3. Екологічний моніторинг і система екологічної інформації
Перехід до раціонального природокористування становить перед суспільством завдання виявлення причин, які сприяли б поліпшенню екологічної ситуації. Важлива роль у розв'язанні цієї проблеми відводиться екологічному моніторингу.
Екологічний моніторинг — це система спостереження за довкіллям, оцінка і прогноз його стану у зв'язку з господарською діяльністю людини.
Екологічний моніторинг повинен вирішувати такі завдання:
по-перше, вести спостереження за станом довкілля, визначати зміни спричинені діяльністю людини та узагальнювати результати спостережень за станом середовища;
по-друге, давати оцінку аналізу змін в біосфері шляхом порівняння даних досліджень на певний період з попередніми та гранично допустимими;
по-третє, розробляти прогноз і визначити тенденції у природному середовищі та узагальнювати план діяльності суспільства по поліпшенню довкілля.
Проведення моніторингу передбачено Положенням Про державну систему моніторингу навколишнього середовища, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 1998 року, що зобов'язує постійно аналізувати короткочасні і тривалі зміни стану навколишнього середовища, які фіксуються гідрометеорологічними, сейсмічними, іоносферними службами та службами цунамі.
Таким чином, сучасний моніторинг навколишнього природного середовища спирається на науково обґрунтовані нормативи, що мають певне екологічне значення. Основне завдання біологічного моніторингу передбачає моніторинг живих організмів. Його провідною ланкою є спостереження за станом навколишнього середовища з точки зору його впливу на стан здоров'я людини. Особливе місце тут відводиться генетичному моніторингу, тобто спостереженню за можливими спадковими змінами.
Для спостереження за станом здоров'я населення використовується система показників, які відбивають основні типи екологічних реакцій людини на навколишнє середовище.
Найбільшими дослідженими для використання в цій системі є нормативи гранично допустимої концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, воді, ґрунті і у живих організмах.
В Україні діють різні контрольно-спостережні служби, такі як санітарно-гігієнічні, епідеміологічні, контроль за забрудненням середовища та ін., які тією чи іншою мірою виконують завдання екологічного моніторингу, користуючись законодавством України.
Правове регулювання, використання і охорони земельних ресурсів, повітряного басейну, водних ресурсів, надр, рослинного і тваринного світу, природних багатств континентального шельфу, заповідних територій здійснюється спеціальними законами.
Так, охорона і використання вод — Водним кодексом України 1972 року, охорона і використання земель — Земельним кодексом України 1992 року, охорона атмосферного повітря — Законом України "Про охорону атмосферного повітря 1992 року", правові основи організації охорони та ефективного використання природно-заповідного фонду — Законом України "Про природно-заповідний фонд України 1992 року", охорона і використання тваринного світу регулюється Законом України "Про тваринний світ 1993 p.", охорона і використання лісів — Лісовим кодексом України 1994 року, охорона і використання надр регулюється Кодексом "Про надра України 1994 року.".
Для збереження і раціонального використання природних ресурсів екологічне законодавство передбачає:
- компетенцію органів державного управління в галузі охорони природного середовища;
- екологічні права і обов'язки громадян (основи виникнення і припинення природокористування громадяни, форми їх участі в природоохоронній діяльності);
- екологічні права і обов'язки підприємств (основи виникнення, зміни і припинення природокористування підприємствами; обов'язки по охороні природи; структура, права і обов'язки служби охорони природи на підприємстві; форми і методи контролю за дотриманням екологічного законодавства на підприємстві);
- види юридичної відповідальності за порушення екологічного законодавства громадянами, підприємствами, організаціями і установами (матеріальна, дисциплінарна, адміністративна і кримінальна);
- відшкодування збитків, завданих навколишньому середовищу громадянами і підприємствами;
- встановлення плати за природокористування;
- участь громадськості в прийнятті рішень у галузі охорони навколишнього природного середовища;
- значення органів Прокуратури та Держарбітражу в охороні природи та ряд інших питань.
