Правовий режим природно-заповідного фонду україни

Правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів і об'єктів визначені в Законі України " Про природно-заповідний фонд України".

Природно-заповідний фонд України використовується у природоохоронних, науково-дослідних, оздоровчих, рекреаційних та освітньо-виховних цілях. Природно-заповідний фонд України охороняється законодавством як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання.

У законі дана класифікація територій і об'єктів природно-заповідного фонду, до яких належать природні території та об'єкти: природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища; штучно створені об'єкти: ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садового мистецтва.

Збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду забезпечується шляхом:

• встановлення заповідного режиму;

• організації систематичних спостережень за їхнім станом;

- проведення комплексних досліджень з метою розробки наукових основ збереження та ефективного використання їх;

- дотримання вимог щодо охорони території та об’єктів природно-заповідного фонду під час здійснення господарської, управлінської та іншої діяльності;

- запровадження економічних важелів стимулювання охорони їх;

- здійснення державного та громадського контролю за дотриманням режиму охорони і використання їх;

- встановлення підвищеної кримінальної, адміністративної та цивільної відповідальності за порушення режиму охорони та використання їх, а також за знищення та пошкодження заповідних природних комплексів та об’єктів.

Управління в галузі організації, охорони та використання природно-заповідного фонду покладено на Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України.

Правовій охороні підлягають також курортні та лікувально-оздоровчі зони, до яких відносяться території, що мають яскраво виражені лікувальні фактори: кліматичні та інші умови, сприятливі для лікування і оздоровлення, мінеральні джерела тощо.