12. Сутність управлінських рішень, їх значення та вимоги до них.
Управлінське рішення - результат альтернативної формалізації економічних, соціально-психологічних, адміністративних методів менеджменту, на основі якого керуюча система організації безпосередньо впливає на керовану.
Сформувавшись у процесі вибору альтернативи, управлінське рішення є певним підсумком управлінської діяльності, результатом обмірковувань дій і намірів, висновків, обговорень, прогнозувань, спрямованих на реалізацію цілей управління.
Роль рішення в управлінському процесі надзвичайно велика. Керувати – це значить вирішувати будь-яке завдання для досягнення певної мети. Рішення має універсальний характер, що витікає із специфіки людської діяльності, свідомої і цілеспрямованої.
Управлінське рішення має соціально-економічну природу. Воно пов’язане з діяльністю людини, яка керує іншими людьми і використовує при цьому всі свої здібності, вміння, знання і навички. Можна виділити три взаємопов’язані аспекти управлінського рішення.
По-перше, управлінське рішення – це вид діяльності керуючої системи, що пов’язано з підготовкою, знаходженням, вибором і прийняттям певних варіантних дій. В цьому аспекті управлінське рішення – вид роботи в апараті управління, певний етап процесу управління.
По-друге, управлінське рішення – це варіант впливу керуючої системи на керовану та формула впливу. В цьому розумінні управлінське рішення є описом передбачуваних дій керуючої системи по відношенню до керованої.
По-третє, управлінське рішення – це організаційно-правова діяльність керівника в керованій системі. Приділяючи увагу цьому важливому аспекту, управлінське рішення інколи визначають як акт організаційно-практичної діяльності керівника і апарату управління, який здійснюється по раніше розробленому і свідомо вибраному варіанту. Розуміння управлінського рішення тільки в такому трактуванні розкриває його повний зміст. Для правильного розуміння управлінського рішення необхідно завжди враховувати всі три його аспекти в поєднанні і взаємозв’язку.
Управлінське рішення як специфічний вид діяльності людини в процесі управління можна уявити в вигляді послідовності певних операцій. Це перш за все розробка варіантів дій, вибір варіанту, його прийняття (затвердження) і здійснення.
Сутність управлінського рішення можна розкрити в його функціях, які воно виконує в загальній системі управління господарською діяльністю, організацій і підприємств: керуючій, координуючій та мобілізуючій.
Керуюча функція. Будь-яке рішення розробляють, виходячи з певної стратегії управління соціально-економічною системою організації чи підприємства, тобто з урахуванням довгострокової перспективи. Виходячи з стратегічної лінії розвитку, у рішенні ставиться конкретне завдання, яке потрібно виконати в певний строк. При цьому найкращих результатів досягають у тих випадках, коли поставлене завдання забезпечує реалізацію принципу: те, що вигідно підприємству чи організації, має бути вигідним і окремому працівнику.
Координуюча функція (узгодження). Управлінське рішення визначає місце кожної ланки, підрозділу, працівника у вирішенні поставлених завдань, погоджує та взаємно пов’язує їхні дії та необхідні ресурси у часі та просторі. Таким чином, функція координації та узгодження у поєднанні з іншими заходами покликана забезпечувати чітку погодженість дій всього трудового колективу, ритмічність виконання виробничої програми.
Мобілізуюча (стимулююча) функція. Завдання цієї функції полягає у забезпеченні найбільш повної активізації окремих виконавців чи трудових колективів для досягнення мети, сформульованої у рішенні.
Основні вимоги до управлінських рішень:
законність (відповідність чинному законодавству України, визнаним нормам міжнародного права);
врахування рішень державних органів вищого рівня і попередньо прийнятих власних рішень;
наукова обґрунтованість, своєчасність і реалістичність. Базування на повній, точній та об’єктивній і вірогідній інформації, врахування досвіду;
відповідність кінцевій меті, чітке визначення головної ланки, пріоритетних цілей і завдань;
компетентність: рішення приймає лише орган чи керівник, який має на це право, і адресує його організаціям чи керівникам, наділеним відповідними повноваженнями для виконання;
конкретність: чітке визначення заходів, термінів виконання і відповідальних виконавців;
повнота і зрозумілість змісту, послідовність і логічність викладу;
обов’язкова умова юридичної сили управлінського рішення – неухильне додержання вимог нормативно-правових актів, державних стандартів щодо змісту та форми, реквізитів кожного виду управлінського рішення.