Реалізація державної екологічної політики покладена на уряд України. Його рішенням створено Міністерство екології і природних ресурсів, а Положення про нього затверджено Указом Президента України від 10 лютого 1995 року.
Міністерство екології і природних ресурсів України має свої структури на регіональному рівні (обласні управління) і забезпечує проведення єдиної науково-технічної політики в галузі охорони навколишнього середовища і використання природних ресурсів на території держави; координує діяльність в цій галузі міністерств, відомств, підприємств, установ і організацій;здійснює державний контроль за використанням і охороною природних ресурсів; організовує моніторинг за станом навколишнього середовища, державну експертизу, екологічне виховання, освіту і інформацію; затверджує нормативи, правила і стандарти з охорони навколишнього середовища і використання природних ресурсів; видає дозволи на поховання відходів, викиди забруднюючих речовин, використання природних ресурсів відповідно до законодавства України; подає позови про відшкодування збитків, адміністративних порушеннях і обмежує або призупиняє діяльність підприємств, які здійснюють виробництво з порушенням природоохоронного законодавства; веде державні кадастри природних ресурсів, Червону книгу України, управляє заповідниками; розробляє державні, регіональні і міжнародні екологічні програми; здійснює міжнародне співробітництво, вивчає і поширює міжнародний досвід в галузі охорони навколишнього середовища.
На регіональному рівні в АР Крим і областях управління екології і природних ресурсів вирішують на своїх територіях практично всі питання, які не віднесені до компетенції центральних органів міністерства, включно з питаннями фінансування і матеріального забезпечення екологічних програм. Крім того, регіональні органи міністерства ведуть облік екологічно шкідливих об'єктів, видають дозволи на право розміщення відходів, організовують природно-заповідну справу та вирішують інші питання охорони навколишнього середовища, важливі для кожного регіону (наприклад, заборону будівництва екологічно небезпечних об'єктів). Дані органи здійснюють екологічне прогнозування і планування, екологічний контроль, екологічний аудит і екологічне ліцензування.
З метою ведення спостереження за станом довкілля Держкомстатом України розроблено систему статистичної звітності, а саме:
1. Форма № 2 — ТП (повітря) "Звіт про охорону атмосферного повітря за квартал 200___р." та за рік. У цій формі у розділі
№ 1 показуються сумарні викиди забруднюючих речовин та парникових газів від підприємств, а в розділі № 2 викиди забруднюючих речовин та парникових газів від виробничих та технологічних процесів, технологічного устаткування (установок), показується найменування виробничого та технологічного процесу, технологічного устаткування і скільки ним викинуто в повітря тонн забруднюючих речовин.
2. Форма № 1 — небезпечні відходи "Звіт про утворення, оброблення та утилізацію відходів І—III класів небезпеки за 200____рік", у розділі І показується інформація про сховища організованого складування, що належить підприємству, де зберігаються відходи І—III класів небезпеки, а в розділі II показуються утворення та рух відходів І—III класів небезпеки.
3. Форма № 1 — екологічні витрати (річна) "Звіт про витрати на охорону навколишнього природного середовища та екологічні платежі за 200____р." де у розділі І — "Капітальні інвестиції та поточні витрати на охорону навколишнього середовища" показують: фактичні витрати та охорону атмосферного повітря: очищення зворотних вод; поводження з відходами; захист і реабілітація ґрунту, підземних і поверхневих вод; зниження шумового і вібраційного впливу; збереження біорізноманіття і середовища проживання;радіаційна безпека; науково-дослідні роботи природоохоронного спрямування; інші напрямки природоохоронної діяльності. У розділі II "Із розділу І: За джерелами фінансування" показується загальна сума фактичних витрат по кожному з елементів і в тому числі за рахунок власних коштів підприємства, коштів Державного бюджету, коштів місцевих бюджетів та інших джерел фінансування.
У розділі III "Екологічні платежі" показуються збір за забруднення навколишнього природного середовища в такому розрізі: за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин; за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти; за розміщення відходів; штрафи за адміністративні правопорушення в галузі охорони природи, використання природних ресурсів; позови (претензії) про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища".
