10.6. Співжиття в агроекосистемах. Бур’яни, хвороби та шкідники

Однією з важливих характеристик агроекосистем є співвідношення в них посіву, пасовищ та поголів’я домашніх тварин. Звичайно у виробництві це співвідношення оцінюється за кількістю поголів’я худоби на гектар ріллі. Нормативи утримання тварин

залежать від родючості ґрунту й типів його господарського використання. Згідно з балансовими розрахунками для Східної Європи з урахуванням кругообігу речовин у системі «ферма – гній -посів – навколишнє середовище» на 1 га ріллі доцільно мати від 0,8-1,1 до 2,2-3,0 умовних голів великої рогатої худоби. Відхилення від цих параметрів має завжди однакові наслідки: або дефіцит гною та деградація ґрунту через заміщення органічних добрив мінеральними, або деградація агроекосистеми в силу необхідності інтенсифікації процесу кормовиробництва.

Має значення синхронізація життєдіяльності вищих рослин і мікроорганізмів у ґрунті. Вона визначає родючість ґрунту, стабілізує запаси поживних речовин і замикає кругообіг речовин. Співжиття в ґрунті зовні мало помітне, але дуже важливе. Відомо, що в середньому в товщі орної землі на 1 га живе 500 кг дощових черв’яків, 50 кг нематод, 40 кг ґрунтових ракоподібних

і 20 кг змій та гризунів. На кожний квадратний метр ріллі припадає 2-3 кг внутрішньоґрунтової живої речовини, з якої 1,5 кг складають корені рослин.

У межах окремого посіву чи стада стійкість видів забезпечується їхнім генетичним різноманіттям і проживанням у стабільному екологічному середовищі. Якщо практика сільського господарства враховує другу половину цього принципу й намагається вирівняти та оптимізувати умови існування в агроеко-системах, то перша частина порушується. Рослинництво й тваринництво спираються на посіви і стада, сформовані з генетично однорідних груп рослин або тварин. Цим значною мірою визначається вразливість агроекосистем шкідниками, бур’янами та хворобами. Вони знаходять тут для себе сприятливе середовище у вигляді сконцентрованих кормів і ресурсів.

Зовні найбільш очевидними співмешканцями культурних рослин і домашніх тварин в агроекосистемах є бур’яни та кома-хи-шкідники. За походженням бур’яни поділяються на дві основні групи:

