Внесок транспорту в забруднення довкілля

Транспортні засоби є одним з найбільших забруднювачів довкілля. У викидах автомобільного транспорту міститься оксид вуглецю (СО), оксиди азоту (токсичність в 10 раз вища за токсичність СО;), пари палива, які викидаються з двигунів, свинець, бензпірен і ще ряд інших надзвичайно небезпечних для довкілля забруднювачів. Всього у вихлопних газах автомобілів міститься близько 200 шкідливих компонентів.

При спалюванні 1 кг етильованого бензину в повітря у вигляді аерозольних частинок потрапляє близько 1 г свинцю. Саме автотранспорт є головним джерелом його надходження в довкілля. Наявність в крові навіть незначної кількості свинцю приводить до тяжких захворювань, перезбудження, інтелектуальної відсталості, агресивності, неуважності, глухоти, затримки росту. В Західних країнах та Японії практично вилучено з використання етильований бензин.

Виявляється, що основна частина нафтопродуктів — 60%, які зараз знаходяться в океані, виносяться туди з річковим стоком. Вони потрапляють в воду при їх безпосередньому зливанні, заміні та інших процедурах, а також зі стічними водами. Решта, майже 40% нафтопродуктів потрапляє в океанічні і морські води внаслідок звичайних розвантажувально-завантажувальних робіт, зливів промивних вод з танків танкерів. І лише незначна частина нафтопродуктів потрапляє у воду внаслідок аварій з нафтоналивними суднами.

Транспорт є причиною шумового забруднення довкілля. Шум може бути причиною серцево-судинних захворювань, виразок шлунково - кишкового тракту, стресів. Аеродинаміка сучасних транспортних засобів і система шумопридушення в їх двигунах досконалі. Основне джерело транспортного шуму — шум коліс від тертя об полотно дороги. Хоча шум сучасних автотранспортних засобів помірний, але зважаючи на збільшенням числа автомобілів в світі шумова ситуація продовжує погіршуватись.

Допустима санітарна норма шуму 80дБ, фізіологічний больовий

поріг сприйняття шуму 140 дБ. Рівень шуму (в дБ): міська кімната до 40; вулиця з спокійним рухом - 50; робочий фон у закладі - 70 - 80; метро, автобуси 80 - 90; вантажівки, поїзди - 90 - 100,

пневматичний молоток - 120 - 130.

Трубопровідний транспорт є джерелом небезпечних аварій зокрема проливів нафти, протічок газу. Наслідками можуть бути забруднення великих територій, вибухи, пожежі.

Сучасні лінії електропередач (ЛЕП) під напругою 500 кВ передають потужності до 1 млн. кВт. Навколо ЛЕП, як і навколо любого працюючого

електроприладу, виникає електромагнітне поле. Чим вища напруга в мережі, чим більші струми проходять в ній, тим електромагнітне поле потужніше. Доведено, що тривала дія на живі організми електромагнітних полів викликає негативні наслідки. Сильні високовольтні поля приводять до зміни гормональної картини в крові, втрати маси, змін в роботі серця, виникнення хромосомних аномалій. На молекулярному рівні під їх впливом спостерігається посилений рух молекул в тілах живих організмів. В результаті цього відбувається розігрів тіла зсередини.

Зниження шкідливого впливу транспорту на середовище людини стало однією з найважливіших задач сучасності. Основні шляхи і методи досягнення цього:

• розробка більш безпечного, з екологічної точки зору, пального чи

перехід транспорту на інші енергоджерела;

• допалювання і очищення викидів транспорту;

• пошук нових підходів до конструювання двигунів та їх удосконалення;

• створення нових транспортних засобів;

• заміна одних транспортних засобів іншими того ж типу або інших типів

(наприклад, автобуси — тролейбусами);

• пасивний і активний захист від шуму, електромагнітних полів.