6.1. Розрахунок економічних збитків від забруднення природного середовища. Види збитків

Під економічними збитками від шкідливого впливу на навколишнє середовище відходів виробництва розуміють фактичні або можливі втрати народного господарства, виражені у вартісній формі, та витрати на компенсацію цих утрат. Забруднення НПС призводить до виникнення двох видів витрат:

• на попередження впливу від забруднення середовища;

• на попередження впливу забрудненого середовища.

Витрати на відвернення забруднення здійснюються безпосередньо на підприємстві чи в іншому джерелі забруднення з метою зменшення шкідливих викидів (будівництво очисних споруд, впровадження екологічно чистих технологій тощо). Ці витрати зменшують збитки.

Витрати на компенсацію збитків разом із власне збитками і становлять економічні збитки. Екозбитки – величина комплексна. Найчастіше їх виражають сумою основних локальних збитків від:

• погіршення здоров’я населення (полягають у недовиробництві національного прибутку внаслідок втрати робочого часу, додаткові витрати на медичне обслуговування, на виплату за листом непрацездатності та пенсій тощо, створення основних фондів охорони здоров’я);

• комунального господарства (додаткові витрати на прибирання пилу, часте фарбування дерев’яних і металевих конструкцій, витрат на миючі засоби);

• сільського та лісового господарства (зниження цінності посівних площ на забруднених ділянках, втрата врожайності, заб­руднення сільгосппродукції, підвищення захворюваності великої рогатої худоби; пошкодження внаслідок забруднення лісових ресурсів, зниження їх якості, біологічного різноманіття);

• промисловості (на поточні капітальні ремонти основних виробничих фондів, від передчасної утилізації обладнання, від простоїв обладнання в ремонті).

Розрізняють прямі та непрямі (опосередковані) екологічні збитки, які виникають внаслідок зміни природного середовища або його забруднення.

Прямі збитки – виникають внаслідок безпосереднього знищення матеріальних цінностей, погіршення умов господарювання або впливу на здоров’я людини. Прямі збитки можуть бути різ­них часових інтервалів та ступенів впливу:

• одномоментний збиток (внаслідок залпового викиду полютанта підвищилась середньостатистична захворюваність людей);

• перманентний збиток (ерозія та засолення ґрунту);

• латентний (або прихований – проявляється з плином часу).

Опосередковані – збитки, що виникають внаслідок негативного впливу на продуктивні сили суспільства і на людину зокрема (наприклад, зростання захворюваності та інвалідності).

Економічний збиток виражається у грошовій формі і може бути:

• фактичним (розрахунковим) – це фактичні втрати, збитки, які завдаються об’єктам господарювання внаслідок забруднення навколишнього середовища;

• можливим, який міг би бути завданий об’єктам господарювання через відсутність природоохоронних заходів;

• збиток, якого вдалося запобігти (відвернений) – це різниця між можливим та фактичними збитками протягом певного періоду.

Таким чином, економічний збиток, що завдається НПС – це виражені у вартісній формі фактичні та можливі збитки, які зав­даються об’єктам господарювання забрудненням НПС, або додат­кові видатки на компенсацію цих збитків. Економічний збиток є не лише засобом економічних розрахунків, але і єдиною мірою комплексної оцінки впливу промислових забруднень на зовнішнє середовище

Економічні збитки від забруднення НПС (в грн) можна розглядати як забруднення окремих його компонентів:

З = З_а + З_в + З_г