§44 . Основні забруднювачі навколишнього середовища в Україні
Географічна розминка
Пригадайте з попередніх курсів географії, що таке екологічна криза. Назвіть джерела забруднення і забруднювачі, що найбільше шкодять ™ довкіллю у вашій місцевості.
Геоекологічна ситуація. Вивчаючи природні умови й ресурси України, ви дізналися про численні факти, що показують, як діяльність людини призводить до серйозних проблем забруднення навколишнього
середовища та порушення природної рівноваги. А як відомо, висока якість природного середовища - це головна умова здорового, доброякісного життя населення країни. Тому вивчення і аналіз екологічної ситуації, що склалася нині в Україні, є важливим державним завданням.
У Конституції України
Стаття 16. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов’язком держави.
Стаття 85. До повноважень Верховної Ради України належить:
31) затвердження протягом двох днів з моменту звернення Президента України указів про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації...
Екологічна ситуація - це стан навколишнього середовища в певний період часу на певній території. Враховуючи, що екологічна ситуація характерна для певного географічного простору (території), її часто називають геоекологічною. Сучасна екологічна ситуація в Україні, як і в світі в цілому, характеризується як кризова. Причинами цього є забруднення довкілля, зміна його природних властивостей унаслідок хімізації, інтенсивного використання енергетичних та інших ресурсів, зростаюча кількість відходів, заміна природних ландшафтів антропогенними та ін. (мал. 211-213).
Багато екологічних проблем в Україні спричинені насамперед господарською діяльністю, а саме: розміщенням на її території в цілому та в окремих регіонах значної кількості шкідливих підприємств, нагромадження транспортних засобів і густої мережі транспортних магістралей, потужним сільськогосподарським освоєнням території. Аварії, які трапляються на різних підприємствах чи інших господарських об’єктах, називають техногенними. їхні наслідки для навколишнього середовища та людини дуже небезпечні й зумовлюють погіршення геоекологічної ситуації.
Основні забруднювачі і джерела забруднення навколишнього середовища. Особливо екологічно небезпечними можуть бути атомні електростанції (АЕС). Вони є джерелами забруднення довкілля такими забруднювальними речовинами, як радіоактивні відходи, радіоактивні речовини. Виробнича радіація може потрапити у природне середовище через скидання радіоактивних вод, унаслідок дезактивації обладнання і приміщень, під час аварії на реакторах, як це сталося 1986 року на Чорнобильській атомній електростанції. Для того щоб запобігти небезпечним для людей і природи наслідкам, слід чітко дотримуватися технології виробництва електроенергії на АЕС і не порушувати технології збирання радіоактивних відходів.
В Україні діє розгалужена мережа нафто- і газопроводів, багато з яких спрацьовані, оскільки були побудовані понад 25 років тому. У зв’язку з цим на трубопроводах щорічно виникають аварії, які при- 244 зводять до викидів палива і, як наслідок, забруднення довкілля шкідливими речовинами. Так, нафтопродукти, потрапляючи у водойми, не тільки забруднюють їх, а й спричинюють зупинку забору води для населення. Такі аварії згубно діють на ґрунти, рослинність і тваринний світ.
Джерелами забруднення території України є й різноманітні підприємства хімічної промисловості, які виробляють фосфор, фосфорну кислоту, мінеральні добрива, соду, кислоти, нафтопродукти тощо. Потрапляння хімічних речовин у повітря, водойми, ґрунти у значній кількості має тяжкі наслідки, пов’язані з природними, матеріальними, а іноді й людськими втратами.
Факти сьогодення
Екологічно небезпечні підприємства. В Україні налічують близько 1700 хімічно небезпечних об’єктів. Найбільша їх частина сконцентрована в східних і південних регіонах України, зокрема в Харківській, Донецькій, Одеській, Дніпропетровській, Луганській областях, де проживає майже половина населення України. Велику техногенно-екологічну небезпеку представляють вибухо- і пожежонебезпечні підприємства, кількість яких сягає понад 1000.
