11. Психологічні особливості праці в ресторанному господарстві.

Особливість діяльності сфери послуг така, що в них ча­сто виникають непередбачені ситуації. Тому необхідно наперед планувати варі­анти вирішення проблем і розробляти власні принципи роботи. В таких випад­ках необхідна якісна робота персоналу, який повинен адекватно реагувати на проблеми, що виникають, відповідно до принципів конкретного підприємства в роботі з вимогливими споживачами.

В управлінні колективами підприємств харчування мене­джери повинні враховувати психологічні особливості праці, які спричиняються особливостями діяльності галузі.

З точки зору психології управління колективи підприємств харчування є складними для керування ними. Так, колектив працівників підприємств харчу­вання в основному складається з жінок, що приводить до недостатньої психологічної сумісності окремих працівників, а це вимагає підвищеної уваги до ко­жної особи з боку менеджерів, томущо жінки мають більше особистих про­блем, особливо сімейних, що впливає на взаємовідносини в колективі.

Дослідження персоналу ресторанного господарства показало, що жінок серед працівників підприємств харчування більше 65 %, задоволення працею серед яких складає біля 60 %. Це підтверджує висновок про те, що в роботі менеджера з управління персоналом необхідно більше уваги надавати умовам праці, вирі­шенням соціальних проблем в колективі.

В ресторанному господарстві, на відміну від інших сфер діяльно­сті, деякі види робіт мають рутинний характер і виконуються у важких умовах.

Непрестижними є професії мийників посуду, кухонних підсобних робіт­ників, прибиральниць, та ін. Для підвищення задоволеності їх працею необхід­но максимально механізувати виробничі процеси, а також забезпечити їм нале­жний рівень матеріального заохочення.

Обслуговування гостей на підприємствах харчування пов'язано з безпосере­днім контактом з ними, що вимагає додаткової напруги при спілкуванні.

Багатоконтактність праці в підприємствах харчування характерна для всіх категорій робітників, але більше для менеджерів, які спілкуються з праців­никами колективу, із споживачами ресторану, контролюючими органами, постача­льниками продукції тощо.

Дослідження проведені американськими вченими з метою визначення ролі вимог до роботи і кар'єрного просування у задоволеності працею менеджерів ресторанного господарства показали, що найбільш вагомими факто­рами є:

• сама робота в сфері ресторанного господарства;

• взаємовідносини в колективі;

• можливості росту та просування по службі;

• престиж професії;

• можливість мати вигоду.

Жінки найбільшу перевагу віддали відносинам в колективі, а чоловіків більше приваблює сама робота в цій сфері обслуговування. Одною з розповсю­джених причин незадоволеності працею серед опитуваних була тривалість ро­боти, а також робота в нічні години. Далі визначались: низький рівень заробіт­ної плати, стреси на роботі, обмеженість вільного часу, рутинний характер пра­ці, недостатня мотивація праці, політика компанії і менеджменту. Ускладнюють роботу менеджерів складні умови праці в підприємствах харчування. Це велика питома вага ручної праці, підвищена температура та вологість на окремих діля­нках виробництва, що може визвати в процесі трудової діяльності нервові стреси, незадоволеність, емоції. Тому менеджерам необхідно враховувати таку си­туацію і використовувати різні методи психологічного розвантаження в управ­лінні колективом. На самопочуття та настрій працівників підприємств харчу­вання впливає неритмічність процесів виробництва та обслуговування.

Ресторанний бізнес характеризується сезонністю, тому в літній період зростає навантаження на працівників підприємства харчування, а це впливає на їхній психічний стан, що вимагає додаткової уваги менеджерів, встановленню нормальних взаємовідносин в колективі, використаних методів згладжування психологічної напруги.

В ресторанному господарстві, де інтенсивно використовується робоча сила, важливо приділяти належну увагу мотивації персоналу, яка на­правлена на задоволення різних вимог працівників - економічна винагорода, врахування соціальних інтересів та досягнення внутрішнього задоволення пра­цею.

Економічний рівень заохочення в індустрії для більшості персоналу не дуже великий, тому збільшується значення інших факторів. Якщо фактор внут­рішнього задоволення залежить від виду робіт, а мотивація в даному випадку персоніфікована, то дуже велика роль соціальних взаємовідносин, від яких за­лежить утворення стабільного колективу, що в свою чергу, є вирішальним в до­сягненні високого рівня обслуговування споживачів.