Виникнення життя на землі

ФІЛОСОФСЬКІ ДУМКИ ПРО ВИНИКНЕННЯ ЖИТТЯ.

РЕЛІГІЙНІ ПОГЛЯДИ НА ЖИТТЯ.

НАУКОВИЙ ПОГЛЯД НА ЖИТТЯ.

ЖИТТЯ З КОСМОСУ.

„Одні вірять в біблійну історію створення,

інші – в доводи сучасного природознавства,

але всі згодні, що життя зародилось в океані.

Ні Бог, ні природа не могли б створити людину з

безживної вулканічної породи. Довгий і складний

розвиток, вінцем якого стала людина, починався в

товщі океану, коли енергія Сонця вперше перетворила

гази й продукти вивітрювання гірських порід на

протоплазму й живі клітини“

Т. Хейєрдал

норвезький етнограф, географ, мандрівник

В нашій сучасній суєті ми дуже зайняті своїми повсякденними справами,

та варто вирватися абикуди в ліс, в гори, до річки, озирнутися і відразу в голові виникає безліч питань: як це все з'явилося, яке місце в природі займає людина.

З незапам'ятних часів походження життя було загадкою для людства. З

моменту своєї появи завдяки праці людина починає виділятися серед решти живих істот. Вельми примітне, що саме на початку неоліту люди виходять з печер і починають будувати постійні житла на відкритих місцях. Перед поглядом людини розкривається світ, який до того був йому відомий лише частково по мисливських вилазках. Картина навколишнього світу безперервно збагатила, оскільки людський розум відкриває всі нові горизонти. Цьому сприяє зародження землеробства і ремесел. Донині людина насилу відділяла себе від інших тварин (людина була і мисливцем, і своєрідною дичиною), але поступово вона стала відмежовувати себе від природи із своїм внутрішнім духовним світом. Разом з цим з'являється віра в те, що навколишня природа - тварини і рослини, річки і моря, гори і рівнини - також живі.

Це примітивне, але практичне ототожнення навколишньої природи з живою людиною мало серйозні наслідки. Перші примітивні форми віри в нереальні, надприродні або божественні сили, що існували вже 35-40 тис. років тому, розширяються і зміцнюються. Людина розуміє, що вона смертна, що одні народжуються, а інші вмирають, що вона створює знаряддя праці, обробляє землі і одержує її плоди. А що ж лежить в основі всього, хто творець, хто створив землю і небо, тварин і рослини, повітря і воду, день і ніч і, нарешті, саму людину?

Так виникло уявлення про створення миру як про «творчий акт» бога, і

цей міф лежить в основі всіх релігій. В Біблії мовиться: «На початку Бог створив небо і землю»; на четвертий день Бог розпоряджається: «Так проведе вода рясна безліч живих гадів, і птахи та літають над землею в небесному просторі». Друга частина творіння: «І створив Бог людину по своєму образу і подібності». І, нарешті: «Господь Бог створив жінку з ребра, яке узяв від людини, і привів її до людини».

Як збірка написаних різних за часом і за змістом творів староєврейської культури Біблія (її як найдавніша частина відома з IX ст. до н ,е.) запозичила уявлення про створення миру з давньовавилонських і староєгипетських міфів. Ці міфи - продукт чистої фантастики і містицизму, але вони показують нам, якими були стародавні уявлення про походження світу. Втім, вони володарювали розумом людей протягом тисячоліть; багато хто вірить в них навіть і сьогодні; відомо, що просту людину легенди і міфи завжди хвилювали більше, ніж наукова істина.

Одна щаслива знахідка - алебастрова ваза, знайдена при археологічних розкопках стародавньошумерського міста Урука, яке існувало в Південній Месопотамії 4000 років тому - дозволила познайомитися із стародавніми уявленнями про виникнення живих істот. Ваза прикрашена в декілька ярусів. В самому низу зображені морські хвилі. З них підіймаються рослини, далі композиція з богинею життя і родючості Іштар. Примітно, що ще із стародавніх часів йде прагнення людини поставити себе на верхній щабель сходів життя як істота, що «стоїть ближче за всі до ангелів».

Ідея самозародження життя з води, мула або матерії, що гниє, також йде від стародавніх міфів. В різних варіантах ця ідея дожила до початку нашого століття.