Прийняття оптимального управлінського рішення можливе внаслідок всебічного аналізу процесів і проблем виробничо-господарської, збутової, фінансової та інших видів діяльності з орієнтацією на інтереси, стратегічні цілі організації. Не менш важливим є врахування чинників, пов'язаних з економією матеріальних, фінансових і трудових ресурсів, отриманням оптимального прибутку тощо.
- 1. Характеристика підприємства ресторанного господарства, їх види, функції і задачі
- 2. Сутність і особливості менеджменту у ресторанному господарстві.
- 3. Цілі і задачі менеджменту у "сторанному господарстві.
- Характеристика основних функцій менеджменту
- 5. Господарські товариства, їх види і організація управління.
- 6. Асоціації, їх види і характеристика
- 7. Характеристика франчайзингових корпорацій, умови їх створення.
- 8. Сутність і задачі психології управління.
- 9. Соціально-психологічний клімат в колективі та фактори, що впливають на його формування
- 10. Конфлікти, їх види, і методи попередження в закладах ресторанного господарства.
- 11. Психологічні особливості праці в ресторанному господарстві.
- 12. Сутність управлінських рішень, їх значення та вимоги до них.
- 13. Класифікація управлінських рішень.
- 6). За способом прийняття:
- 7. За характером:
- 14. Етапи прийняття управлінських рішень.
- 15. Методи розробки і критерії оцінки управлінських рішень.
- 16. Фактори, що впливають на ефективність управлінських рішень.
- 1. Особисті якості й цінності керівника.
- 2. Дотримання ієрархії в прийнятті рішень.
- 3. Обмеження інформації.
- 4. Використання безпосередніх (прямих) горизонтальних зв'язків.
- 5. Централізація керування.
- 6. Взаємозв'язок рішень.
- 17. Інформація, її види і вимоги до неї.
- 18. Комунікація в управлінні, її види.
- 19. Інформаційне забезпечення процесів уі правління і його удосконалення в умовах ринкових відносин.
- 21. Документи, їх види та вимоги до них.
- 22. Організація діловодства в ресторанному господарстві.
- 23. Організація документообігу в закладах ресторанного господарства та його удосконалення в сучасних умовах
- 24. Особливості і характер управлінської праці.
- 25. Кадри управління в ресторанному господарстві, їх класифікація і сучасні вимоги.
- 26. Методи добору і розстановки управлінських кадрів.
- 27. Особливості підготовки управлінських кадрів для роботи в умовах ринку.
- 29. Менеджер, вимоги до його особи.
- 30. Функції менеджера закладів ресторанного господарства.
- 31. Характеристика ділових та Чистих якостей менеджера.
- 32. Стиль керівництва, його сутність та різновидності.
- 33. Характеристика стилів керівництва та "решітці менеджера".
- 34. Авторитет менеджера та його значення для ефективного управління закладами ресторанного господарства
- 35. Влада керівника, її різновидності. Лідерство і влада.
- 36. Принципи і задачі наукової організації управлінської праці.
- 1. Економічні задачі:
- 2. Соціальні задачі:
- 3. Психофізіологічні задачі:
- 37. Напрямки наукової організації управлінської праці.
- 38. Розподіл і кооперація управлінської праці.
- 39. Методи нормування управлінської праці, їх характеристика.
- 42.Удосконалення організації робочих місць в апараті управління та умов праці.
- 43. Планування особистої праці керівника.
- 44. Організація особистої праці менеджера.
- 45. Методи абв-аналізу та Ейзенхауера в ор-ції особ. Праці керівника.
- 46. Компетенція та повноважена керівника, права та обов'язки.
- 47. Делегування повноважень в роботі керівника.
- 48. Переговори в процесі управління, методи їх проведення.
- 49. Ділові наради, їх види та організація приведення.
- 1. За цілями:
- 2. За способом проведення:
- 3. За ступенем підготовленості:
- 4. За періодичністю:
- 6. За складом учасників:
- 50. Конкретні функції інженера-технолога