logo
Gigiena-3med-psichologia-metod

3. З допомогою якого приладу можна виміряти експозиційну дозу в даній місцевості?

Задача 3

Після ліквідації надзвичайної ситуації на військовій ракетній базі, що супроводжувалась викидом радіоактивної речовини, у частини військовослужбовців виникло раптове погіршання стану здоров’я. З’явилась нудота та блювання, петехії та геморагії, різке зниження нейтрофілів та тромбоцитів протягом двох тижнів, вміст лімфоцитів менше 1000/мм3, через тиждень перебування в лікарні у хворого розвинулась пневмонія.

  1. Переважне враження якої системи має місце?

  2. Яка доза опромінення могла спричинити такий перебіг променевої хвороби?

  3. Які прилади можуть бути використані для індивідуального дозиметричного контролю?

Задача 4

В радіологічному відділенні для лікування закритими джерелами іонізуючих випромінювань проведена оцінка результатів вимірювання індивідуальних доз опромінення. За допомогою термолюмінісцентних дозиметрів. Лікарі – радіологи протягом трьох місяців отримали 0,8-1,0 бер, процедурні сестри 0,9-1,1 бер, медична сестра, відповідальна за видачу та зберігання джерел випромінювання – 0,5 бер.

Порівняйте отримані дані з «Лімітами ефективних доз для різних категорій населення». Дайте рекомендації.

Задача 5

Члени рентген-хірургічної бригади – хірург, анестезіолог та операційна сестра під час використання сучасних рентгендіагностичних апаратів типу «Пантоскоп», щотижня одержують дозу 0,31 +0,005 мЗв / тиждень.

Дайте загальну оцінку умовам праці та обґрунтуйте необхідні профілактичні рекомендації.

Додаток 1

Відповідно до постанови головного Державного санітарного лікаря України № 62

від 01.12.97 р. з 01.01.98 р. Введені в дію нові Державні гігієнічні нормативи

“Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)”.

Зокрема встановлені наступні нормативи:

1 – ліміт ефективної дози за рікдля категорії А(особи, які постійно або тимчасово працюють безпосередньо з джерелами іонізуючих випромінювань) –20 мЗв/рік (2 бер);

2 – для категорії Б(особи, які безпосередньо не зайняті роботою з джерелами іонізуючих випромінювань, проте можуть отримати додаткове опромінення) –2мЗв/рік(0,2бер);

3 – для категорії В( все населення) –1 мЗв/рік (0,1 бер);

4 – річна ефективна доза, яку людина може отримати під час проведення профілактичного рентгенівського обстеження, не повинна перевищувати1 мЗв;

5 – питома активність природних радіонуклідів для будівельних матеріалів та мінеральної сировини, повинна становити не вище370 Бк/кг (I клас);

від 370 до 740 Бк/кг (II клас);

від 720 до 1350 Бк/кг (III клас);

6 – потужність поглиненої в повітрі дози повинна становити:

6.1 – для об’єктів, які проектуються, будуються або реконструюються для експлуатації з постійним перебуванням людей (житлові, дитячі заклади, санаторно-курортні та лікувально-оздоровчі заклади) – 30мкР/год;

6.2 – для об’єктів, які експлуатуються для постійного перебування людей – 50мкР/год;

6.3 – для дитячих закладів, санаторно-курортних та лікувально-оздоровчих закладів, незалежно від того, чи вони будуються (реконструюються), чи експлуатуються – 30мкР/год;

7 – питома активність природних радіонуклідіву мінеральних добривах –1,9 кБк/кг;

8 – активність природних радіонуклідів(радій, торій, калій) у глиняному, порцелярно-фаянсовому та скляному посуді побутового призначення – не більше370 Бк/кг;

9 – питома активність природних радіонуклідів у мінеральних барвниках – 1400 Бк/кг.

Визначення доз згідно з пунктами 1, 2, 3, 4 може бути проведено шляхом індивідуальної дозиметрії або розрахунковими методами, відповідно до пункту 6 – дозиметричними приладами (типу ДРГ), за всіма іншими пунктами – за допомогою спектрометричних установок.

ТЕМА №32. РОЗРАХУНКОВІ МЕТОДИ ОЦІНКИ РАДІАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ПАРАМЕТРІВ ЗАХИСТУ ВІД ЗОВНІШНЬОГО ОПРОМІНЕННЯ

МЕТА ЗАНЯТТЯ:систематизувати і закріпити знання про принципи та заходи протирадіаційного захисту персоналу під час роботи з радіонуклідами та іншими джерелами іонізуючого випромінювання, оволодіти розрахунковими методами оцінки радіаційної небезпеки та параметрів захисту від зовнішнього опромінення в ході роботи з джерелами—,— та рентгенівського випромінювання.

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Провідні засоби застосування радіонуклідів та особливості радіаційної небезпеки під час роботи з ними.

2. Умови та фактори, що визначають ступінь радіаційної безпеки та дозу зовнішнього опромінення.

3. Поняття про протирадіаційний захист.

4. Заходи протирадіаційного захисту, що засновані на фізичних законах послаблення впливу іонізуючого випромінювання (захист кількістю, часом, відстанню, екрануванням).

5. Параметри радіаційної небезпеки протирадіаційного захисту, що визначають за допомогою розрахункових методів.

6. Принципи, які знаходяться в основі вибору матеріалу та розрахунку товщини захисних екранів в умовах опромінення —,— та рентгенівським випромінюванням.

7. Радіаційний контроль в радіологічному та рентгенологічному відділеннях лікарні.

ЗАВДАННЯ:

1. На підставі використання формул і таблиць для розрахунку рівня зовнішнього опромінення та параметрів захисту від іонізуючого випромінювання, розв'язати ситуаційні задачі, що передбачають гігієнічну оцінку умов праці персоналу, під час застосування радіонуклідів.

2. Скласти гігієнічний висновок та обґрунтувати необхідні рекомендації за результатами проведених розрахунків.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Гігієна та екологія. Підручник / За ред. В.Г. Бардова. — Вінниця: Нова книга. 2006. — С. 513 — 524.

2. 3. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни // Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундієв, В.Г.Бардов та ін.: За ред. Є.Г.Гончарука. — К.: Вища школа, 1995. — С. 252 —257.