Підприємства металургійної промисловості забруднюють атмосферу і водойми викидами і скидами забруднювальних речовин. У повітря потрапляють окиси азоту, вуглецю, сірки, пил та інші шкідливі речовини (мал. 212). Вода, яку використовують для охолодження, забруднюється механічними частками, розчинниками, хлоридами, нафтопродуктами, фенолами тощо. На таких підприємствах зазвичай є спеціальні накопичувачі для відходів і забруднених стічних вод. Однак не завжди дотримуються правил їх зберігання. Аварії на металургійних підприємствах є дуже небезпечними для природного середовища і людини.
t
Мал. 213. Комплексне забруднення довкілля
Житомир
О
©Львів
Тернопіль
Хмельницький
©Вінниця )
’Ужгород
Лугансько
О
Чернівці
Донецьк
авколишнього <
©Запоріжжя
Екологічна ситуація
сприятлива для проживання людей
помірно сприятлива
задовільна
о. Зміїний (Україна)
погіршена
напружена
Сімферополь
Севастополь^
катастрофічна
246
А
-і
Джерелами забруднення є й інші галузі господарства, зокрема видобуток як відкритим, так і закритим способом корисних копалин, наприклад вугілля, залізної руди, ртуті, сірки тощо. Виробництво електроенергії на теплових електростанціях (ТЕС), автомобільний та інші види транспорту також є джерелами забруднення. Так, ТЕС, підприємства вугледобувної промисловості забруднюють повітря окисами вуглецю й азоту, сажею, пилом тощо. Автомобільний транспорт значно забруднює довкілля небезпечними вихлопними газами.
0
Проблема
Іпв
Кількість і склад вихлопних газів залежить від двигуна автомобіля та від виду палива. Однак зазвичай вихлопні гази з будь-якого автомобіля містять до 200 компонентів, із яких одним з найнебезпечніших є окис вуглецю. На нього припадає понад 12 % вихлопних газів. Кожний вантажний автомобіль викидає в повітря за годину 6 м3 цього газу, а легковий - 3 м3. Отже, від тисячі автомобілів, що рухаються по автомагістралі, щогодини потрапляє у повітря до 5000 м3 окису вуглецю. Спрогнозуйте наслідки забруднення атмосферного повітря автомобільним транспортом за місяць та рік. Запропонуйте способи поліпшення ситуації на дорогах України.
До джерел забруднення навколишнього середовища належать також очисні споруди міст, полігони твердих побутових відходів. Недосконалі, а часто зношені фізично водопровідно-каналізаційні системи скидають у природні водойми значну кількість забруднювальних речовин: органічних, нафтопродуктів, нітратів, азоту амонійного тощо (мал. 211). Ці викиди завдають великої шкоди екосистемам водойм, псують водопроводи, поширюють мікроби і призводять до значних матеріальних збитків. Унаслідок просочування шкідливих речовин сміттєзвалищ забруднюються ґрунти та підземні води токсичними речовинами, знищуються осередки поширення рослин і тварин.
Часто накопичувачами забруднювальних речовин є водосховища, з яких під час підтоплення вони поширюються й на прилеглі території. Забруднення водосховищ призводить до негативних наслідків для рибного господарства, їхнього органічного світу в цілому.
Сільськогосподарське виробництво також має негативний вплив на природу. Так, після опадів з полів змивається значна кількість хімічних речовин, які були внесені з добривами. їхні розчини потрапляють у річки, озера, водосховища, моря, що часто призводить до замору водойм.
Факти сьогодення
Сільськогосподарське сміття. Негативним явищем у нашій країні стало засмічення території сільськогосподарських підприємств побутовим сміттям, більшість якого не утилізується природою, тобто не бере участі у природному колообігу, а отже, забруднює довкілля і вилучає значні земельні угіддя. За даними статистики, у сільській місцевості України понад 12 тис. звалищ та смітників, які охоплюють територію майже 5 тис. га. Ці цифри досить промовисті.
Більшість території України внаслідок інтенсивної господарської діяльності є забрудненою (мал. 213). За ступенем забруднення території поділяють на: відносно екологічно чисті (близько 7 %), умовно чисті (8 %), малозабруднені (14 %), забруднені (близько 39 %), дуже забруднені (близько ЗО %), екологічної катастрофи (близько 2 %).
