logo
Gigiena-3med-psichologia-metod

Шкала швидкості руху повітря в балах

Бал

Сила вітру

Швидкість руху повітря, м/с

0

Штиль (безвітря)

0,0 – 0,5

1

Ледь помітний вітерець

0,6 – 1,7

2

Дуже слабкий вітер

1,8 – 3,3

3

Слабкий вітер

3,4 – 5,2

4

Незначний вітер

5,3 – 7,4

5

Доволі сильний (свіжий) вітер

7,5 – 9,6

6

Сильний вітер

9,7 – 12,4

7

Дуже сильний вітер

12,5 – 15,2

8

Надзвичайно сильний вітер

15,3 – 18,2

9

Буря (шторм)

18,3 – 21,5

10

Сильна буря

21,6 – 25,1

11

Дуже сильна буря

25,2 – 29,0

12

Ураган

29,0 і більше

Швидкість руху повітря менше 1 м/сек анемометрами визначати не можливо.

Спочатку визначають охолоджуючу здатнiсть повiтря, для чого кататермометр занурюють у гарячу воду (близько 80С) i нагрiвають, поки рівень стовбчика спирту не пiднiметься до половини верхнього розширення капiляра. Пiсля чого прилад витирають насухо i пiдвiшують на штативi в мiсці спостереження, захищаючи його вiд впливу променистої енергiї. Потiм слiдкують за секундомiром, впродовж якого часу стовбчик спирту опуститься з 38 до 35С. Дослiд повторюють тричі i визначають середнє значення часу. Розрахунок величин охолоджуючої здатностi повiтря проводиться за формулою (1):

Ф (t1 – t2) Ф (38 – 35)

H = –––—–– = ––––—–– ; (1)

а а

де: H – шукома величина охолоджуючої здатностi повiтря ( мкал/с);

t1i t2– вихідна i кiнцева температури (С);

Ф – фактор приладу (позначений на тильному боці кожного кататермометра) постійна величина, яка вказує на кількість тепла, що витрачається з 1 см2резервуару кататермометра за час опускання стовбчика спирту з 38 до 35С;

а – число секунд, впродовж якого стовбчик спирту опускається з 38С до 35С.

Наприклад:якщо Ф дорівнює 140, час опускання стовбчика спирту з 38С до 35С становить 56,7 сек.

140 (38–35)

Н = –––––– = 7,4 мкал/с.

56,7

Примiтка: якщо фактор кататермометра позначається буквою F, то температурна рiзниця не враховується.

Визначивши величину охолоджуючої здатності та температуру повітря можна знайти значення швидкості руху повітря в кімнаті за допомогою емпіричних формул або використання спеціальної таблиці.

Для визначення швидкості руху повітря, яке менше ніж 1м/с, застосовують формулу (2):

Н

– – 0,20

Q

V = ( –––––– ) 2 (2)

0,40

де V – швидкість руху повітря (м/с);

Н – охолоджуюча здатність повітря (мкал/с);

Q – різниця між середньою температурою тіла та температурою оточуючого повітря (С).

У випадку використання спеціальної таблиці спочатку розраховують різницю між середньою температурою тіла та температурою оточуючого повітря (Q), та

Н

відношення між охолоджуючою здатністю повітря та цією величиною (–).

Q

Потім за таблицею 1 з урахуванням поправок на температуру визначають швидкість руху повітря (V).

Наприклад: Н = 7,4 мкал/с, температура повітря 20С.

Q = 36,5–20,0 = 16,5С

Н 7,4

– = –– = 0,45.

Q 16,5

В таблиці 1 знаходимо, що величині 0,45 при температурі повітря 20С відповідає швидкість руху повітря 0,429 м/с.