25 50 75 100% Ності, Наведвно на рис. 6.6.

Динаміка зміни чисельності особин в популяціях може мати різноманітний характер. Якийсь час ріст популяції може бути екс-поненційним, але більш реалістичні моделі сигмоїд-ного росту або j-подібного. Ріст популяцій відповідно до сигмоїдних кривих найчастіше спостерігається в популяціях бактерій та дріжджів. Він може бути описаний рівнянням:

де dN/dt – швидкість зміни чисельності особин у популяції в часі, г – природжена швидкість росту популяції, що визначається біологічними особливостями виду. Високі значення г вказують на високу швидкість розмноження. К — ємність середовища щодо даної популяції, вона чисельно може бути рівною максимально можливій у даних умовах кількості особин у популяції.

Стан популяції при її сигмоїдному рості залежить від співвідношення параметрів N та К. Якщо N*> К, швидкість росту популяції стає від’ємною величиною і кількість особин у ній зменшується. При N < К швидкість росту популяції додатна і кількість особин у ній прогресивно зростає. При N = К розміри популяції стабільні.

Криві /’-подібного росту популяції описуються рівнянням

^dN м = rN.

dt

У цьому випадку при додатних значеннях популяція зростає експоненційно, а при від’ємному значенні – кількість особин у ній зменшується. Ріст популяцій за /-подібною кривою іноді називають ростом типу «бум/крах». Дійсно, у цьому разі зростання кількості особин у популяції відбувається швидко, але потім у момент виснаження ресурсів починається різкий спад. У цього типу росту немає положення стабілізації чисельності особин у популяції.

Є два основні варіанти росту популяції: незалежний та залежний від густоти. У першому варіанті кількість особин у популяції зростає незалежно від густоти популяції, у другому -відтворення має зворотний зв’язок: чим більша густота популяції, тим нижча народжуваність. За певної порогової величини показника густоти народжуваність дорівнює смертності, і кількість особин у такій популяції стабілізується.

Задля стійкого існування популяції оптимальною є певна специфічна для даного біологічного виду і типу середовища густота. При розрідженому заселенні популяційного поля ускладнюються зустрічі партнерів по розмноженню, територію важко оберігати від вторгнення конкуруючих особин. Перенаселення, навпаки, створює дефіцит поживних речовин, а у тварин викликає стреси та досить часті сутички між особинами. Перенаселення настільки несприятливе, що в процесі еволюції виробилося багато різних механізмів його запобігання.