Політика україни в галузі природокористування та охорони природи

До набуття нашою країною статусу незалежної держави рішення з розвитку і розміщення виробничих сил приймались практично без врахування екологічних факторів. В зв'язку з цим в Україні виникла напружена екологічна ситуація. В окремих регіонах та містах ситуація набула кризових рис. Особливо цьому сприяла Чорнобильська аварія. На сьогодні є місця, де необоротна деградація довкілля зайшла настільки далеко, що вони практично є непридатними для життя і господарської діяльності.

Реформування охорони природи та природокористування в Україні розпочалось практично відразу після проголошення незалежності.

Перш за все, на державному рівні було чітко сформульовано мету раціонального природокористування і природоохоронної діяльності. Вона полягає у досягненні оптимального балансу між шкідливими для довкілля наслідками, які супроводжують розвиток суспільства, і потенційними можливостями природи до самовідновлення.

В основу формування державної екологічної політики було покладено базовий принцип, згідно з яким екологічна безпека стає важливим елементом і складовою національної безпеки. Положення, які розвивають цей принцип, були закріплені низкою законів та документів, включно із Конституцією України.

Пріоритетність екологічних імперативів передбачена і в процесі структурної перебудови економіки України.

Але спад виробництва в базових галузях економіки дав лише незначне зниження фонового екологічного навантаження в промислових центрах і містах. Це викликано рядом причин, зокрема: зростанням аварійності через спрацьоване обладнання, стресовим навантаження на працюючих, погіршенням підготовки і відтоком кваліфікованих кадрів; зменшенням коштів на охорону природи як в загальнодержавному масштабі, так і на рівні регіонів; випуском неякісної продукції; слабко розвинутою інфраструктурою очисних споруд фактичним паралічем виконавчих структур тощо.

За заявою заступника голови Мінекобезпеки України в 1998 році наша держава, не зважаючи на покращення якості води на 20% і повітря на 30% в порівнянні з 1988 роком, була країною з найнесприятливішими екологічними умовами в Європі.

Не зважаючи на деяке покращення стану, яке, до речі, відбулося внаслідок спаду виробництва, а не доходів, спрямованих на охорону природи, стан середовища людини продовжує залишатися незадовільним.

Не можна псувати природу всіма промисловими потужностями держави, а охороняти організаціями типу Грінпіс» (в Україні „Зелений світ").

Як свідчить досвід передових країн світу, проводити ефективну екологічну політику в державі досить важко, навіть за умов процвітаючої економіки.

Державне регулювання в сфері природокористування і охорони природи дає лише часткові результати, не маючи проблеми як такої. Мало допомагає і громадська думка. Тим більше, що в нашій країні борці за „зелену" ідею себе досить сильно скомпрометували. Тим складнішою виглядає проблема охорони природи використання довкілля в Україні, країні, яка переживає глибоку системну кризу і змушена вирішувати одночасно безліч проблем. Але без вирішення екологічних проблем шлях до процвітання, до інтеграції в європейські структури — закритий.

В розроблених Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки (тепер міністерство екології та природних ресурсів) Концепції та «Основних напрямів державної екологічної політики України у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки» визначені мета, пріоритетні завдання, механізми реалізації завдань, напрями гармонізації та інтеграції екологічної політики України у європейський екологічний прогрес.

На підставі цих документів, які поєднують стратегічні цілі з конкретними завданнями, розробляються програми України в області охорони природи та раціонального природокористування, удосконалюється структура управління природоохоронною діяльністю.

1991 — 1997 роки були роками формування основних засад екологічного законодавства незалежної України. За цей час було розроблено і ухвалено низку законів у сфері охорони природи та використання природних ресурсів, ядерної безпеки. Сформувалась окрема галузь на стику екології і права — екологічне право — на основі якої здійснюється практична реалізація екологічної реформи.

Незважаючи на сьогоднішній важкий економічний стан в Україні закладено основи (інституції, науково-методологічні, правові, економічні) державної екологічної політики, які притаманні країнам з ринковою економікою.

Залишається виконати саме важливе завдання в галузі природокористування і охорони природи. Жорстко запровадити в життя заходи, які зроблять нераціональне природокористування, нищення природного середовища невигідним і збитковим.

ЛЕКЦІЯ 10