Медико-демографічна криза

У 1991 р. в Україні вперше число померлих перевищило число народжених. В подальші роки процес депопуляції продовжував зростати. Пік медико-демографічної кризи припав на 1995 – 1996 роки. Різке зниження життєвого рівня населення, його дезадаптація до нових ринкових умов, соціально-психологічний стрес, вплив незадовільних факторів довкілля різко вплинули на здоров’я нації, рівень народжуваності та смертності. Чисельність наявного населення безупинно зменшується, за останні 10 років скорочення склало 4,1 млн. осіб. Як і раніше, залишається високою смертність чоловіків працездатного віку, яка майже у 4 рази перевищує смертність жінок відповідного віку. Різниця між тривалістю життя чоловіків і жінок досягла 10 років, що перевищує біологічну розбіжність і відображає надсмертність чоловіків. Середня тривалість життя на сьогодні у чоловіків на 8-9, у жінок - на 4-6 років коротша, ніж у розвинутих країнах. Сумарний коефіцієнт фертильності жінок (кількість дітей, що народжує жінка протягом життя) становить менше одиниці, тоді як тільки для простого відтворення населення необхідно, щоб його значення сягали 2,2-2,4.

За темпами вимирання людей Україна входить в першу десятку країн світової спільноти, по тривалості життя займає 60 місце в світі. Превалюючою причиною смертності населення нашої держави являються мультифакторіальні хвороби (серцево-судинні, онкологічні, ендокринні, психічні тощо), які формуються внаслідок взаємодії спадкових чинників, соціуму і впливу факторів довкілля. Широкомасштабні дослідження свідчать, що поширеність захворювань серед малозабезпеченого населення на 45,7 % перевищує аналогічний показник у забезпечених.

На фоні зростання захворюваності по основних класах хвороб особливо хвилює захворюваність дитячого населення України, яка має стійку тенденцію до зростання. Діти – найбільш уразливі на протязі всього періоду від запліднення до підліткового віку. Діти живуть в складному середовищі, що змінюється, яке вони не в стані контролювати, оскільки в більшій ступені залежать від дорослих у тому, де вони живуть, вчаться, працюють та розважаються.

Зниження рівня здоров’я характерно для всіх вікових періодів життя дитини. Минулого року у 7,2 млн. дітей у віці 0-14 років зареєстровано майже 13 млн. хвороб (у середньому по 1,8 захворювання на дитину). З 1991 року у три рази збільшилась поширеність хвороб ендокринної системи та розладів живлення, в 2,7 рази – новоутворень, в 2,6 – хвороб крові та кровотворних органів, в два – хвороб кістково-м’язової, сечостатевої систем, хвороб системи кровообігу і вроджених аномалій. П’ята частина дітей загалом по країні і четверта у великих промислових містах народжується жінками у віці, несприятливому для здоров’я дитини.