§41 . Особливості природних умов і ресурсів. Природоохоронні території. Природні області

Географічна розминка

Пригадайте, в яких кліматичних поясах розташовані Кримські гори і Південний берег Криму.

J З’ясуйте, яке живлення і водний режим у кримських річок.

Клімат. За кліматичним районуванням Кримські гори лежать у межах кліматичної області Гірського Криму та в кліматичній області Південного берега Криму. Тут переважає гірський помірно-континен­тальний клімат, а на південному березі, захищеному горами від північних вітрів, він має риси субтропічного. Більш південне розта­шування Кримських гір зумовлює тут влітку найвищу в Україні вели­чину радіаційного балансу і температури повітря. А близькість моря робить клімат м’яким, що добре відчувається взимку, коли утво­рюється значна кількість річної суми опадів. Сніг тут випадає щорічно, але стійкий покрив не утворюється.

Практичне завдання

За кліматичними картами атласу визначте основні кліматичні показ­ники Кримських гір і Південного берега.

У Кримських горах, як і в Карпатах, проявляється висотна кліматична поясність: з підняттям вгору на кожні 100 м радіацій­ний баланс зменшується у середньому на 25 МДж/м2, а температура повітря - на 0,65°. З висотою посилюється вітер. Сильні вітри, швидкість яких понад 15 м/с, бувають у горах 80-85 днів. Відомі роки, коли на Карабі-яйлі, яку вважають найвітрянішим місцем у Криму, сильні вітри тривали до 154 днів, а на Ай-Петрі - 125 (мал. 192). Трапляються в Криму й урагани зі швид­кістю вітру понад ЗО м/с. Вони виникають, коли тривалий час дмуть штормові вітри північно-східного напрямку.

Дивовижні об’єкти і явища

Пожирач снігу. У горах Криму нерідко спостерігається таке яви­ще, коли з великої кількості снігу утворюється зовсім мало води. Це трапляється у разі дуже швидкого танення снігу під час вітру фену. Фен утворюється переважно тоді, коли повітряні маси перевалюються через Головне пасмо і спускаються вниз до моря. При цьому темпе­ратура повітря дуже швидко підвищується на 18-20°, а відносна вологість, навпаки, знижується до 30 % і нижче. Сухе і тепле повітря поглинає вологу снігу, що тане, без утворення води.

Внутрішні води Кримських гір у цілому не дуже багаті, що зумов­лено порівняно невеликою кількістю опадів, тривалим сухим літом, поширенням гірських порід, які розчинюються водою. Річкова мере­жа розвинена нерівномірно. У горах на висоті 600-1000 м розташова­на більшість джерел (мал. 193), з яких беруть початок струмки і річки, тому річкова мережа тут густіша (0,7-1,0 км/км2). На сході густота зменшується майже вдвічі.

Святі води. Назви джерел у Гірському Криму часто починають­ся на «Ай», що з тюркської мови означає «святий». Це недаремно, бо люди здавна обожнювали воду, ставилися до неї турботливо. Про це свідчить і той факт, що всі джерела перебувають тут на обліку. Нині їх налічують 2605, загальним обсягом понад 300 млн м3 за рік. Що­правда, більшість джерел є маловодними. Однак на 19 з них припадає майже 64 % усього підземного стоку Гірського Криму. Саме ці великі джерела живлять річки в період, коли практично немає опадів. На південних схилах гір і на Південному березі Криму великих джерел набагато менше. Найводоносніші з них використовують для водо­постачання курортів і місцевого населення.

Річки гірського типу мають невеликі за площею басейни, незначну довжину і малу водність. Залежно від напрямку стоку поверхневих вод, річки поділяють на три групи: північно-західних схилів Кримсь­ких гір (Альма, Кача, Бельбек та ін.); річки Південного берега Криму (Учансу, Дерекойка, Улу-Узень та ін.); річки північних схилів Крим­ських гір (Салгир, Мокрий Індол та ін.). Вододілами слугують по­верхні яйл.

Річки Криму мають мішане живлення, в якому значна частка припадає на дощове і підземне живлення. Найвищі рівні води спос­терігаються неодночасно на річках різних груп. Так, на річках північно-західних схилів вони спос­терігаються в будь-якому місяці з грудня по липень. На річках південного берега найвищі рівні води бувають переважно в період з грудня по квітень, а на річках північного схилу гір - у лютому та квітні.

Однак водний режим річок значно зміне­ний через створення водосховищ і забірних систем для зрошення. На кримських річках і тимчасових водотоках створено 15 водосховищ загальним об’ємом понад 200 млн м:і (мал. 193).

Кримські гори відрізняються знач­ними запасами підземних вод, які вихо­дять тут на поверхню у вигляді джерел (мал. 193).

