5. Газоенергохімічний цикл.

За особливостями розміщення він дуже схожий на попередній, але він є головним циклом по виробництву азотних добрив. У Межах цього ЕВЦ можуть вироблятись продукти органічного синтезу. Існує три відгалуження в бік органічної хімії:

- азотні добрива та пластмаси;

- азотні добрива та синтетичний каучук;

- азотні добрива та синтетичні волокна.

Цей цикл територіально пов'язаний з теплоенергопромисловим ци­клом.

6. Вуглеенергохімічний цикл.

Розвинутий в місцях видобування вугілля. Включає до свого складу:

- видобування, збагачення, коксування, газифікацію вугілля;

- виробництво аміаку та азотних добрив;

- одержання продуктів важкого органічного синтезу (бензол, наф­талін).

До складу циклу входять також галузі машинобудування по виробництву шахтного устаткування. Територіально пов'язаний з пірометалургійним циклом чорних металів та з теплоенергопромисловим цик­лом.

7. Сланцеенергохімічний цикл.

До його складу входять:

- видобування та збагачення сланців, їх перегонка на моторне пали­во та мастила з одержанням великої кількості супутніх продуктів (ла­ків, барвників);

- газифікацію сланців.

З відходів основного виробництва одержують сірку та будівельні матеріали (асфальт, цемент, теплоізоляційні матеріали). Територіально поєднаний з теплоенергопромисловим циклом.

8. Гірничохімічний цикл.

Розвинутий в районах видобування різних солей, сірки, вапняку. Як сировина, для цього циклу використовуються також природний газ та супутні гази. Цей цикл має два головних напрямки:

- виробництво соди, хлору, магнію, сполучення з виробництвом цементу;

- підключає деякі галузі органічної хімії.

З'єднуючим елементом між основною і органічною хімією висту­пає хлор. З використанням хлору пов'язане виробництво поліхлорвінілових пластиків.

9. Лісоенергохімічний цикл.

Найбільш розвинутий в районах, де багато лісових ресурсів. До цього циклу входять такі технологічні ланцюги:

- заготівля та механічна обробка деревини, яка займається виробництвом пиловочнику, будівельних деталей, ДВП та ДСП;

- хіміко-механічну і хімічну переробку деревини: целюлоза, папір; деякі продукти гідролізу деревини: спирт, фурфурол, кормові дріжджі;

- лісохімія: оцтова кислота, скипидар, каніфоль, лакове виробництво.

10. Теплоенергопромисловий цикл.

Найбільш розвинутий в місцях зосередження великих покладів па­лива, перш за все кам'яного та бурого вугілля переважно відкритого засобу добування.

Добрий розвиток цей цикл має в районі видобування та переробки нафти і газу. Цикл територіально тяжіє до пірометалургійного циклу чорних металів, гірничо-хімічного циклу та паливноенергохімічних циклів.

11. Гідроенергопромисловий цикл.

Найбільш розвинутий в районах, де протікають річки, багаті на гід­роенергоресурси (Сибір та Середня Азія). В цих районах гідроенерго­ресурси відіграють районоутворюючу роль. До складу цього ЕВЦ, в залежності від місцевих умов, можуть входити:

- електрометалургія (легких, кольорових металів);

- електрохімія (фосфор, фтор, хлор);

- електротермія (абразиви).

12. Атомноенергопромисловий цикл.

Складається з двох ланок: виготовлення реакторного палива, що зорієнтоване переважно на сировину, та виробництво електроенергії на АЕС - зорієнтовано на споживача.

13. Машинобудівний цикл

Найбільш розвинутий в районах старого промислового розвитку, для яких притаманні високий рівень технічної культури, добра забезпеченість висококваліфікованими трудовими ресурсами, а також для районів, які мають вигідне транспортно-географічне положення (Центральний, Північно-Західний, Прибалтика, Беларусь, Донецько-Придніпровський район та інші). До складу входять майже всі галузі машинобудування, за винятком спеціальних. Територіально цей цикл найбільш поширений, у його складі виділяють три головні технологіч­ні стадії:

- заготівля сировини,

- механічна обробка,

- збірка.

Всі три технологічні стадії розвинуті в межах одного підприємства, виняток складають відокремлені виробництва, які розвиваються по лінії спеціалізації та кооперування. Територіально цей цикл може спо­лучатись майже з усіма хімічними циклами.