У розділі IV "Додаткові надходження і витрати" показано надходження коштів за надання екологічних послуг, всього і в т.ч. з Державного бюджету; субсидії та трансфери; від продажу побічної продукції, отриманої при здійсненні природоохоронних заходів та оплати послуг природоохоронного призначення.
Для кожного звіту розроблено інструкції по заповненню кожної форми державного статистичного спостереження.
- Взаємозв’язок регіональної економіки з іншими дисциплінами
- Тема 1. Предмет, методи і завдання регіональної економіки.
- 1. Регіон: зміст і функціонування.
- 2. Предмет і завдання регіональної економіки.
- Тема 2. Закономірності, принципи і фактори розміщення продуктивних сил.
- 4. Економічна оцінка території.
- Тема 3. Економічне районування та територіальна організація господарства.
- 1. Сутність економічного районування. Поняття економічного району і його спеціалізації.
- 2. Методи економічного аналізу господарської спеціалізації.
- 3. Комплексний розвиток економічного району.
- 2. Пірометалургійний цикл кольорових металів.
- 3. Хіміко-металургійний цикл рідкісних металів.
- 4. Нафтоенергохімічний цикл.
- 5. Газоенергохімічний цикл.
- 14. Текстильно-промисловий цикл.
- 15. Рибопромисловий цикл. Складається з двох стадій:
- 16. Індустріально-аграрний цикл.
- 17. Гідромеліоративний індустріально-аграрний цикл.
- 18. Індустріально-будівельний цикл.
- 4. Соціально-економічне макрорайонування України.
- Економічне районування України
- Тема 4. Регіон у системі територіального поділу праці.
- 1. Поняття про територіальний поділ праці.
- 2. Спеціалізація та комплексність господарства економічного району.
- 1. Поняття про територіальний поділ праці.
- 2. Спеціалізація та комплексність господарства економічного району.
- Тема 5. Сутність, мета і завдання регіональної економічної політики.
- 1. Основні аспекти регіональної політики держави.
- 2. Об'єкти державної регіональної політики.
- 3. Пріоритетні напрямки розвитку регіонів.
- 2. Об'єкти державної регіональної політики.
- 3. Пріоритетні напрямки розвитку регіонів.
- Тема 6. Основи районного планування.
- Тема 7. Науково-технічний прогрес, виробничий, науковий і трудовий потенціал.
- 1. Поняття науково-технічного прогресу.
- 2. Основні напрямки науково-технічного прогресу.
- 3. Поняття виробничого й наукового потенціалу.
- 4. Поняття трудових ресурсів і показники їхнього використання.
- Тема 8. Природно-ресурсний потенціал і його економічна оцінка.
- Природні ресурси
- 3. Економічна оцінка природних ресурсів.
- 4. Природно-ресурсний потенціал України.
- Тема 9. Розміщення галузей паливно-енергетичного комплексу.
- 2. Склад паливної промисловості.
- 3. Особливості електроенергетики.
- Тема 10. Розміщення галузей чорної і кольорової металургії.
- 1. Чорна металургія - галузь важкої промисловості, її склад та розміщення.
- 2. Особливості розміщення кольорової металургії.
- Тема 11. Розміщення галузей машинобудівного комплексу.
- 1. Формування машинобудівних територіальних комплексів.
- 2. Основні ознаки класифікації машинобудівної промисловості.
- 3. Розміщення підприємств машинобудування.
- 4. Оцінка економічної ефективності розміщення машинобудування.
- Тема 12. Розміщення галузей хіміко-лісового комплексу.
- 2. Розміщення галузей хімічної промисловості.
- 3. Склад лісової промисловості та особливості розміщення її галузей.
- Тема 13. Розміщення галузей агропромислового комплексу.
- 1. Склад агропромислового комплексу.
- I сфера:
- II сфера:
- III сфера:
- 2. Основні напрямки розвитку рослинництва й тваринництва.
- 3. Зональна спеціалізація сільського господарства України.
- 4. Земля - головний засіб виробництва в сільському господарстві.
- 5. Сучасні форми господарювання.
- Тема 14. Особливості просторової організації уКраїни
- 1. Економічне районування України і просторова організація.