Рослинний покрив Кримських гір і Південного берега Криму вирізняється великою різноманітністю. У горах налі­чують понад 2200 видів рослин, багато з яких є ендеміками. (Пригадайте їхні назви). На південному березі поширені паркові насадження з кипарисів, пальм, платанів, магнолій, зростає тут і суничне дерево (мал. 194). Мал. 194. Суничне дерево

(1), магнолія (2)

^ Історична довідка

Іртиські горн

Невід’ємні куточки ландшафту Південного берега |^НІ Криму. Це - декоративні парки і сади, які виникли на самому початку XIX ст. при літніх резиденціях царів та аристократії. Найбільшими пар­ками є Лівадійський (127 га), Алупкінський (близько 40 га) парки та Нікітський ботанічний сад (280 га). Перші два створені в ландшафт­ному стилі: враховані особливості пейзажу, уміло поєднуються міс­цеві дикорослі дерева з екзотичними. Найбільше тут можна побачити групи італійської і місцевої сосни, а також кедрів, платанів та ін. порід дерев. Сукупність усіх дерев і кущів у Нікітському ботанічному саду налічує понад 1500 видів, різновидів і форм, які розподілені на три парки. На відміну від двох попередніх парків, у ботанічному саду на першому плані не ландшафтні, а декоративні композиції.

Тваринний світ Гірського Криму багатий на лісові види, серед яких кримський олень і козуля. Крім них, тут мешкають кабани і муфлони, хоча чисельність останніх дуже невелика. Збереглися борсук, кам’яна куни­ця, лисиця та ласка. Птахів у кримських лісах небагато, тому тут майже не чути пта­шиного гомону. Утім тут трапляються дят­ли, ендемічні види синиць і чорноголової сойки, а також чорні дрозди, зяблики (мал. 195), горлинки. На Південному березі Криму мешкають плазуни, зокрема крим­ський гекон, леопардовий полоз і безнога ящірка жовтопуз (мал. 195). Серед комах тут численні цикади, москіти, ендемічна крим­ська жужелиця, махаон (мал. 195) та ін.

Висотна поясність. Для Кримських гір ха­рактерна висотна поясність ґрунтово-рослин­ного покриву (мал. 196). Передгір’я вкриті степовою рослинністю на щебенистих чорно­земах. Степові ділянки чергуються з дубо­вими лісами на дерново-карбонатних ґрун­тах. На Південному березі Криму поширені сухі ліси і чагарники на коричневих ґрунтах. Схили гір вкриті переважно дубовими і бу-

Д/ал. 195. Тварини Криму новими лісами на бурих лісових ґрунтах.

На вершинах яйл переважає лучно-степова рослинність на гірсько-лучних ґрунтах.

Природоохоронні об’єкти. Внаслідок господарського освоєння при­роди Криму значно змінюються ґрунти, рослинність, умови мешкан­ня місцевих диких тварин. Природні ландшафти поступаються антро­погенним. Усі природні компоненти і природні комплекси потребу­ють охорони і раціонального їх використання. З цією метою в Кримській гірській країні створено близько 120 природоохоронних територій. Вони є в кожній з трьох природних областей.

У Передгір’ї майже ЗО природних об’єктів оголошені заповідними. Серед них 12 дубових гаїв, гора-останець Мангуп-Кале, Бельбецький і Качинський каньйони, печери - місця поселення палеолітичної людини та ін. Еталоном ландшафтів Головного пасма, які охороняють, є Ялтин­ський гірсько-лісовий заповідник, заказник Великого каньйону Криму, заповідні букові гаї на Ай-Петрі та ін.

Визначними пам’ятками природи південнобережної області є запо­відники «Мис Мартьян» та «Карадаг». Крім них, тут зосереджені ще 27 ландшафтних і 15 прибережних заповідних урочищ. Прекрасними пам’ятками співдружності людини і природи є в цій області парки, що охоплюють площу понад 1000 га, 17 з них оголошені пам’ятками садово-паркового мистецтва.

Природні області. За складом ландшафтів у межах Гірського Кри­му виділяють три області: Передгірську лісостепову, Головне гірсько- лучно-лісове пасмо, Кримське південнобережне субтропічне Серед­земномор’я.

Передгірська лісостепова область поширюється на Внут­рішнє і Зовнішнє куестове пасмо і міжпасмові зниження. Клімат передгір’я напівпосушливий, теплий з м’якою зимою. Ґрунтовий крив строкатий. Найпоширеніші тут передгірські чорноземи і дерне карбонатні ґрунти, на південному-заході трапляються коричні Основними ландшафтами області є куестові степові, які люді перетворила на сільськогосподарські угіддя: ріллю та виноградни куестові лісостепові, лісові куестові. Найосвоєнішими є міжпасіу полого-хвилясті чагарниково-степові ландшафти. Тут розташовуєт більшість населених пунктів, прокладені залізниця й автомагістрі У Внутрішньому пасмі трапляються ще й низькогірні лісові ла шафти, а в долинах річок - долинно-терасні.

