4.2. Екологічна експертиза
Предмет, типи, мета і завдання екологічної експертизи. Незалежна й об’єктивна екологічна експертиза слугує ефективним механізмом держави і суспільства, тобто створення нормальних умов для функціонування екосистем і біосфери загалом та гарантує їх екологічну безпеку.
Екологічна експертизав Україні – це вид науково-практичної діяльності спеціально-уповноважених на це державнихорганів, еколого-експертних формувань та об’єднань громадян, що ґрунтуєтьсяна міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об’єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан довкілля та здоров’я людей і спрямована на підготовку висновків про відповідальність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання івідтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.
Основними завданнямиекологічної експертизи є:
визначення ступеня екологічного ризику і безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності;
організація комплексної, науково обґрунтованої оцінки об’єктів екологічної експертизи;
встановлення відповідності об’єктів експертизи вимогам екологічного законодавства, санітарних норм;
оцінка впливу діяльності об’єктів екологічної експертизи на стан навколишнього природного середовища і здоров’я людей;
підготовка об’єктивних, всебічних науково обґрунтованих висновків екологічної експертизи.
Метою екологічної експертизиє запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров’я людей, а також оцінка ступеня екобезпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об’єктах.
Відносини в галузі екологічної експертизи регулюються Законом України «Про екологічну експертизу», Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» та іншими нормативно-правовими актами.
В Україні здійснюються державна,громадська,науковата інші форми екологічної експертизи.
Висновки державноїекологічної експертизи є обов’язковими для виконання. Приймаючи рішення щодо подальшої реалізації об’єктів екологічної експертизи, висновки державної екоекспертизи враховуються на рівні з іншими видами експертиз. Висновкигромадської,науковоїта інших видів екологічних експертиз мають рекомендаційний характер і можуть бути враховані при проведенні державної екологічної експертизи, а також при прийнятті рішень щодо подальшого експлуатаційного використання об’єкта експертизи.
Громадська екологічна експертиза може здійснюватися у будь-якій сфері діяльності, що потребує екологічного обґрунтування, за ініціативи громадських організацій чи інших громадських формувань. Цей вид експертизи може одночасно здійснюватися з державною шляхом створення на добровільних засадах тимчасових або постійних еколого-експертних колективів, організацій чи інших громадських формувань. Інші екологічні експертизи можуть здійснюватися за ініціативи юридичних і (чи) фізичних осіб на договірній основі із спеціалізованими еколого-експертними органами і формуваннями.
Примірний договір про надання еколого-експертних послуг затверджується Міністерством екології та природних ресурсів України. Державне управління в галузі екологічної експертизи здійснюють Кабінет Міністрів України, Уряд Автономної Республіки Крим, місцеві ради народних депутатів, органи виконавчої влади на місцях. Міністерство екології та природних ресурсів є спеціально уповноваженим органом у цій галузі.
Екологічну експертизу проводять з метою підготовки висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності того чи іншого об’єкта господарювання нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки. Екологічна експертиза має сприяти запобіганню появі нових, обмеженню та ліквідації виявлених негативних джерел впливу на довкілля та здоров’я людей, а також дає змогу оцінити ступінь екологічної безпеки господарської та екологічної діяльності на окремих територіях чи об’єктах.
Основними принципами екологічної експертизи є:
гарантування безпечного життя довкілля;
збалансованість екологічних, економічних, медико-біологічних та соціальних інтересів;
наукова обґрунтованість і незалежність, об’єктивність і гласність, варіантність і превентивність;
державне регулювання;
доцільність реалізації об’єктів експертизи;
законність.
Екологічній експертизі підлягають усі види інвестиційних програм, проектів, схем розвитку й розміщення продуктивних сил, розвитку окремих галузей виробництва, генеральних планів населених пунктів, проектів на будівництво і реконструкцію, проекти нормативно-правових актів, документація щодо впровадження нової техніки, матеріалів і технологій. Законом України «Про екологічну експертизу» передбачено державне регулювання й управління в галузі екологічної експертизи, статус експерта, обов’язки замовників експертизи, порядок проведення експертизи, її фінансування, відповідальність за порушення та міжнародне співробітництво.
