Навчально-виховних установ для дітей та підлітків

Методика це сукупність або система конкретних засобів, прийомів доцільного виконання якого-небудь завдання, наукового дослідження, складова частина предметної методології.

Дані про захворюваність, смертність, інвалідність, фізичний розвиток дітей та підлітків можна отримати з різних джерел інформації. Здоров’я дітей та підлітків є інтегральним критерієм оцінки стану навколишнього середовища. Для вивчення цього питання потрібно звертатись до таких груп документів:

• офіційні звіти лікувально- і санітарно-профілактичних закладів, органів охорони здоров’я, соціального забезпечення, державної статистики, бюро ЗАГСів;

• спеціально організований облік випадків захворювань і смертності у лікувально-профілактичних закладах;

• ретроспективна інформація облікових документів за минулі періоди часу;

• дані лікарських оглядів дітей та підлітків;

• результати медико-соціологічних досліджень;

• результати математичного моделювання та прогнозування.

Гігієна дітей та підлітків (ГДП) вивчає вплив умов виховання, навчання, оволодіння фахом, навколишнього середовища на здоров’я дітей та підлітків.

Головні завдання ГДП – вивчення стану їх здоров’я залежно від соціально-побутових умов, навколишнього середовища, умов виховання, харчування, навчання та професійної підготовки, організації медичного обслуговування.

Ступінь впливу на рівень здоров’я дітей та підлітків кожного конкретного чинника середовища у навчально-виховних установах визначають за допомогою наступних методів:

1. Санітарного дослідження– суть методу полягає в тому, що на підставі власних спостережень, опитування населення або обслуговуючого персоналу за спеціально розробленими картами здійснюється санітарний опис досліджуваного чинника і складає висновок про санітарний стан обстежуваного об’єкта. Санітарне обстеження навчально-виховного закладу завершується складанням акта санітарного обстеження за установленою формою з конкретним викладенням виявлених санітарних порушень і недоліків та пропозиціями щодо негайного їх усунення. Розрізняють два види методу санітарного обстеження об’єкта: санітарний опис і поглиблене санітарне обстеження із застосуванням інструментально-лабораторних чинників навколишнього середовища.

2. Метод анкетування– дозволяє виявити загальні закономірності досліджуваного чинника. Суть методу анкетування полягає в тому що за допомогою спеціально поставлених питань отримується суб’єктивна оцінка впливу навколишнього середовища на стан здоров’я дітей та підлітків.

3. Фізичні методи– за їх допомогою визначають температуру, вологість, швидкість руху повітря, ІЧ, видиме та УФ випромінювання, шум, вібрацію, іонізуюче випромінювання та інші фізичні чинники зовнішнього середовища.

4. Хімічні методи– застосовують при визначенні хімічного складу природного та антропогенного походження в харчових продуктах, ґрунті, воді, повітрі. За допомогою цих методів визначають наявність забруднювачів об’єктів навколишнього середовища.

5. Фізико-хімічні методи– за допомогою цих методів визначають або фізичні, або хімічні компоненти. До їх числа належать полярографія, спектрографія, методи мічених атомів та ін.

6. Біологічні методи– до них належать мікробіологічні, гельмінтологічні, вірусологічні, гідробіологічні методи дослідження, які визначають наявність та кількість біологічних об’єктів в навколишньому середовищі.