворення.

Проте не тільки людина впливає на ґрунтоутворення. Відомо, що ґрунти є середовищем життя багатьох хвороботворних мікроорганіз­мів і вірусів, які є збудниками різних тяжких захворювань: холери, тифу, сказу, сибірської виразки, дизентерії тощо. На здоров’я людей значно впливає й хімічний склад ґрунту. Дуже небезпечними для лю­дини є солі важких металів, які часто потрапляють у ґрунтовий покрив разом із добривами. Усі елементи, які є в ґрунті, засвоюють рослини, і по ланцюгах живлення ці елементи врешті-решт потрапляють до організ­му людини. Все це свідчить про необхідність санітарної охорони ґрунтів.

Проблема

М У наших населених пунктах часто порушуються встановлені санітарно- епідеміологічною службою правила внесення мінеральних добрив, ство­рення зелених насаджень навколо промислових підприємств, облашту­вання каналізації та вивозу сміття. Запропонуйте вихід із ситуації, що склалася. Яких правил слід обов’язково дотримуватися задля санітарної охорони ґрунтів у вашій місцевості?

Час як чинник ґрунтоутворення. Ґрунт не може утворитися миттєво, а потім раптово зникнути. Ґрунтоутворення, як і будь-який

природнии процес, має свій початок, етапи розвитку, певну швидкість і час завершення. Тому час також є основним чинником формування ґрунту. Ґрунтоутворення пов’язують із розвитком ор­ганічного світу на Землі, коли в різні геологічні періоди виникали різні ґрунти, збільшувалося їх різноманіття. Впливали на ґрунти в різні часи й інші геологічні процеси. Так, встановлено, що вік ґрунтів на півночі України відповідає закінченню Дніпровського зледеніння і початку відкладання лесових гірських порід, а вік чорноземів (8— 10 тис. років) і каштанових ґрунтів (5-6 тис. років) пов’язують із від­ступом Чорного моря.

А

Ч

м

о

о.

Історична довідка

Сучасні ґрунти різновікові. За спостереженнями багатьох учених, 1 см гумусу в умовах помірного клімату формується за 100-200 років, а повний профіль сучасного ґрунту - від кількох сотень до кількох тисяч років. У літературі наведено багато фактів про час, потрібний для утворення зрілого ґрунту. Підмічено, що на стінах Кам’янець-Подільської фортеці сформувався ґрунт потужністю ЗО см усього за 230 років, з 1700 до 1930 р. Підчас видобутку вугілля в Дон­басі виявлено ґрунти, вік яких понад 300 млн років, але вони мають ознаки і властивості сучасних ґрунтів.

УЗАГАЛЬНЕННЯ

4 Основними ґрунтоутворювальними породами на території України є лес та лесоподібні суглинки, морена, водно-льодовикові, піщані та супіщані породи, глина.

4 Живі організми впливають на родючість ґрунту, формуючи гумусовий горизонт.

4 Клімат і рельєф впливають на водний, тепловий, сольовий та поживний режим ґрунту.

•4 Процес ґрунтоутворення тривалий у часі.

4 Людина змінює ґрунти в результаті меліорації.

Ключові терміни і поняття

ґрунт умови ґрунтоутворення меліорація дефляція Самоперевірка

і Поясніть народне прислів’я: «На добрій землі що не посієш, те шй вродить». Чи погоджуєтеся ви з ним?

' Поясніть, як людина впливає на формування ґрунту і, навпаки, як ( ґрунт впливає на людину.

Наведіть приклади впливу гірських порід та живих організмів на властивості ґрунтів.

Чим відрізняється ґрунт від гірської породи?

153