Процедура проведення екологічної експертизи.Процедура проведення екологічної експертизи передбачає вирішення еколого-експертними органами чи формуваннями завдань експертного дослідження й оцінку об’єктів екоекспертизи, підготовку обґрунтованого об’єктивного еколого-експертного висновку.
Державна екологічна експертиза проводиться шляхом:
а) аналізу й оцінки об’єктів екологічної експертизи – групами спеціалістів еколого-експертних підрозділів чи спеціалізованих установ і організацій органів Мінекології та природних ресурсів;
б) еколого-експертних досліджень і оцінки об’єктів екоекспертизи – спеціально створюваними комісіями із залученням фахівців-практиків та науковців інших підприємств, установ та організацій;
в) створення Міністерством екології та природних ресурсів України спільно з іншими органами державної виконавчої влади міжгалузевих експертних комісій.
Процедура проведення екоекспертизи передбачає:
перевірку наявності та повноти необхідних матеріалів і реквізитів на об’єкти екологічної експертизи та створення еколого-експертних комісій (груп) відповідно до вимог законодавства;
аналітичне опрацювання матеріалів екологічної експертизи, а в разі необхідності натурні спостереження і проведення їх на основі порівняльного аналізу;
узагальнення окремих експертних досліджень одержаної інформації та наслідків діяльності і об’єктів експертизи, підготовку висновків екологічної експертизи та подання його зацікавленим органам і особам (заключна стадія).
Висновки екологічної експертизи. Висновки екологічної експертизи складаються із вступної, констатуючої та заключної частин. У вступній частині містяться дані про орган, що проводив екологічну експертизу, склад експертів, час проведення, найменування об’єкта екоекспертизи, його кількісні та якісні показники, відомості про виконавців та замовників, а також про орган, що приймає рішення щодо реалізації об’єкта екоекспертизи.
У констатуючій частині містяться: коротка інформація і характеристика видів запланованої чи здійснюючої діяльності, її впливу на стан навколишнього природного середовища, здоров’я людей, ступеня екологічного ризику відповідних заходів, спрямованих на нейтралізацію і запобігання цьому впливу, забезпечення вимог екологічної безпеки, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.
У заключній частині міститься узагальнена оцінка об’єкта екологічної експертизи, зауваження і пропозиції щодо вдосконалення й обґрунтування його впливу.
Позитивні висновки державної екологічної експертизи після затвердження їх Мінекології та природних ресурсів чи його органами на місцях (обласні держуправління в галузі екології та природних ресурсів, що підпорядковуються Мінекології та природних ресурсів) є підставою для відкриття фінансування проектів і програм діяльності. Реалізація проектів і програм чи діяльності безпозитивних висновків державної екологічної експертизи забороняється. У разі негативної оцінки об’єктів держекоекспертизи замовник зобов’язаний забезпечити їх доопрацювання відповіднодо вимог матеріалів на додаткову державну екологічну експертизу.
Позитивний висновок екологічної експертизи є дійсним протягом 3 років від дня його видачі.
До підготовки висновків державної екологічної експертизи залучають спеціалізовані науково-дослідні, навчальні й проектні інститути, окремих висококваліфікованих спеціалістів та експертів міжнародних організацій. При цьому одночасно враховується думка громадськості шляхом залучення громадських організацій та окремих громадян до підготовки висновків експертизи. Висновки громадської експертизи направляють в органи, що здійснюють державну екологічну експертизу, центральні й місцеві органи влади, замовнику проекту та висвітлюють у засобах масової інформації.
Фінансування екологічних експертиз. Фінансування державної екологічної експертизи здійснюється її замовником. Держекоекспертизи об’єктів, що реалізуються за рахунок державних капіталовкладень, фінансується за рахунок державного бюджету.
