Структура управління природокористуванням в україні

Державна підсистема управління раціональним використанням природних ресурсів та охорони природи має кілька ланок. Вони описані нижче в порядку зростання їх важливості.

Перша ланка — рівень підприємства, установи, організації. Заходи з охорони довкілля здійснюються адміністрацією. Вона приймає рішення з питань природокористування, здійснює практичні заходи щодо охорони навколишнього середовища від забруднення виробничими і господарськими відходами, стічними водами. Як правило, один із заступників керівника підприємства відповідає за охорону природи.

Друга ланка — місцеві Ради народних депутатів, які повинні контролювати і регулювати всю природоохоронну роботу міністерств і відомств на місцях.

Третя ланка — міністерства і відомства та їх територіальні установи і організації, які згідно з положеннями про їх діяльність задіяні в сфері раціонального природокористування і охорони природи. Галузевий і міжгалузевий характер раціонального природокористування визначається специфікою господарської діяльності структурних підрозділів міністерств і відомств і залежить від виробничого профілю підприємств і організацій.

Всі ланки народногосподарської системи раціонального природокористування і захисту довкілля повинні становити єдине ціле, контролювати і доповнювати одна одну. Водночас кожна з цих ланок наділена самостійними функціями, вирішує певне коло завдань, має свою структуру.

За організацію підсистеми контролю щодо стану навколишнього середовища на державному рівні відповідають Міністерство екології та природних ресурсів (раніше воно називалось Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки). Міністерство охорони здоров'я, Міністерство агропромислової політики інші міністерства і відомства, а також місцеві організації і установи відповідного профілю.

Ключове місце в системі державних органів управління природокористуванням та природоохоронною діяльністю займає Міністерство екології та природних ресурсів України (Мінекоресурсів).

Згідно з положенням про міністерство — Мінекоресурсів є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів. Міністерство виконує також функції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері гідрометеорологічної, а також топографо-геодезичної та картографічної діяльності.

Діяльність цього міністерства спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мінекоресурсів України є головним (провідним) органом у системі центральних та інших органів виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, екологічної безпеки, а також гідрометеорологічної, топографо-геодезичної та картографічної діяльності.

Основними завданнями Мінекоресурсів є:

• забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів (земля, надра, поверхневі і підземні води, атмосферне повітря, ліси та інша рослинність, тваринний світ, морське середовище та природні ресурси територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони України), екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, а також гідрометеорологічної, топографо-геодезичної та картографічної діяльності, створення екологічних передумов для сталого розвитку України;

• здійснення комплексного управління та регулювання у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, а також гідрометеорологічної, топографо-геодезичної та картографічної діяльності;

• забезпечення належного функціонування державної геологічної та гідрометеорологічної служб, а також розвитку топографо-геодезичної та картографічної діяльності;

• здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, гідрометеорологічну, топографо-геодезичну та картографічну діяльність.

Мінекоресурсів в межах їх компетенції надані наступні права:

• обстежувати підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, включаючи військові та оборонні об'єкти, об'єкти органів внутрішніх справ і Служби безпеки України, з метою перевірки додержання вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки;

• обмежувати, тимчасово забороняти (зупиняти) в установленому порядку діяльність підприємств, установ, організацій та об'єктів незалежно від форми власності або вносити до Кабінету Міністрів України відповідні подання щодо припинення діяльності, якщо вона провадиться з порушенням норм і правил охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки;

• одержувати в установленому законодавством порядку від центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, також від власників та органів, до сфери управління яких належать ці підприємства, установи та організації, пояснення, довідки, звіти про стан екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, повідомлення про аварії та їх причини, технічну та іншу документацію, а також іншу інформацію, необхідну для виконання покладених на Міністерство завдань;

• заслуховувати відповідні звіти посадових осіб центральних і місцевих органів виконавчої влади, а також підприємств, установ та організацій, давати керівникам підприємств, установ та організацій обов'язкові для виконання приписи щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки;

• застосовувати у випадках, передбачених законодавством, економічні санкції до підприємств, установ та організацій за порушення вимог законодавства, подавати позови про відшкодування шкоди і втрат, завданих унаслідок такого порушення, розглядати справи про адміністративні правопорушення;

• передавати правоохоронним органам, у разі наявності підстав, передбачених законодавством, матеріали про виявлені факти злочинів;

• залучати спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) до розгляду питань, що належать до компетенції Міністерства тощо.

Рішення винесені Мінекоресурсів в межах його компетенції є обов'язковими для всіх міністерств і відомств. Як вище відмічалось, сферу організації раціонального природокористування і природоохоронної діяльності поряд з Мінекоресурсів залучаються і інші міністерства і відомства.

Так, наприклад, Міністерство агропромислової політики України повинно здійснювати контроль за дотриманням земельного законодавства і порядку користування землею; відповідає за організацію охорони і раціонального використання земель, що перебувають у користуванні сільськогосподарських підприємств і організацій системи міністерства, за правильність застосування в сільському господарстві отрутохімікатів, розробку біологічних засобів боротьби з хворобами і шкідниками сільськогосподарських культур і насаджень, організацію економного використання води при зрошенні земель; здійснює контроль за рекультивацією земель. Воно організує виконання комплексу протиерозійних робіт, в тому числі роботи з полезахисного лісорозведення; здійснює контроль за проведенням заходів по боротьбі з шкідниками, хворобами рослин, за дотриманням встановлених правил зберігання отрутохімікатів з тим, щоб не допустити потрапляння шкідливих речовин у сільськогосподарську продукцію і нагромадження їх в грунті і водоймах; за правильним веденням мисливського господарства, дотриманням чинного законодавства з збереження і збагаченню флори і фауни, у справі заповідників.

Крім того, Мінагропромполітики систематично вивчає вплив отрутохімікатів на водні організми і визначає гранично допустимі концентрації їх у рибогосподарських водоймах; робить висновки про доцільність хімічної обробки посівів, насаджень, водойм і лісів; бере участь у розробці приладів для контролю якості поверхневих і стічних вод.

Міністерство охорони здоров'я України, його санітарні підрозділи на чолі з Головним санітарним лікарем України також виконують ряд функцій в галузі охорони довкілля та здоров'я громадян.

Координація всієї роботи в галузі природокористування і охорони природи здійснюється органами державної влади та місцевого самоврядування. На них та на спеціально уповноважені природоохоронні органи покладена відповідальність за екологічну ситуацію у відповідних регіонах.

В нашій державі в системі управління раціональним природокористуванням провідним є територіальний підхід. Це означає, що повноправним розпорядником природних ресурсів, які залучаються в сферу виробничої діяльності, є місцеві Ради народних депутатів.

В даний час основне завдання полягає в тому, щоб надані місцевим Радам права використовувались якомога ефективніше, поєднували в собі територіальні і галузеві інтереси, орієнтували виробничо-господарську та експлуатаційну діяльність промислових підприємств, міністерств і відомств на вирішення актуальних екологічних проблем.