4.6. Екологічний аудит

Для встановлення фактичного екологічного стану підприємства, визначення відхилень від норми й вимог чинного природоохоронного законодавства або міжнародних стандартів та на обгрунтування заходів щодо приведення виробничої діяльності підприємства відповідно до цих вимог проводять екологічний аудит, тобто екологічне обстеження. Отже, екологічний аудит – це інст.­румент управління, який системно охоплює усі питання екологіч­ної оцінки діяльності підприємства, удосконалення системи регулювання впливу на довкілля та його інвестиційної привабливості.

Характерними особливостями екологічного аудиту є його незалежність, конфіденційність, об’єктивність, системність, компетентність, ліцензійність та відповідність цілям, що визначаються замовником при укладанні договору на проведення аудиту. Згідно з міжнародними стандартами екологічний аудит є складовою частиною системи екологічного менеджменту. Екоаудит сприяє ефективному проведенню природоохоронних заходів та узгодженню дій державних і громадських органів, місцевих органів влади та підприємств.

Екоаудит організується за ініціативою керівника або господаря об’єкта і має характер екологічного самоконтролю. Його здійснюють незалежно від державної екологічної експертизи. Для проведення екоаудиту залучають спеціалізовані аудиторські організації, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат. Сфера дії екоаудиту – це система екоменеджменту підприємства, його вироб­ничі площі та прилегла територія на відстані 5 км за периметром, основні й допоміжні технологічні процеси, будівлі та обладнання.

В обов’язковому порядку екоаудит проводять у таких випадках:

• у процесі приватизації державних підприємств;

• при екологічному страхуванні;

• при розробленні планів природоохоронних заходів;

• при наданні підприємствам фінансової підтримки з екологічнихфондів;

• у разі подання підприємствами заявок на отримання знаку високого екологічного стандарту продукції («зелена мітка»), а також в інших випадках, пов’язаних із визначенням екологічних витрат.

Актуальним є застосування екологічного аудиту під час при­ватизації, в інвестиційному процесі, при ціноутворенні та впровадженні «зелених» технологій. Розрізняють такі типи еко-аудиту:

• екологічна експрес-оцінка інвестиційних ризиків (інвестиційний абофінансовий аудит);

• оцінка екологічного стану ділянки території, власником якої є підприємство або якщо власник змінюється в процесі приватизації;

• екоаудит продукції на стадії маркетингових досліджень;

• технічний аудит на стадії виробничої діяльності;

• аудит системи екоменеджменту підприємств.

Екоаудит дає змогу без додаткових бюджетних витрат підвищити ефективність управління охороною довкілля та поліпшити ефективність державного екоменеджменту. Тому держава зацікавлена в запровадженні екологічного аудиту і створенні відповідних правових та нормативних умов для його здійснення.

У результаті проведення екологічного аудиту формулюється висновок, який є точкою зору екоаудитора. Він ґрунтується на отриманих результатах екоаудиту. Висновки екологічного аудиту є основою для розроблення перспективних екологічних програм, планів природоохоронних заходів та формування напрямів екологічної політики.

Запровадження екологічного аудиту сприяє:

• зменшенню витрат на видалення відходів шляхом зменшення їх кількості;

• зменшення витрат на сировину шляхом ефективнішого її використання;

• зменшення витрат на виробництво шляхом використання кращих технологій;

• поліпшення інформації, на якій ґрунтується рішення для вибору технології, що дає змогу вигідніше витрачати кошти;

• зменшення витрат на воду та енергію шляхом економнішого їх використання;

• підвищення рівня виробництва;

• розширення ринків збуту товарів серед «екологічно свідомих» покупців;

• поліпшення репутації підприємства.