Класифікація природних ресурсів

Людина використовувала природні ресурси завжди. Наявність природних ресурсів визначала місця розселення первісної людини.

Елементи природного середовища ставали для суспільства ресурсами або переставали бути ними на певній стадії розвитку продуктивних сил, коли з'являлась (зникала) потреба в них і/або можливість їх використання.

Були часи, коли людина не знала як використовувати певні ресурси, що широко використовуються в наш час. Наприклад, кам'яне вугілля, руди металів, електроенергію тощо. І навпаки, деревне вугілля, яке раніше використовувались для виплавки металів, зараз втратило своє значення як ресурс для цього виду діяльності людини.

Отже, характер і ступінь використання природного середовища і оцінка природних умов і ресурсів історично відносна і залежить від цілої низки умов — соціальних, економічних, природних, науково-технічних, від стану і ступеня використання самих природних ресурсів, рівня рівноваги природного середовища.

В доіндустріальному суспільстві ресурси — це переважно речовини, які не зазнали цілковитої переробки: камінь, дерево, натуральні волокна тощо. Вони використовуються переважно для простого відтворення, задоволення найбільш необхідних потреб людей.

Індустріальне суспільство характеризується тим, що природні ресурси не лише переробляються в знаряддя праці та товари. З них навчилися синтетичним шляхом виготовляти матеріали з наперед заданими властивостями. Ресурси використовуються переважно в процесі розширеного відтворення для виробництва товарів та послуг, які забезпечують розвинуті і все зростаючі потреби окремих індивідуумів і суспільства.

В процесі праці людина одні природні ресурси видозмінює, при цьому вони втрачають зв'язок з природою (природні ресурси, які перетворюються в знаряддя праці). Інші природні ресурси, хоча і залучаються людиною в суспільне виробництво, але продовжують зберігати свої первісні зв'язки з природним середовищем (земельні чи водні ресурси).

Яким же чином класифікуються природні ресурси? В найзагальнішому виді схема класифікації наведена на рисунку 1.

Рис. 1 Класифікація природних ресурсів

За ознакою використання в процесі суспільного виробництва природні

ресурси можна поділити на дві групи:

1. Реальні природні ресурси використовуються у виробництві на певному етапі розвитку продуктивних сил суспільства. Іноді вони можуть розцінюватись як потенційні. Наприклад, ліси — реальні ресурси, але в деяких недосяжних районах вони є ресурсами потенційними.

2. Потенційні природні ресурси потрібні суспільству, але не можуть бути залучені в процес суспільного виробництва, з тих чи інших причин. Залежно під змін технічного рівня виробництва вони можуть перетворюючись в реальні. Наприклад, вода дефіцит не тому, що її мало (величезні запаси води знаходяться в Світовому океані), а тому, що не вся вона зараз може бути використана у виробництві (солоні води зараз майже не використовуються). Опріснюючи солону морську воду країни аравійського півострова перетворюють її на реальний ресурс.

Якщо за основу взяти ознаку вичерпності-невичерпності природних

ресурсів, то можна виділити наступні групи:

1. Умовно невичерпні природні ресурси — вода, атмосферне повітря, космічні ресурси. Фізично вони невичерпні. Але при сильному забрудненні довкілля можливе якісне виснаження цих ресурсів. Заходи з охорони невичерпних ресурсів повинні бути спрямовані саме на попередження їх якісного виснаження.

2. Вичерпні природні ресурси (корисні копалини, біота, грунти) за ознакою відновлюваності-невідновлюваності поділяються на два різновиди:

• невідновлювані природні ресурси — характеризуються обмеженими запасами. Використовуються вони лише один раз. Їх поповнення практично неможливе або відбувається надзвичайно повільно через відсутність умов, за яких вони виникли. До невідновлюваних природних ресурсів належать перш за все багатства надр. Їх охорона полягає в економному використанні і розвідці нових покладів, заміні більш дефіцитних на менш дефіцитні. Завдяки прогресу в техніці геолого-розвіду вальних робіт, технології видобутку, і обробки, а також використанню вторинних матеріалів в майбутньому ці природні ресурси можливо буде визначати як умовно невичерпні;

• відновлювані ресурси — грунти, рослинний і тваринний світ, деякі мінеральні ресурси. При безгосподарному використанні їх відновлення може тривати значний час. В гіршому випадку вони можуть перейти до розряду невідновлюваних. Збереження відновлюваних ресурсів може здійснюватись кількома шляхами, насамперед шляхом раціонального їх використання на основі планування з урахуванням швидкості їх відновлення. Крім того, необхідно постійно залучати в експлуатацію нові ресурси, а також штучно відновлювати ресурси (лісонасадження, риборозведення і т. ін.).

Відновлюваність-невідновлюваність природних ресурсів багато в чому залежить від ставлення до них людини.

Родючість ґрунтів, яка підвищується при їх раціональному

використанні, може значно погіршитись при їх неправильному

використанні, а ерозія, що часто виникає при цьому може практично

знищити їх родючість.

Якщо взяти за головну ознаку, ознаку взаємозамінності природних ресурсів, то можна виділити наступні групи природних ресурсів:

• замінні — до них належать різні види енергетичних ресурсів та корисні

копалини;

• незамінні — практично незамінними є повітря і вода.

Наприклад, вода в природному стані є даром природи. Вона знаходиться поза всяким господарським обігом і не підлягає грошовій оцінці. Інша річ, коли вода використовується для зрошення чи промислового виробництва. В цих випадках вона є ресурсом для суспільства і має вартість, яка виникає внаслідок використання засобів праці і праці, вкладеної в будівництво і експлуатацію каналів, споруд, обладнання водозаборів та водогонів. Крім того, саме джерело водопостачання може потребувати витрат на підтримання його в стані, придатному для застосування (наприклад, роботи з виправлення русла ріки).

В основі економічної класифікації природних ресурсів лежить їх поділ за характером використання в сферах матеріального виробництва або в невиробничій сфері.

Усі види ресурсів пов'язані між собою петлями зворотних зв'язків на основі термодинамічних принципів (законів збереження маси і енергії). Нарощування використання одного ресурсу понад прийнятні норми спричиняє зміни в інших ресурсних групах, а також викликає зміни в довкіллі, які завжди супроводжуються втратою певних ресурсних груп.

Н адмірна експлуатація водних ресурсів річкового басейну не лише

призводить до нестачі води для ведення господарства в

розташованих нижче за течією ділянках і басейнах аж до

виснаження рибних та інших ресурсів в морських екосистемах, але і

різко впливає на рослинність, тваринний світ, клімат прилеглих

територій. Це, в свою чергу, впливає на умови життя людей на

прилеглих до річки територіях.

З метою точного встановлення кількісних і якісних характеристик природних ресурсів, їх інвентаризації складаються кадастри. Кадастр — систематизовані дані, які включають якісний і кількісний опис об'єктів та явищ ресурсного характеру з їх економічною і соціально-економічною оцінкою.

Практикується складання різних видів кадастрів, наприклад водного, земельного, ландшафтного, лісового, медико-біологічного та ін. Кадастри виконують важливу функцію при визначенні вартості природних ресурсів.