Структури екосистем Видова структура екосистем

Видове багатство екосистем однієї місцевості неоднакове. Наприклад, у ялинковому лісі –10–20 видів квіткових рослин, ана сусідньому лузі – до 120 видів. Видовий склад дрібних організ­мів багатший за склад великих організмів. Так, видів гризунів у степу значно менше ніж видів ґрунтових кліщів. Звідси види розрізняють –види-домінантитавиди-едифікатори.

Види-домінанти(лат.dominantis– панівний) – це види, що переважають у рослинних асоціаціях. Популяції домінантних видів панують в екосистемах. Як правило, види-домінанти становлять 5–10 % від загальної кількості видів у екосистемі. Однак вони утворюють 4/5 біомаси екосистеми. Рослин-домінантів виділяють поярусно. Наприклад, чорниця росте в ялиновому лісі на землі, що вкрита зеленим мохом. Домінанти: серед дерев–ялина, серед чагарників–чорниця, серед ґрунту–зелений мох.

Види-едифікатори(лат.edificator– будівельник)–це види, що мають велике значення у створенні біосередовища екосистеми, у формуванні структури біоценозу. Едифікаторами, як правило, є рослини, інколи ґрунтові тварини. У фітоценозі може бути один або кілька едифікаторів. Вони впливають на реакцію ґрунту(наприклад, ялина робить її кислою)–збіднюють або збагачують його. Едифікатори одних рослин пригнічують розвиток, інших – сприяють. Наприклад, у соснових лісах едифікатором є сосна, на болотах–очерет, осоки тощо.