Канівський природний заповідник

Канівський природний заповідник один із найдавніших в Україні, де протягом тисячоліть органічно поєднувалися історія природи та народу. Унікальність рельєфу, неповторна краса ландшафтів, величезне біорізноманіття дивом збереглися в самому центрі густонаселеної України. Ці місця вже в кінці XIX — на початку XX ст. привертали увагу вчених: біологів, геологів, географів, археологів, краєзнавців. Ще майже за століття до створення заповідника в 1832 р. Ф. Дюбуа де Монпере звернув увагу на деформованість поширених тут геологічних порід, що дало початок вив­ченню відомих тепер у всьому світі Канівських геологічних дислокацій. У 1875-1876 рр. професор А. Рогович зібрав унікальний палеозоологічний матеріал і звернув увагу на величезні скупчення у ньому викопних реш­ток різних геологічних епох.

У лісовому покриві заповідника домінує граб із домішкою дуба зви­чайного, кленів гостролистого і польового, липи серцелистої, берези бородавчастої, ясена звичайного. Грабова діброва заповідника знаходиться на східній межі суцільного поширення європейських грабових лісів. Тут відомі і найбільш північні та східні місця росту деяких європейських рідкісних рослин: підсніжника звичайного, скополії карніолійської, ци­булі ведмежої, ранника весняного. На затінених північних схилах та в тальвегах трапляються реліктові рослини, що збереглися тут із льодовикових часів. На добре освітлених південних схилах можна зустріти релікти вже більш теплого міжльодовикового періоду.

Оскільки м. Канів є значним туристичним центром (Тарасову гору щороку відвідують до 300 тис. туристів), заповідник частково виконує і роль національного парку. Науковці розробили кілька екологічних стежок для організованих екскурсій. Особливою популярністю у відвідувачів користується музей природи, розташований на території садиби заповід­ника. Експозиція музею складається із 7 відділів: археологічного, палеон­тологічного, лісового, ботанічного, зоологічного та двох меморіальних кімнат академіка М. Ф. Біляшівського.