1. Содержание

   • 4. Екосистеми 73
   • 2.1. Розвиток екологічних знань та їх роль у становленні цивілізації
   • 2.2. Ідея системності в екології
   • 2.3. Соціальні аспекти екології
   • 2.4. Об’єкти вивчення в екології
   • 2.5. Методи екологічних досліджень
   • 2.6. Короткий нарис історії екології. Українська екологічна школа
   • 2.7. Екологія початку XXI століття
   • 3.1. Поняття біосфери
   • 3.2. Структура біосфери
   • Жива речовина
   • 3.3. Потік енергії на земній кулі
   • 3.4. Біогеохімічні цикли
   • 3.5. Місце людини в біосфері
   • 3.6. Поняття середовища
   • 3.7. Загальні закони екології
   • 4.1. Екосистеми – основні структурні одиниці біосфери
   • 4.2. Абіотичні компоненти екосистем. Ресурси та умови існування
   • Територія
   • Сонячна радіація
   • Газовий склад повітря
   • 4.3. Ґрунт як бюкосний елемент екосистем
   • 4.4. Живі організми в екосистемах. Біоценози
   • 4.5. Життя в ґрунті
   • 4.6. Трофічні ланцюги та трофічні піраміди
   • 4.7. Концентрація речовин у трофічних ланцюгах
   • 4.8. Розвиток та еволюція екосистем
   • 4.9. Сукцесії
   • 4.10. Штучні екосистеми – екосфери
   • 5.2. Тундри
   • 5.3. Лісові екосистеми помірного поясу
   • 5.4. Вічнозелений тропічний дощовий ліс
   • 5.5. Степи
   • 5.6. Пустелі
   • 5.7. Екосистеми луків
   • 5.8. Болота
   • 5.9. Прісноводні екосистеми
   • 5.10 Океанічні й морські екосистеми
   • 5.11. Принципи екологічного районування
   • 6.1. Поняття популяції
   • 6.2. Особливості популяцій рослин та тварин
   • 6.3. Екологічні ніші
   • 6.5. Стратегії життя рослин та тварин
   • 6.6. Розмір популяції
   • 6.7. Просторова структура популяції
   • 6.8. Внутрішньопопуляційна структура
   • 6.9. Динаміка популяцій
   • 25 50 75 100% Ності, Наведвно на рис. 6.6.
   • 6.10. Популяція як об’єкт використання, моніторингу та управління
   • 7.1. Автотрофне та гетеротрофне живлення
   • 7.2. Особливості живлення мікроорганізмів, рослин, тварин і людини
   • 7.4. Генетичні фактори продуктивності
   • 7.5. Екологічний контроль продуктивності
   • 7.6. Ценотичний контроль продуктивності. Біопродукція в різних біомах
   • 7.7. Принципи лімітування біопродукції. Управління продукційним процесом
   • 8.2. Загальні принципи стабільності та стійкості бюсистем та екосистем
   • 8.3. Адаптація
   • 8.4. Стійкість організмів, популяцій та екосистем
   • 9.1. Науково-технічний прогрес і проблеми екології
   • 9.2. Джерела екологічної кризи XX століття та її вплив на біосферу
   • Виробництв
   • 9.3.1. Забруднення атмосфери
   • 9.3.2. Забруднення та деградація ґрунту
   • 9.3.3. Забруднення Світового океану та континентальних вод
   • 9.3.4. Фізичні фактори забруднення середовища
   • 9.3.5. Радіоактивне забруднення навколишнього середовища
   • 9.4. Військові аспекти деградації біосфери
   • 9.6. Живі організми в умовах антропогенного стресу. Трансформація і деградація біоти землі
   • 9.7. Територіальні аспекти антропогенного забруднення навколишнього середовища. Стан навколишнього середовища україни
   • Поясніть, чому миючі засоби, що вміщують фосфор, завдають шкоди природному середовищу.
   • Назвіть канали несприятливої дії на природне середовище військової промисловості та локальних воєн.
   • 10.2. Агроекосистеми
   • 10.4. Сільськогосподарські рослини і тварини -продукт добору та генетичного конструювання
   • 10.5. Енергетичний аналіз агроекосистем
   • Витрати на підтримку екосистеми в стані, придатному для використання;
   • Витрати на відшкодування речовин, що вилучаються з агроекосистем з урожаєм та продукцією.
   • 10.6. Співжиття в агроекосистемах. Бур’яни, хвороби та шкідники
   • Аерофіти – справжні бур’яни, пов’язані з культурними рослинами протягом багатьох тисячоліть;
   • Апофіти – вихідці з місцевої флори.
   • 10.7. Фактори стабілізації агросистем. Сівозміни. Меліорація
   • 10.8. Інтенсифікація сільського господарства
   • 10.9. Відходи сільськогосподарського виробництва. Забруднення природного середовища
   • 11.2. Енергетика
   • 11.3. Промислові об’єкти як екосистеми
   • 11.4. Географія промислового виробництва. Транспортні системи
   • 11.5. Науково-технічний прогрес та екологія
   • 11.6. Вплив промислового виробництва на біосферу
   • 12.1. Інфраструктура міст
   • 12.3. Енергетичні системи міст
   • 12.4. Екологія міського транспорту
   • 12.5. Екологічне середовище в містах. Мезо- та мікроклімат
   • 12.6. Рослини і тварини в місті
   • 12.9. Міста майбутнього
   • 13.1. Екологічна конверсія – актуальна проблема цивілізованого людства
   • 13.2. Демографічні фактори
   • 13.3. Соціальна екологія
   • 13.4. Роль громадського екологічного руху в екологічній оптимізації виробництва
   • 13.5. Екологічна експертиза і екологічні паспорти
   • 13.6. Екологічна конверсія в промисловості
   • 13.7. Екологічна конверсія в сільському господарстві
   • 13.8. Екологізащя енергетики
   • 13.9. Програма екологічної конверсії промисловості та сільського господарства україни
   • 14.1. Екологія і моральність. Цивілізоване використання природних угідь
   • 14.2. Природоохоронні концепції
   • 14.3. Охорона генофонду. Червона книга україни
   • 14.4. Охорона ценофонду. Зелена книга україни
   • 14.5. Охорона екосистем. Національні парки, заповідники, заказники, пам’ятники природи, екологічні стежки
   • 14.6. Моніторинг. Методи та форми контролю стану екосистем
   • 14.7. Екологічне нормування антропогенних навантажень
   • 14.8. Соціально-організаційні та правові основи охорони природи
   • 14.9. Економічні критерії в екології
   • Оптимізаційний.
   • 14.10. Екологічна політика. Охорона природи на державному і міждержавному рівнях
   • 15.1. Екологічні процеси і природокористування як об’єкти математичного моделювання
   • 15.2. Метод моделювання в екології
   • 15.3 Описова і прогностична цінність екологічних моделей
   • 15.4. Основні етапи побудови екологічних математичних моделей
   • 15.5. Аналіз часових рядів arima і нейронні мережі як новий підхід до прогнозування
   • Післямова
   • Словник основних понять і термінів екології
   • Монографії з проблем екології