Критерії бактеріальної чистоти повітря в лікувально-профілактичних закладах

ТЕМА №31. МЕТОДИКА РАДІАЦІЙНОГО КОНТРОЛЮ При РОБОТі З ДЖЕРЕЛАМИ ІОНІЗУЮЧИХ ВИПРОМІНЮВАНЬ

МЕТА ЗАНЯТТЯ:

1. Закріпити, розширити та систематизувати знання про радіаційну безпеку і гігієнічні вимоги до роботи з радіонуклідами та іншими джерелами іонізуючого випромінювання.

2. Познайомитися з найбільш поширеними приладами, які використовуються для проведення радіаційного контролю, оволодіти методикою оцінки радіаційного фону і забезпечення безпеки праці у радіологічних та рентгенологічних відділеннях лікарні.

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Види іонізуючого випромінювання, що використовуються у медицині, та їх джерела (рентгенівські апарати, радіонукліди, прискорювачі заряджених часток тощо).

2. Якісні характеристики іонізуючого випромінювання (проникаюча та іонізуюча здатність).

3. Кількісні характеристики іонізуючого випромінювання (експозиційна, поглинаюча та еквівалентна дози, щільність потоку часток, потужність дози).

4. Якісні та кількісні характеристики радіонуклідів (вид ядерного перетворювання, період напіврозпаду, активність), одиниці вимірювання.

5. Біологічна дія іонізуючого випромінювання та основні фактори, від яких вона залежить.

6. Основні види променевих ушкоджень організму (соматичні, сомато-стохастичні, генетичні) та умови їх виникнення.

7. Основні засоби застосування радіонуклідів та інших джерел іонізуючого випромінювання з діагностичною і лікувальною метою.

8. Правила роботи з відкритими та закритими джерелами іонізуючих випромінювань.

9. Поняття про групи радіаційної безпеки радіонуклідів та класи робіт з відкритими радіоактивними речовинами.

10. Прилади радіаційного контролю та основні принципи їх роботи.

11. Нормування радіаційної безпеки та гігієнічні принципи протирадіаційного захисту.

ЗАВДАННЯ:

1. Ознайомитися з приладами та засобами індивідуального захисту, які використовуються для проведення радіаційного контролю.

2. Оволодіти методикою роботи з приладами “Анрі–01–02 Сосна” та ДП–5А.

3. Провести індикацію радіоактивного забруднення робочих поверхонь та обладнання навчальної лабораторії і обґрунтувати гігієнічні висновки за результатами проведених досліджень.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни // Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундієв, В.Г.Бардов та ін.; За ред Є.Г.Гончарука. – К., Вища школа, 1995. – С. 252-257.

2. Кирилов В.Ф.,Черкасов Е.Ф. Радиационная гигиена. – М.: Медицина, 1982. – С. 17-102, 141-148, 158-167, 241-243.

3. Радиационная гигиена // Под ред. Ф.Г.Кроткова. – М.: Медицина, 1968. – С. 5-26, 37-68, 72-76, 90-98, 116-130.

4. Минх А.А. Методы гигиенических исследований. – М.: Медицина, 1971. – С. 302-303, 307-310, 314-341.

5. Пивоваров Ю.П., Гоева О.Э., Величко А.А. Руководство к лабораторным занятиям по гигиене. – М.: Медицина, 1983. – С. 114-135.

6. Сергета І.В. Практичні навички з загальної гігієни. – Вінниця, 1997. – С. 45-48.

7. Авсеенко В.Ф. Дозиметрические и радиометрические прибори и измерения – К.: Урожай, 1990 – 144 с.

8. Никберг И.И. Ионизирующая радиация и здоровье человека. – К.: Здоров'я, 1989. – 158 с.