2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря

Наукові відкриття та розвиток фізико-хімічних технологій у XX столітті призвели до появи штучних джерел радіації, які представляють велику потенційну небезпеку для людства та всієї біосфери. Цей потенціал набагато більший за природний радіаційний фон, до якого адаптована вся жива природа.

Природний радіаційний фон обумовлений розсіяною радіоактивністю земної кори, проникаючим космічним випромінюванням та вживанням разом з їжею біогенних радіонуклідів. У недавньому минулому він складав 8–9 мікрорентген на годину (мкР/рік), що відповідає середньорічній ефективній еквівалентній дозі (ЕЕД) для мешканця Землі в 2 мілізиверти (мЗв).

Вказаний рівень був характерний для доіндустріальної епохи і на даний час дещо підвищений техногенними джерелами радіоактивності – в середньому до 11–12 мкР/рік при середньорічній ЕЕД в 2,5 мЗв.

Оскільки радіаційне випромінювання негативно впливає на організм людини (руйнує клітини, пошкоджує тканини органів, призводить до раку, генетичних порушень, а інколи й смерті), тож проблема вивчення його природи, закономірностей, а також впливу на людський організм та навколишнє середовище стала однією з найбільш актуальних. Для вирішення цього питання створюються спеціальні міжнародні організації, які займаються проблемами радіації, серед них існуюча з кінця 1920-х рр. Міжнародна комісія по радіаційному захисту, а також створений у 1955 році в рамках ООН Науковий Комітет по дії атомної радіації.

На території Луганської області моніторинг радіаційного стану здійснюється суб’єктом регіональної системи моніторингу – Луганським обласним центром з гідрометеорології на 7 стаціонарних постах, включених до єдиної державної метеорологічної мережі станцій, шляхом вимірювання потужності експозиційної дози гамма-випромінювання і відбору проб радіаційних атмосферних випадів на підстилаючу поверхню.

За даними спостережень середньомісячні значення потужності експозиційної дози гамма-випромінювання протягом 2009 року по всіх станціях знаходились в межах 9 – 15 мкР/рік (рис. 2.3.), що відповідає природному гамма-фону.

Рис. 2.3. Потужність експозиційної дози гамма-випромінювання за 2009 рік на території Луганської області

Проби радіоактивних випадів відбирались планшетом на 1 метеостанції, розташованій в м. Луганську. Узагальнені результати визначення радіонуклідного складу проб атмосферних випадів по зоні ДОНБАС, до якої входить і Луганськ, наведено в таблиці 2.10.

Таблиця 2.10. Радіоактивні випади з атмосфери за 2009 рік (за результатами аналізів Центральної геофізичної обсерваторії)