8.3. Наслідки аварії на Чорнобильській атомній електростанції

Важко переоцінити трагічні наслідки чорнобильської катаст­рофи, що стала для України фатальним фактором, якийспричинив загрозу генетичному здоров’ю нації. Це трагедія не регіональ­ного, а глобального масштабу. Радіоактивні випромінювачі створили високий радіаційний фон і сприяли зовнішньому опроміненню людей. Багато з них потрапили в організм через органи дихання, травлення, шкіру. Після аварії основним радіонуклідом був радіоактивний йод, що є одним з найбільш токсичних радіонуклідів і нагромаджується у щитоподібній залозі, а потім з гормонами здійснює кругообіг у організмі, відщеплюється у печінці і частково виводиться через нирки. Радіоактивний¹³⁷Сs відкладається переважно в м’язах, проникає у клітини і піддає організм рівномірному опроміненню. Плутоній є дуже небезпечним елементом, він переходить у америцій і поглинається організмом, викликаючи дуже важкі захворювання різного ступеня.

Вчені стверджують, що в Україні на території, насиченій атомною радіацією, проживає близько 4 млн осіб. Майже 100 тисяч осіб живе там, де рівень радіації все ще загрожує здоров’ю людини. Підрахунок демографів показав, що протягом 2–3 поколінь в Україні основна частина молодого населення може бути психічно і фізично неповноцінною з огляду на те, що з’являються мільйони психічно хворих і недорозвинених людей.

Найбільше потерпіла від радіації Житомирська область. На забрудненій території проживає близько 362 тис. осіб. У 1986 році 5,5 тис. дітей отримали критичну дозу опромінення. Радіоактивне забруднення охоплює понад 6 000 населених пунктів. У селищі Народичі, що поблизу ЧАЕС, в 1990 році дві третини дітей мали захворювання крові і нирок, катаракту, вегетосудинну дистонію тощо. Констатовано чисельні прояви аномалій у поголів’ї тварин. Сільське населення вимушене споживати продукти власного виробництва, що дає 80–90 % сумарного опромінення. Радіонукліди Київського та Канівського морів забруднюють підґрун­тові води, які п’ють близько 4 млн осіб. У Рівненській області заражено понад 304 населених пункти у шести північних районах області, де проживає близьке 250 тис. осіб, у тому числі 80 тис. дітей.

Серед населення збільшується кількість шлунково-кишко­вих хворих, серед дітей і вагітних жінок стають дедалі поширеними випадки анемії. Внаслідок катастрофічного становища приріст населення України в останні роки різко знизився. Смертність перевищує народжуваність. Порушились генетичні процеси, народження дітей з різними спадковими хворобами збільшилось в 2–4 рази. Україна посіла перше місце за рівнем дитячої смертності в світі. Значно збільшилась кількість серцево-судинних захворювань, особливо інфаркту міокарда та ішемічної хвороби серця, судинних уражень мозку, захворювань на рак, бронхіальну астму, цукровий діабет, алергічних захворювань та захворювань травного каналу, випадіння волосся і неврози.

Сильним радіоактивним забрудненням уражено 5 млн га тери­торії України (32 райони 6 областей), більша частина яких сільсь­когосподарськіугіддя, забруднено 1,5 млн га лісів. Велику небезпеку довкіллю завдають близько 1 000 тимчасових могильниківнавколо атомної електростанції, у яких знаходиться 40 млн т твер­дих відходів з сумарною радіоактивністю понад 200 тис. Кі, а саркофаг над четвертим блоком містить велику кількість радіоактивного бруду потужністю в багато сотень тисяч Кюрі, надійність нерозповсюдження якого зовсім не гарантована. Могильники вжесьогодні протікають, саркофаг з роками стає все більш радіоактив­ним, його конструкції просідають, деформуються. У 1990 р. експертна комісія оцінила збитки від катастрофи на ЧАЕС у 250 млрд крб., але як можна оцінити втрату людського здоров’я, не прожиті життя людей, що не народились.

Отже, в Україні, що має в цілому сприятливі умови для життя, розвинулись негативні процеси та явища: посилюються радіаційне, хімічне, теплове та інші види забруднень, що значною мірою впливають на рівень життя людини, в першу чергу, на її здоров’я та тривалість життя. У таких промислових містах як Запоріжжя, Дніпродзержинськ, Кременчук зареєстровано зростання онкологічних захворювань у дітей у 5–7 разів. У 1991 році вперше за післявоєнний час смертність населення України перевищила народжуваність. У послідуючі роки така ситуація не тільки збереглася, але й набула загрозливої динаміки. Якщо в 1991 році цей негативний показник із розрахунку на 1 тис. осіб становив 0,8, то в 1992 році – 2, в 1993 році – 3,5, в 1994 р. – 4,7, в 1995 р. – 5,8, в 1996 р. – 6,7. Тобто тільки за 5 років показник смертності збільшився більш ніж у 8 разів.

Особливо тривожною тенденцією є збільшення смертності серед людей працездатного віку. Втрати працездатного населення перевищують 24 % загальної смертності. За темпами вимирання людей Україна входить у першу десятку країн світової спільноти, а за тривалістю життя займає 60-те місце у світі. Різко збільшується кількість професійних захворювань.

Дитяча смертність в Україні найвища в Європі, 80 % вагітних жінок – хворі. Зростає кількість людей з порушеною спадковістю. Лише за останнє десятиріччя в країні у 5 разів збільшилась кількість неповноцінних дітей. До закінчення середньої школи 46 % випускників набувають різних хронічних захворювань. З 1986 року на 5 % щорічно зростає кількість народжених дітей-мутантів.

Аварія на ЧАЕС – це глобальна проблема людства. Внаслідок аварії потерпів не лише генофонд нації, а і країни Європи теж стали осередками забруднення радіоактивними речовинами.

Людство ще багато років буде відчувати вплив події 26 квіт­ня 1986 року...

Дій локально, мисли – глобально!

Гасло організації Грінпіс