- 3. Рекреаційні ресурси України. Напрямки розвитку рекреації.
- Тема 15. Місце Донецького, Придніпровського та Східного економічних районів в економіці країни.
- 1. Економіка та рекреація Донецького економічного району.
- 2. Економіка та рекреація Придніпровського економічного району.
- 3. Особливості економічного та рекреаційного розвитку Східного району.
- Тема 16. Соціально-економічні умови розвитку Центрального, Поліського та Подільського економічних районів України.
- 1. Характеристика Центрального економічного району.
- 2. Місце і роль Поліського економічного району в економіці України.
- 3. Проблеми та перспективи розвитку Подільського економічного району.
- Тема 17. Особливості розвитку та перспективи рекреаційної індустрії Причорноморського та Карпатського економічних районів України.
- 1. Економіка Карпатського економічного району.
- 2. Специфіка економічного розвитку Причорноморського економічного району.
- Тема 18. Економічні засади природоохоронної діяльності
- 1. Наукові засади раціонального природокористування
- 2. Потенційно-небезпечні виробництва та вимоги до їх розміщення
- 3. Екологічний моніторинг і система екологічної інформації
- 4. Економічний механізм природокористування та охорони навколишнього середовища
- 5. Економічна і соціальна ефективність природоохоронної діяльності
- 6. Світовий досвід і міжнародне співробітництво у сфері охорони навколишнього природного середовища
- Тема 19. Характеристика стану рекреаційних територій та курортних зон України.
- 1. Загальні відомості про стан рекреаційних територій та курортних зон України.
- 2. Екологічний стан Чорного і Азовського морів
- 3. Стічні води України.
- 4. Екологічний стан басейну Дніпра
- Тема 20. Природно-заповідний фонд України.
- 1. Стан та розташування природних заповідників України.
- Біосферні заповідники, природні заповідники, національні природні парки України
- Український степовий природний заповідник
- Кримський природний заповідник
- Канівський природний заповідник
- Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник
- Великий каньйон Криму
- Карадазький природний заповідник
- Поліський природний заповідник
- 2. Біосферні заповідники та їх особливості.
- Біосферний заповідник Асканія-Нова
- Карпатський біосферний заповідник
- Чорноморський біосферний заповідник
- Дунайський біосферний заповідник
- 3. Природні національні парки.
- Шацький національний природний парк
- Національний природний парк «Синевир»
- Національний природний парк «Подільські Товтри»
- Національний природний парк «Святі Гори»
- Коротка характеристика господарства економiчних районiв україни План
- Донецький район
- 3. Структура забезпечення природними ресурсами
- 5. Спеціалізовані апк
- 6. Транспортна система
- 7. Територіальна структура
- Приднiпровський район
- 3. Структура забезпечення природними ресурсами
- 3. Сnруктура забезпечення природними ресурсами
- 3. Структура забезпечення природними ресурсами
- 3. Структура забезпечення природними ресурсами
- 3. Структура забезпечення природними ресурсами
- 3. Структура забезпечення природними ресурсами
- Теми рефератів
- Завдання для індивідуальної роботи
- Приклади теоретичних завдань для поточного контролю знань студентів денної форми навчання Контрольний зріз знань за модулем і
- Варіант № 1
- Контрольний зріз знань за модулем іі
- Зразок екзаменаційного білета
- Екзаменаційний білет № 1_
- Тестовий контролінг
- 11. Ціна на землю у великих містах підвищується залежно від:
- 3. Яка форма організації виробництва є умовою розвитку евц:
- 14. Що таке організація сільськогосподарської території?
- Тема «Мінерально-сировинна база України»
- Тема «Паливно-енергетичний баланс України»
- Навчально-методичні матеріали до дисципліни Основна література
- Додаткова література
- Східно-європейський тип
- Карпатський тип
- Кримський тип
- Причорно-морський тип
- Забрудненість
- 70 Місце у світі за якістю питної води
- Картосхема фізико-географічного районування України
- Чорна металургія Кольорова металургія
- Економіка Донецького економічного району