Просторова структура екосистем

Вертикальна просторова структура (ярусність) – це явище вертикального розшарування екосистеми на структурні частини (яруси). Формування ярусності рослин відбувається під дією градієнта освітлення і факторів, пов’язаних з освітленістю, вологістю, температурою. Завдяки ярусності збільшується кількість рослин на одиницю площі, повніше використовуються ресурси місця зростання, підвищується загальна продуктивність екосистеми. Наприклад, листопадні ліси України. Розрізняють яруси дерев першої величини (дуб, в’яз), другої (горобина, черемха), чагарників (ліщина, жимолость), високих трав (борець, чистець), низьких трав (копитець), лишайників і мохів, а також близько шести підземних ярусів.

Горизонтальна просторова структура (мозаїчність) – це нерівномірність у розподілі живих істот за біотипом (переважно залежить від ґрунтово-кліматичних умов). Існують такі рослини, що називають види-індикатори. Наприклад, якщо у лісі хвощ, папороть, дика редька – це свідчить про кислу реакцію ґрунту (ґрунтового розчину). Дуб, акація, шипшина – показники нейтральної реакції. Солонець, різні види кураю – показники засоленості ґрунту. Кожна така «пляма» має своєрідний рослинний покрив, населення, якість ґрунту, мікрорельєф. Діаметр такої плями сягає кількох метрів.