Охорона природи і раціональне природокористування в контексті національної безпеки

Існування, самозбереження і прогресивній розвиток України як суверенної держави залежать від здійснення цілеспрямованої політики щодо захисту її національних інтересів. Основи такої політики визначає Концепція національної безпеки України (схвалена Постановою Верховної Ради України від 16 січня 1997 року N 3/97-ВР).

Концепція національної безпеки містить перелік пріоритетних національні інтересів України, які відображають фундаментальні цінності та прагнення Українського народу, його потреби в гідних умовах життєдіяльності, а також цивілізовані шляхи їх створення і способи задоволення.

Національна безпека України досягається шляхом проведення виваженої державної політики відповідно до прийнятих доктрин, стратегій, концепцій і програм у таких сферах, як політична, економічна, соціальна, воєнна, екологічна, науково-технологічна, інформаційна тощо.

Серед пріоритетних національних інтересів України в Концепції національної безпеки містяться і такі, які мають безпосереднє відношення до екологічного стану довкілля, а саме:

• забезпечення екологічно та технологічно безпечних умов життєдіяльності суспільства;

• зміцнення генофонду Українського народу, його фізичного і морального здоров'я та інтелектуального потенціалу.

Основними загрозами національній безпеці у екологічній сфері Концепція національної безпеки визнає:

• значне антропогенне порушення та техногенна перевантаженість території України, негативні екологічні наслідки Чорнобильської катастрофи;

• неефективне використання природних ресурсів, широкомасштабне застосування екологічно шкідливих та недосконалих технологій;

• неконтрольоване ввезення в Україну екологічн-1 небезпечних технологій, речовин і матеріалів;

• негативні екологічні, наслідки оборонної та військової діяльності.

В зв'язку з вищевикладеним, в Концепції національної безпеки передбачені основні напрями державної політики у сфері національної безпеки в галузі екології, а саме:

• впровадження та контроль за дотриманням науково обгрунтованих нормативів природокористування та охорони довкілля;

• контроль за станом навколишнього природного середовища, виявлення та усунення загроз для здоров'я населення, своєчасне попередження громадян України в разі небезпеки;

• зниження антропогенних навантажень, ліквідація наслідків шкідливого вплину людської діяльності на природне середовище;

• впровадження у виробництво екологічно безпечних технологій;

• реалізація заходів щодо зменшення впливу наслідків Чорнобильської катастрофи;

• недопущення неконтрольованого ввезення в Україну екологічно небезпечних технологій, речовин і матеріалів.

З вступом України до Ради Європи вона стала повноправним учасником загальноєвропейських заходів в галузі охорони природи та раціонального використання природного середовища. Програма співробітництва з ЄС у справі охорони природи включає наступні напрямки:

• приведення національного законодавства у відповідність до Модельного кодексу охорони навколишнього природного середовища, розробленого експертами ЄС;

• створення системи національних екологічних стандартів з врахуванням міжнародного досвіду;

• розробка та вдосконалення екологічно чистих та природоохоронних технологій, ресурсо- та енергозбереження;

• удосконалення, системи аналітичних вимірів з метою забезпечення порівняності даних;

• вирішення проблеми закриття Чорнобильської АЕС.

З метою забезпечення єдиного підходу і узгодження критеріїв природоохоронної роботи Постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 року № 1147 затверджений перелік видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів.