Визначення кількості води та дебіту шахтної криниці

Об’єм води у криниці визначають шляхом помноження площі перетину зрубу на висоту стовпа води. Виміри проводяться за допомогою рулетки.

Дебіт криниці визначають в ході проведення швидкого відкачування води насосом або вичерпування її відрами на основі підрахунку часу наповнення криниці до вихідного рівня.

Схема санітарного обстеження джерел місцевого водопостачання

1. Назва населеного пункту: область, район, місто, селище.

2. Місце розташування криниці:

а) за межами населеного пункту, у межах населеного пункту;

б) на рівному місці, на підвищеному місці, на схилі, в яру;

в) на березі водоймища;

г) чи не заливає криницю під час паводку.

3. Тип криниці:

а) шахтний, трубчастий, бювет, каптаж;

б) матеріал, з якого вона виготовлена: дерево, бетон, цегла, вапняк, граніт тощо;

в) діаметр, довжина, ширина, площа;

г) глибина до поверхні води, глибина до дна, висота стовпа води;

д) висота зрубу над рівнем землі;

є) улаштування глиняного замку;

ж) наявність ремонтних скоб, їх облаштування;

з) улаштування оголовка (для трубчастого колодязя)

і) стан внутрішньої поверхні стінок: наявність тріщин, щілин, плям, розростання грибків тощо.

4. З якого водоносного горизонту здійснюється забір води.

5. Рік побудови криниці, рік останнього ремонту, коли в останній раз проводилась санація.

6. Стан поверхні ґрунту біля криниці, наявність замощення (на якій відстані), водовідвідної канави, огородження (на якій відстані).

7. Спосіб підйому води з криниці: електричним чи ручним насосом (наявність перебоїв у його роботі), відром (воротом, журавлем), наявність загального відра та підставки для відра, стан пристроїв, що використовуються для підйому.

8. Наявність кришки, навісу або будки над криницею та їх технічний стан.

9. На якій відстані знаходиться криниця від найближчих будинків, будівель, помийних ям та інших ймовірних джерел забруднення ґрунту та води, санітарний стан оточуючої території навколо криниці (засміченість).

10. Число будинків та приблизна кількість мешканців, які використовують воду з криниці.

11. Дані про наявність інфекційних та інших захворювань, що можуть бути пов’язанні з вживанням недоброякісної води.

12. Дані щодо наявності епізоотій серед домашніх тварин у районі, де розташована криниця.

13. Відомості про наявність санітарного паспорту та посадової особи, відповідальної за санітарний нагляд, дата останнього контролю.

14. Результати лабораторних досліджень води за мікробіологічними та санітарно-хімічними показниками, проведені установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби, їх оцінка.

15. Загальний висновок щодо санітарного стану об’єкта обстеження та придатності води для використання з метою забезпечення питних потреб населення.

16. Заходи щодо покращання санітарного стану криниці та якості води в ньому.

17. Дата обстеження, посада, підпис особи, яка проводила обстеження.