1. Економіка Карпатського економічного району.

Карпатський економічний район включає 4 області: Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську і Чернівецьку. Він розташований на крайньому заході України і межує з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією і Молдовою. Прикордонне положення, специфічні природні умови вплинули на формування його народногосподарського комплексу і визначили місце в загальнодержавному поділі праці.

Карпатський економічний район займає 9,4 % території України. Географічне положення його досить вигідне, оскільки він розміщується у центрі Європи на перетині транспортних шляхів із Заходу на Схід та з Півночі на Південь.

Район є великим за чисельністю населення, налічує близько 13 % населення України, і має найвищі показники народжуваності та природного приросту серед інших районів. Густота населення – 114 чол./км2, що на 37 % вище за середньоукраїнські показники, але досить нарівномірна – у гірських районах вона зменшується до 38 чол./км2. У міських поселеннях проживає 49,8%, що менше, ніж у середньому по Україні. Район повністю забезпечений власними трудовими ресурсами, існує навіть їх надлишок.

Основою господарського комплексу Карпатського регіону є промисловість, сільське господарство, транспорт, будівництво. Структура господарства – індустріально-аграрна, загальний рівень розвитку економіки регіону нижчий від середнього по Україні.

У територіальному поділі праці регіон спеціалізується на видобутку вугілля, нафти, природного газу, виробництві електроенергії, будівельних матеріалів, харчових продуктів, лісопереробці і виробництві меблів, фармацевтичній промисловості, рекреаційній діяльності. Внутрішньорегіональні особливості досить помітні. Відмінності зумовлені як історичними, так і економіко-географічними передумовами: Львівська область – розвинута (на середньому рівні) серед областей України, в регіоні - найбільш економічно успішна; вирізняється видобутком вугілля - енергетичної сировини для різних галузей господарства, електроенергетикою, машинобудуванням, агропромисловим і транспортним комплексами. Івано-Франківська область має розвинуту електроенергетику, паливну, хімічну, нафтохімічну та нафтопереробну промисловість. Закарпатська і Чернівецька області за рівнем розвитку народного господарства є найменш розвинутими в регіоні та в Україні, основу їх економіки становить АПК та деревообробна промисловість.

Рекреаційні ресурси. Карпатський економічний район – це зона багатопрофільного, зимового і літнього, гірсько-спортивного та масового пізнавально-оздоровчого відпочинку і бальнеологічного лікування. Особливу рекреаційну цінність мають лікувальні мінеральні води. Тут налічується близько 800 джерел і свердловин мінеральних вод із сумарним добовим дебітом понад 57,5 тис.м3. Мінеральні води району належать практично до всіх різновидностей їх основних груп. Більша частина (50 %) джерел знаходиться у Закарпатській області, 26 % - у Львівській області, 13 – в Івано-Франківській, 10 % - у Чернівецькій. Експлуатаційні запаси мінеральних вод розвідані і затверджені по 16 родовищах. Найбільш інтенсивно використовуються: мінеральна вода „Нафтуся”, сірководневі типу „Мацеста”, азотні, метанові і вуглекислі типу „Єсентуки-17”, Трускавецьке, Моршинське, Полянське, Шаянське, Соймовське родовища мінеральних вод.

Важливу роль у лікуванні займають запаси озокериту і торфогрязі. Цей вид ресурсів використовується на курортах Трускавця, Моршина, Великого Любеня, Шкла і Немирова.

Особливе місце займають природно-заповідні території та об’єкти. Це Карпатський біосферний заповідник „Горгани” в Івано-Франковській області, „Розточчя” в Львівській (площа 7424,2 га), національні природні парки загальною площею 180 554,2 га: Синевир, Ужанський у Закарпатській області, Карпатський в Івано-Франківській, Вижницький у Чернівецькій, Яворівський, Сколівські Бескиди в Львівській області, що можуть певною мірою також мати рекреаційне значення.

Завдяки наявності унікальних і різноманітних рекреаційних ресурсів, розвитку інфраструктури та вигідному географічному положенню рекреаційні об’єкти району надзвичайно популярні серед вітчизняних і зарубіжних туристів. Роблячи висновок, наголосимо, що у регіоні знаходяться:

• 60 % ресурсів мінеральних вод країни: тут представлені всі їх типи, крім радонових;

• всі родовища озокериту і значна кількість цінних родовищ торфових грязей;

• соляні шахти і солоні озера Солотвіно, що мають унікальні лікуавльні властивості, та мало освоєні в рекреаційному відношенні печери Буковини;

• сприятливі для оздоровлення та різних видів літнього та зимового відпочинку кліматичні умови рівнинних, передгірських і гірських районів;

• численні пам’ятки природи, історико-культурні ресурси (13 %, зареєстровані в Україні), місцевий етнічний колорит, що створює можливості для розвитку „зеленого” туризму.

На основі рекреаційної спеціалізації, ресурсної бази, наявності можливостей для задоволення різноманітних потреб відпочиваючих виділяють в межах Карпатського регіону 18 рекреаційних районів. Санаторно-курортне господарство є базовим для організації рекреаційної діяльності у Прикарпатському, Розтоцькому, Воловецько-Міжгірському, Свалявсько-Мукачевському районах і має важливе значення для більшості інших районів. При розвиненості цієї галузі рекреації порівняно з іншими регіонами України вона вимагає значного інвестування на потреби реконструкції і розвиток інфраструктури, підвищення її якості. У цьому контексті саме курортне господарство покликане забезпечити подальший соціально-економічний розвиток краю і розв’язати проблему сезонності рекреаційно-туристичної діяльності.