8. 71»

226

г//Г

Головне гірсько-лучно-лісове пасмо. У назві цієї області добре помітні її основні ландшафтні особливості: панування лісових та лучних комплексів. Властивості клімату різних частин Головного пасма різноманітні. Саме вони та рельєф, що змінюються із заходу на схід, зумовили різноманітність ландшафтів. У цілому клімат змінюється від помірно жаркого напіввологого у низькогір’ї до прохолодного надмірно зволоженого на західних яйлах. Усі ландшафти поділяють на низькогірні, середньогірні та ландшафти яйл. На низько- і середньо- гір’ях переважають різні за видовим складом ліси, залежно від орієнтування схилів і розташування на заході, у центрі чи на сході Головного пасма. Найпоширеніші дубові, ялицево-дубові, соснові, букові, скельнодубові, буково-грабові ліси. Яйлинські ландшафти охоплюють вирівняні вершинні закарстовані поверхні і представлені гірсько-лучними лісостепом і степом.

Проблема

У Учені називають багато причин безлісся яйл. Дехто з них пояснює відсутність лісу тривалим і надмірним випасом худоби. Як ви вважа­єте, які саме природні умови могли стати причиною відсутності лісів на яйлах?

Кримське південнобережне субтропічне Середземно­мор’я як природна область збігається з приморським ландшафтним поясом південного схилу Головного пасма. У рельєфі області перева­жає низькогір’я, порізане глибокими долинами річок, ярів і балок. Клімат має ознаки середземноморського типу: на заході - жаркого по­сушливого з помірно теплою зимою, на сході - дуже посушливого, з дуже м’якою зимою. Основними ландшафтами області є скелясті

низькогір’я з реліктовим ялицево-сосновим рідколіссям, зсувні низь- когір’я з ялицево-дубовими лісами, нахилені сильно розчленовані низькогір’я з ялицевим рідколіссям та дубово-фісташковими заростями (мал. 198), терасовані нахилені рівнини і низькогірні хребти з полинно- 227 злаковими і ковилово-типчаковими степами. Особливі ландшафти сформувалися у межах гір-лаколітів - Аюдаг, Кастель та ін., для яких характерні широколисті ліси і дубові сухостійні чагарники з підліс­ком із вічнозелених рослин. Особливим зовнішнім виглядом вирізня­ються ландшафти вулканічних приморських низькогір’їв з дубовим рідколіссям і степами, наприклад такі, як на Карадазі.

Особливості кліматичних умов дають змогу вирощувати в цій природній області ефіроолійні культури, зокрема троянду, лаванду (мал. 197), шавлію, а також високоякісні сорти винограду. Завдяки цілющому кліматові, мальовничим горам, теплому морю, екзотичній рослинності цей край здавна вважають здравницею і районом активної рекреаційної діяльності. Багато ландшафтів зазнали перетворення, а деякі повністю замінені на антропогенні.

УЗАГАЛЬНЕННЯ

4 Кримська гірська країна розміщена у кліматичних областях Гірського Криму з помірно континентальним кліматом та кліматичній області Південного берега Криму з ознаками середземноморського клімату.

Кримські річки поділяють на три групи: північно-західних схилів Кримських гір; річки Південного берега Криму; річки північних схилів Кримських гір.

4 Для Кримських гір характерна висотна поясність ґрунтово-рослинного покриву.

4 За складом ландшафтів у межах гірського Криму виділяють три області: Передгірську лісостепову, Головне гірсько-лучно-лісове пасмо, Кримське південнобережне субтропічне Середземномор’я.

4 У Кримській гірській країні створено близько 120 природоохоронних територій.

Ключові терміни і поняття

-і1'урагани 4 фени 4 ландшафти 4 пам’ятки садово-паркового мис­тецтва 4

Самоперевірка

Запропонуйте способи охорони унікальної природи Кримської гірської країни, крім створення природоохоронних територій.

Поясніть, як змінився би клімат Криму, коли б не було гір або коли гори простягалися не із заходу на схід, а з півночі на південь.

Яка роль поверхневих і підземних вод Гірського Криму у формуванні ландшафтів і життєдіяльності людини?

Назвіть основні ґрунтово-рослинні висотні пояси у Гірському Криму.

■■■

аша країна має унікальну можливість бути морською державою, адже на півдні її омивають води двох морів - Чор­ного й Азовського. Ці моря відомі своїми сонячними пляжа­ми, туристськими базами й оздоровницями, що розкинулися вздовж їхнього узбережжя. І щоб вдало обрати місце свого відпочинку, кожен мусить добре орієнтуватися в природних особливостях цих морів. Рельєф морського дна, особливості течій та інші властивості водних мас мають знати й ті, хто веде морські судна блакитними просторами. А хіба можна сподіватися рибакам на вдалу риболовлю, якщо не знати, у якій частині морської котловини зосереджені косяки риби. Безпосередньо в морі працює багато науковців - клімато­логів, гідрологів, зоологів, ботаніків, які за допомогою на­укових приладів і цілих лабораторій вивчають природні особливості морів, спираючись на свої, можливо, ще шкільні знання про них.