Екологічні фактори та їх класифікація

Аутекологія – це розділ екології, що вивчає фактори середовища та їх вплив на живі організми.

Природне середовище – це все живе і неживе, що оточує організми і з чим вони взаємодіють. Розділяють повітряне, водне, ґрунтове середовища, також може бути тіло іншого організму (для паразитуючих).

Екологічні фактори – це всі складові природного середовища, які впливають на розвиток та існування організмів і на які живі істоти реагують реакціями пристосування (за межами уміння пристосовуватись настає смерть).

Раніше виділяли 3 групи екологічних факторів – абіотичні, біотичні, антропогенні. Абіотичні – це неорганічні умови: хімічні та фізичні – хімічний склад повітря, води, ґрунтів; температура; світло; радіація; тиск, сонячна енергія, вологість, течії, пожежі, фізичні поля тощо. Біотичні – це форми взаємодії між організмами типу «хазяїн-паразит». Антропогенні – форми діяльності людини.

Сьогодні розрізняють 10 груп екологічних факторів (загалом їх 60), об’єднаних у спеціальну класифікацію:

1) за часом – фактори часу: еволюційні, історичні, діючі;

2) за періодичністю – періодичні і неперіодичні;

3) за значимістю: первинні та вторинні;

4) за походженням: космічні, абіотичні, біотичні, природно-антропогенні, техногенні, антропогенні;

5) за середовищем виникнення: атмосферні, водні, геоморфологічні, фізіологічні, генетичні, екосистемні;

б) за характером – інформаційні, фізичні, хімічні, енергетич­ні, термічні, біогенні, комплексні, кліматичні;

7) за об’єктом впливу: індивідуальні, групові, видові, соціальні;

8) за ступенем впливу: летальні, екстремальні, обмежуючі, турбуючі, мутагенні, тератогенні;

9) за умовами дії – залежні та незалежні від щільності;

10) за спектром впливу – вибіркова дія, загальна дія.