Методика визначення стійкості пива

Пиво в пляшках, металевих баках та бочках зберігають за температури:

• фільтроване непастеризоване – від 5 до 12°C;

• фільтроване пастеризоване – від 5 до 20°C;

• нефільтроване – від 2 до 4°C.

Стійкість пастеризованого пива – 30 діб, непастеризованого – 7-12 діб.

Пиво, розлите у пляшки повинно зберігатися у темному приміщенні.

Порушення правил зберігання та реалізації призводять до появи помутніння або осаду у пляшці.

Лабораторне дослідження стійкості пива проводять за допомогою повітряного термостата. Відібрані в день розливу 2 пляшки пива вміщують у термостат з температурою (201)°С. Для визначення стійкості використовують одну пляшку. Друга залишається для заміни на випадок пошкодження першої пляшки, або її відкорковування.

Пляшку з непастеризованим пивом, з метою визначення термінів появи осаду, або помутніння, оглядають щоденно; з пастеризованим – 3 рази на тиждень; із стабілізованим – 1 раз на тиждень. Пляшку розглядають на світло.

Осад, який виникає під час пастеризації і не збільшується у ході зберігання, при визначенні стійкості пива не враховується.

Спостереження припиняють після появи осаду, враховуючи день розливу і виключаючи день появи осаду або загального помутніння.

Методика визначення органолептичних показників пива (Міждержавний стандарт ДСТ 30060 – 93 [Дата запровадження в Україні 1997 – 07 - 01]).

За органолептичними показниками пиво повинно відповідати вимогам, які зазначені у таблиці 3.

Таблиця 3