4. Соціально-економічне макрорайонування України.

Донедавна економічне районування в Україні ґрунтувалося на інтересах колишнього Союзу. Тоді територія нашої держави була поділена на три економічних райони: Донецько-Придніпровський, Південно-Західний і Південний. На основі цього поділу складали п’ятирічні плани, які мали другорядне значення і використовувалися численними міністерствами і відомствами для задоволення своїх інтересів. Тепер виникла потреба формувати внутрішньодержавний поділ праці, поглиблювати вироблення економічних аспектів ТВК, формувати зони вільного економічного підприємництва, ринкових структур та ін.

Колишнє економічне районування втратило своє практичне і наукове значення. У ньому не враховувалася своєрідність доісторичного минулого України, не надавалося ніякого значення побуту населення та його трудовим навичкам тощо. Проте райони все-таки розвивалися у певному напрямі господарювання, зберегли спільні риси розвитку і розміщення промисловості та сільського господарства. В Україні можна виділити три економічні зони: Західну, Східну та Південну із своїми характерними ознаками і напрямами економіки (табл. 3.1). Це, власне кажучи, макрорайонування нашої держави.

Таблиця 3.1