Фінансування державної екологічної експертизи екологічних ситуацій та еколого-небезпечних діючих об’єктів і комплексів, що проводиться за рішенням Кабміну України, Уряду Автономної Республіки Крим, здійснюється за рахунок відповідно коштів державного бюджету, бюджету Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також позабюджетних відповідних фондів охорони НПС.
Кошти на проведення державної екологічної експертизи об’єктів, які фінансуються за рахунок її замовників чи державних капіталовкладень, виділяються у межах лімітів проектно-кошторисної документації згідно з нормативами, що встановлюються Кабміном України.
Замовники інших екологічних експертиз, особи, які зацікавлені в проведенні додаткових експертиз, а також підприємства, установи та організації, що експлуатують екологічно небезпечні об’єкти, які негативно впливають на стан навколишнього природного середовища і здоров’я людей, проводять екологічні експертизи за свій рахунок згідно з договорами.
Фінансування громадської екологічної експертизи здійснюється за рахунок коштів об’єднань громадян, громадських природоохоронних та інших фондів, а також цільових добровільних грошових внесків громадян, підприємств, установ і організацій.
- Державна податкова служба україни
- Isbn 978-966-337-263-1
- Тема 1. Предмет, завдання та значення екології 14
- Тема 2. Наукові засади раціонального природокористування
- Тема 3. Екологічний моніторинг і система екологічної інформації 88
- Зміст програми курсу «екологія»
- 2.3. Поняття про природокористування
- Тема 1 Предмет, завдання та значення екології
- 1.1. Вступ
- 1.2. Екологія: означення, мета і завдання екології як науки
- 1.3. Напрями екологічних досліджень
- 1.4. Основні методи екологічних досліджень
- 1.5. Основа сучасної екології – вивчення модельної системи «Людина – економіка – біота – середовище»
- 1.6. Системні закони макроекології (аксіоми б. Коммонера)
- 1. Усе пов’язано з усім
- 2. Все повинно кудись подітися
- 3. Ніщо не дається даремно
- 4. Природа знає краще, що робити, а люди повинні вирішити як зробити найкраще
- Усі наші біди – від напівосвіченості…
- Екологічні фактори та їх класифікація
- 2.1.2. Абіотичні та біотичні фактори
- 2.1.3. Дія екологічних факторів на організми та пристосування до дії цих факторів
- Популяції: означення та параметри
- 2.1.5. Структури популяцій Просторові структури популяцій
- Внутрішньопопуляційна структура
- 2.1.6. Динаміка популяцій
- 2.1.7. Популяція як об’єкт використання, моніторингу та управління
- 2.2. Угруповання та екосистеми План
- Література
- Синекологія – наука про екосистеми. Екосистеми та їх характеристика
- Структури екосистем Видова структура екосистем
- Просторова структура екосистем
- Функціональна структура екосистем
- Розвиток екосистем: сукцесії та екологічний клімакс
- 2.2.2. Загальна характеристика біосфери
- Структура атмосфери
- Функції атмосфери
- Склад атмосферного повітря
- 2.2.3. Вчення академіка в.І. Вернадського про біосферу
- Основні положення теорії про біосферу
- Функції живої речовини
- Склад і особливості біосфери
- 2.2.4. Еволюція біосфери
- 2.2.5. Основні екологічні закони
- 2.3. Поняття про природокористування План
- Література
- 2.3.1. Періоди антропогенного впливу на нпс
- Характеристика періодів антропогенного впливу на нпс
- 2.3.2. Природні ресурси та їх класифікація
- 2.3.3. Принципи природокористування
- 2.3.4. Основні джерела забруднення довкілля
- Вплив джерел забруднення на стан навколишнього природного середовища та здоров’я населення
- 2.3.5. Глобальні екологічні проблеми сучасності
- Тема 3 Екологічний моніторинг і система екологічної інформації План
- Література
- 3.1. Екологічна безпека територій, екосистем та людини
