10. Конфлікти, їх види, і методи попередження в закладах ресторанного господарства.

Конфлікти в трудових колективах - це незгода між робітниками з при­чин несумісності їхніх потреб, мотивів і цілей діяльності, поглядів і таке ін.

Природа конфліктів різна. Вони можуть мати ділову основу і виникають у зв'язку з пошуком шляхів вирішення складних проблем, незгодою зі стилем керівництва та ін. Конфлікти наносять великої шкоди моральному стану та продуктивно­сті праці колективу або окремих його членів. Гострі конфлікти негативно впливають на нервовопсихічний стан людей. Така людина, що гостро переживає невдачі, може впасти в особливий психологічний стан - фрустрацію. Це стан емоційної на­пруги, психічного розладу, що проявляється в агресивності людини, грубості.

Дослідження показали, що всіх робітників, прихильних до конфліктів можна поділити на три групи: стійкі до конфліктів, стримувані до конфліктів та конфліктні. Чисельність третьої групи складає біля 6-7 % від загальної кіль­кості працюючих. Це відносно велика група людей, що утворюють конфліктні ситуації в системі управління. Для запобігання конфліктів менеджер повинен знати манеру поведінки людей в різних ситуаціях і розробляти тактику спілку­вання з ними при виконанні управлінських функцій.

Конфлікт може бути функціо­нальним, якщо він сприяє підвищенню ефективності підприємства і дисфункіональним, якщо призводить до зниження її. Для цього необхідно знати вид кон­флікту, причини його виникнення. Існує чотири основних види конфліктів: внутрішньоособистий, міжособистий, конфлікт між особою та групою та міжгруповий конфлікт (рис. 10.4).

Внутрішньоособистий конфлікт виникає в результаті того, що вимоги вир-тва не співпадають з особ потребами працівника.

Міжособистий конфлікт виникає між працівниками в колективі, між керівником та працівником по різним пи­танням - як виробничим, так і особистим. Люди з різними рисами характеру, по­глядами, цінностями не можуть співіснувати в колективі, тому вступають в конфлікти.

Конфлікт між особою та групою - виникає між керівником та колективом, між окремими працівниками. Часто такі конфлікти бувають у сфері не­формальних стосунків. Неформальні групи, які виникають в колективі, запро­ваджують певні норми поведінки, традиції, які можуть розходитись з установ­леними в колективі.

Міжгруповий конфлікт виникає між підрозділами підприємства вна­слідок розбіжності їх цілей, незгод з приводу розподілу ресурсів та ін.

Причини конфлікту в колективах можуть бути такими:

1. Розбіжності у цілях.

2. Розбіжність в уявленнях та цінностях.

3. Розбіжності в манері поведінки та життєвому досвіді.

4. Незадовільні комунікації.

5. Необ'єктивний розподіл трудових, фінансових та матеріальних ресурсів між окремими структурними підрозділами.

Керівник повинен вміти попереджувати конфлікти, усувати причини, які можуть їх визвати.

Для профілактики конфлікту велике значення має чітка організація праці, моральне задоволення працівників, систематична виховна робота в колективі.

Керівник колективу для попередження конфліктів проводить індивідуальну роботу в колективі, вивчає умови праці на всіх ділянках підприємства.

Для профілактики конфліктів керівник своєчасно виявляє тих, хто провокує конфлікти і ставить бар’єри на їх шляху.

Одною із форм психологічного впливу на працівників при різних характерах трудового процесу є використання методів психологічного розвантаження.

Методи розв'язання конфліктів:

• педагогічний; психологічний; адміністративний.

Педагогічний метод - це метод переконання. Користуючись ним, за до­помогою вагомих аргументів працівнику допомагають вірно оцінити конфлікт­ну ситуацію. Цей метод ефективний, якщо його використовує авторитетна особа.

Психологічні методи використовуються у всіх випадках розв’язання конфліктів, коли конфліктуючі не можуть вийти із ситуації.

При вирішенні конфліктів необхідно враховувати психологічні особли­вості працівників. На одного краще діє переконання, на іншого - вимога зміни­ти поведінку із застереженням про можливі адміністративні наслідки. Вони передбачають переміщення працівників на інші ділянки виробництва і навіть звільнення з роботи. Адміністративні методи використовує керівник у випадку, коли інші методи неефективні.