247
Практичне завдання
За картою (мал. 213) визначте, в яких областях України ступінь забруднення довкілля найбільший, а в яких — найменший; де зосереджені території екологічної катастрофи.
УЗАГАЛЬНЕННЯ
4 Геоекологічна ситуація — це стан навколишнього середовища в певний період часу на певній території.
4 Сучасна геоекологічна ситуація в Україні характеризується як кризова.
4- Основними джерелами забруднення навколишнього середовища є атомні та теплові електростанції, транспорт, підприємства промисловості, сільськогосподарське виробництво, полігони твердих відходів, побутові стоки.
4 Основними забруднювачами довкілля є хімічні, радіоактивні речовини, пил, сажа та ін.
Ключові терміни і поняття
геоекологічна ситуація 4 джерела забруднення 4 забруднювальні речовини 4
Самоперевірка
На конкретному прикладі схарактеризуйте наслідки техногенних аварій для навколишнього середовища.
Поясніть, чому забруднювальні речовини не беруть участі у природному колообігові речовин.
Назвіть причини погіршення чи поліпшення екологічної ситуації у вашій місцевості.
Наведіть приклади джерел забруднення довкілля у вашій місцевості.
- §2. Особливості фізико-географічного положення України
- §3. Часові пояси
- §4. Джерела географічних знань
- §5. Географічні карти
- §6. Картографічні проекції
- §7. Топографічні карти
- §9. Вивчення території України в XIX - на початку XX ст.
- §11 . Сучасні географічні дослідження України
- §11. Сучасні географічні дослідження України Ключові терміни і поняття
- §13. Особливості геологічної будови
- §14 . Загальні особливості рельєфу.
- §15. Гори
- §16 . Геоморфологічна будова
- §17 . Мінеральні ресурси. Паливні корисні копалини
- §18 . Рудні корисні копалини
- §19 . Нерудні корисні копалини
- §20 . Основні кліматичні чинники
- §21. Загальна характеристика клімату України Ключові терміни і поняття
- §21 . Загальна характеристика клімату України. Кліматичні карти
- §21. Загальна характеристика клімату України Географія культури
- §22 . Погода і небезпечні погодні явища
- §23 . Кліматичні ресурси.
- §24 . Поверхневі води. Річкові басейни
- §25 . Гідрографічні характеристики річок
- §26 . Озера. Лимани. Водосховища і ставки. Канали
- §27 . Болота. Підземні води
- §28 . Водний баланс і водні ресурси України
- §29 . Умови ґрунтоутворення
- §30 . Основні типи ґрунтів. Земельні ресурси України
- §31 . Різноманітність рослинності, закономірності поширення. Рослинні ресурси, їх охорона і відтворення
- §32 . Різноманітність тваринного світу. Тваринні ресурси України, заходи щодо їх відтворення й охорони.
- Тема 1. Природно- територіальні комплекси
- §33 Природно-територіальні комплекси. Ландшафти та їхня класифікація
- §34 . Фізико-географічне районування території України, його наукове і практичне значення
- §35 . Фізико-географічна характеристика зони мішаних і широколистих лісів
- §36 . Фізико-географічна характеристика зони лісостепу
- §37 . Фізико-географічна характеристика зони степу
- §38 . Загальні риси природних умов. Висотна поясність. Природоохоронні території
- §39 . Природні області
- §40 . Особливості природних умов і ресурсів: географічне положення, тектонічна будова, рельєф
- §41 . Особливості природних умов і ресурсів. Природоохоронні території. Природні області
- §42 . Фізико-географічна характеристика Чорного моря
- §43 . Фізико-географічна характеристика Азовського моря
- Тема 2.
- §44 . Основні забруднювачі навколишнього середовища в Україні
- §45 . Вплив геоекологічної ситуації на населення
- §46 . Законодавство про екологічну ситуацію в Україні
- §47 . Національна екологічна мережа України
- §48. Природно-заповідний фонд України
- §49 . Моніторинг в Україні. Основні заходи щодо раціонального використання і охорони навколишнього середовища
- Тема 1. Природно-територіальні комплекси