- 3.2. Екологічно прийнятий ризик
- 3.3. Екологічний моніторинг як метод екологічних досліджень
- 3.4. Поняття про екологічне нормування
- Гдк полютантів у питних водах
- Гдк полютантів у ґрунтах (гост 3034-84, 3210-85, 42-128-4433-87)
- Тема 4 Техноекологія. Сучасні види науково-практичної діяльності в галузі охорони нпс План
- Література
- 4.1. Екологічна технологія
- 4.2. Екологічна експертиза
- 4.3. Екологічна паспортизація виробничих обۥєктів
- 4.4. Екологічний менеджмент
- 4.5. Екологічний маркетинг
- 4.6. Екологічний аудит
- 4.7. Екологічний інжиніринг
- Тема 5 Економічний механізм управління природокористуванням та охороною нпс План
- Література:
- 5.1. Економіка природокористування та її основні завдання
- 5.2. Екологічні податки
- Ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення
- Ставки податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти
- Ставки податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах
- Коефіцієнт до ставок податку, який встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі
- Порядок обчислення податку
- Податок за викиди в атмосферне повітря
- Податок за скиди у водні об’єкти
- Податок за розміщення відходів
- Порядок подання податкової звітності та сплати податку
- 5.3. Досвід економічно розвинених країн у сфері екологічного оподаткування
- Тема 6 Економічна та соціальна ефективність природоохоронної діяльності План
- Література
- 6.1. Розрахунок економічних збитків від забруднення природного середовища. Види збитків
- 1. Збитки від забруднення атмосфери За (в грн).
- 4. Загальноекономічні збитки від забруднення довкілля залежно від концентрації полютантів
- 6.2. Ефективність природоохоронної діяльності
- 6.3. Основні еколого-економічні принципи природоохоронних заходів
- Тема 7 Світовий досвід і міжнародне співробітництво у сфері охорони нпс План
- Література
- 7.1. Міжнародна діяльність у галузі збереження біосфери і цивілізації
- 7.2. Концепція стійкого розвитку (конференція оон у Ріо-де-Жанейро, 1992 р.). Принципи екорозвитку
- 7.3. Основні міжнародні і громадські екологічні організації та рухи
- Тема 8 Екологічні проблеми України План
- Література
- 8.1. Сучасний стан природного середовища України. Причини виникнення і розростання екологічної кризи
- 8.2. Стан природних ресурсів в Україні Еколого-економічні проблеми використання земельних ресурсів України
- Еколого-економічні проблеми використання водних ресурсів України
- Екологічні наслідки забруднення атмосферного повітря України
- Еколого-економічні проблеми використання лісових ресурсів України
- 8.3. Наслідки аварії на Чорнобильській атомній електростанції
- Тема 9 Державне управління у галузі охорони природи. Екологічне право План
- Література
- 9.1. Державне управління у галузі охорони нпс та раціонального природокористування
- 9.2. Екологічне право. Законодавчі та нормативні акти про охорону довкілля
- 9.3. Основні принципи комплексного Закону України «Про охорону нпс». Екологічні права та обов’язки громадян України
- 9.4. Відповідальність за екозлочини
- Тема 10 Екорозвиток та екологізація економіки План
- Література
- 10.1. Екологізація економіки: суть та головні складові
- 10.2. Екологізація основних галузей народного господарства
- 10.3. Збалансоване використання і відновлення природних ресурсів
- Словник основних екологічних термінів і понять а
- Семінарські заняття
- Література
- Семінар 2 Тема: « Екосистеми та їх характеристика. Природокористування» Питання для обговорення
- Література
- Тематика рефератів
- Або (за рішенням викладача)
- Складові змісту
- * Примітка. Мова написання – українська. Питання для самоконтролю та підсумкового контролю знань
- Список використаної та рекомендованої літератури
- Екологія