logo search
002_IR2

Екологічні наслідки забруднення атмосферного повітря України

Повітряний басейн належить також до природних ресурсів. Забруднення атмосферного повітря сприяє появі підвищеної кіль­кості запальних захворювань органів дихання і очей, захворювань серцево-судинної системи, інфекційних захворювань ракових зах­ворювань тощо. Діти, які проживають у районах, забруднених атмосферними викидами, часто мають низьку масу тіла і рівень фізичного розвитку, а також функціональні відхилення серцево-су­динної і дихальної систем. Захворюваність хворобами органів ди­хання становить у середньому 73,5 % від загальної захворюваності.

Біологічний ефект забруднення повітря може бути місцевим і загальним. Місцева дія може спричинювати гострі захворювання дихальних шляхів і легенів. Загальна дія зводиться до того, що більшість цих речовин діє на процес обміну речовин. Часто перед загальною дією має місце місцева дія, тому загальна дія завжди повинна розглядатися у сукупності з місцевою дією. Можуть бути захворювання, які є характерними обмінними захворюваннями, але виникли внаслідок загальної дії повітряних забруднень.

Згідно із законом України «Про охорону атмосферного повітря» підприємства, установи і організації, діяльність яких пов’язана з викидами забруднюючих речовин в атмосферу, повин­ні бути оснащені устаткуванням і апаратурою для очищення викидів в атмосферу. Введення в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств та об’єктів, які не відповідають вимогам щодо охорони атмосферного повітря, забороняється.

Особи і організації, що порушують виконання закону про охо­рону атмосферного повітря, несуть кримінальну, адміністративнута іншу відповідальність відповідно до чинного законодавства.

Існують також організаційні, технологічні та інші методи боротьби із забрудненням атмосфери:

1) зменшення кількості ТЕС за рахунок введення в дію більш потужних, забезпечених ефективними системами очищення і утилізації газових та пилових відходів;

2) очистка мінерального палива від піриту до його надходження в топки ТЕС через низьку якість;

3) заміна вугілля та мазуту на ТЕС екологічно чистішим газовим паливом (у повітря викидається лише СО2);

4) регулювання двигунів внутрішнього згорання в автомобілях, установка на них спеціальних каталізаторів для допалювання пального тощо;

5) збільшення обсягів озеленення міст і селищ;

6) правильне розташування житлових і промислових районів у містах (створення зон зелених насаджень);

7) використання під час будівництва звукопоглинаючих матеріалів;

8) ізоляція джерел шуму кожухами, ковпаками, застосування пристроїв, що зменшують шуми, та глушників;

9) нормування впливу господарської діяльності шляхом вве­дення і обов’язкового дотримування екологічних норм.