4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
Контроль бактеріального забруднення поверхневих водойм області в місцях інтенсивного питного, господарського та культурно-побутового використання виконують лабораторії міських та районних СЕС. Рівень забруднення оцінюється за значенням індексу ЛКП. Гранично припустиме значення індексу ЛКП за санітарними нормами складає 10000.
Рівень бактеріального забруднення контролюється в створах р. Сіверський Донець та її притоках. Найменш забрудненим є створ р. Сіверський Донець в районі с. Білогорівка (вище західної фільтрувальної станції).
По мірі приймання річкою стоків підприємств та водокомунальних господарств збільшується й бактеріологічне забруднення.
Найбільш забрудненим є створ с. Світличне. Тут в період повені, наприкінці літа та осінню спостерігається забруднення, що перевищує норму в 46 раз. Після впадіння в р. Сіверський Донець притоки – р. Айдар (одна з найменш бактеріологічно забруднених приток р. Сіверський Донець), забруднення помітно зменшується й залишається практично на одному рівні (1,65-2,56 норм) до виходу р. Сіверський Донець з області. При цьому негативний вплив притоки – р. Лугань компенсується впливом притоки – р. Деркул, що має показники забруднення, значно менші, ніж Сіверський Донець.
Рівень бактеріального забруднення р. Сіверський Донець за останні роки майже не змінюється. Практично абсолютна більшість водних об’єктів області характеризується нестабільністю якості води за мікробіологічними показниками, що не відповідають вимогам водотоків і водойм, які можуть використовуватись для купання населення.
Мікробіологічне забруднення водних об’єктів, особливо в літній період, перевищує нормативні значення в десятки і сотні разів та є небезпечними для використання водотоків для купання. В окремих випадках висівається патогенна мікрофлора, у результаті чого ріка Сіверський Донець та інші водотоки протягом останніх 15 років заборонені для купання.
4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
У 2009 році радіологічним відділом Луганського управління водних ресурсів виконувались визначення штучних радіонуклідів стронцію-90 та цезію-137 у водах відкритих водоймищ та донних відкладеннях. За звітний рік проведено 36 досліджень у водах відкритих водоймищ.
У відповідності з державними гігієнічними нормативами “Допустимі рівні вмісту радіонуклідів 137Сs і 90Sr в питній воді (ДР-97), затвердженими Головним санітарним лікарем України 25.06.97, вміст радіонуклідів у водах не повинен перевищувати за цезієм-137 та стронцієм-90 - 2 Бк/дм3.
У поверхневих водах Луганської області у 2009 році вміст радіонуклідів був нижчим за встановлені нормативи. За даними досліджень рівень вмісту радіонуклідів стронцію-90 та цезію-137 у водах відкритих водойм становив: по стронцію-90 – від 0,019 Бк/дм3 (р. В. Кам'янка, права притока р. Сів. Донець, 22 км, кордон з Росією, с. В. Герасимівна, міст) до 0,038 Бк/дм3 (р. Сів. Донець, 469 км, питний в/з ЗФС, с. Білогорівка), по цезію-137 – від 0,024 Бк/дм3 (р. Євсуг, ліва притока р. Сів. Донець, гирло, с. Огородне, міст) до 0,042 Бк/дм3 (р. Міус, 152 км, нижче впадіння р. Нагольної, кордон з Росією, с. Куйбишево, міст).
За результатами моніторингових досліджень лабораторної служби Луганського РУВР протягом 2009 року радіологічний стан поверхневих вод басейнів рік Сіверського Донця та Міуса не зазнав особливо суттєвих змін порівняно з попереднім роком. Вміст радіонуклідів в ріках можна охарактеризувати як задовільний, оскільки середні величини мають незначну амплітуду відхилень від зафіксованих в попередньому році. Вони по своїх значеннях майже співпадають з минулорічними. Середній вміст радіонуклідів у водах басейну Сіверського Донця та Міуса:
за стронцієм-90 у воді не перевищував 0,028 Бк/дм3 проти минулорічних значень 0,023 Бк/дм3;
за цезієм-137 у воді не перевищував 0,033 Бк/дм3 проти минулорічних значень 0,028 Бк/дм3.
- 1. Загальні відомості
- 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Луганської області
- 1.2. Соціальний та економічний розвиток Луганської області
- 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Луганської області
- 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- 2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- 3. Зміна клімату
- 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- 4. Стан воднИх ресурсІв
- 4.1. Водні ресурси та їх використання
- 4.2. Забруднення поверхневих вод
- 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- 4.2.2. Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки)
- 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- 4.3. Якість поверхневих вод
- 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- 4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- 5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та її складових
- 5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- 5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- У таблиці 5.3. Наведено Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників, яким загрожує небезпека.
- 5.2.1. Лісові ресурси
- 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.2.4. Адвентивні види рослин
- 5.2.5. Стан зелених насаджень Луганської області
- 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Луганській області
- 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Луганській області
- 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.3.4 Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх влив на аборигенне біорізноманіття
- 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Луганської області
- 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- 5.4.3. Історико-культурна спадщина
- Парки - пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення
- Парки – пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Сквери м. Луганська
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Молодої гвардії»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Героїв Великої Вітчизняної війни»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сватівський парк»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Мілуватський водолій»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Парк Дружба»
- 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- 6. СтАн ЗемельнИх ресурсІв та ґрунтів
- 6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- 6.1.2. Деградація земель
- 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- 6.3. Якість ґрунтів
- 6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- 6.3.2. Забруднення ґрунтів
- 6.4. Охорона земель
- 6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- 7. Надра
- 7.1. Мінерально-сировинна база
- 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- 7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- 8. Відходи
- 8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- 8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- 8.4. Транскордонні перевезення відходів
- 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- 9. Екологічна безпека
- 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- Металургія та енергетика
- Хімічна галузь
- 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- 9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- 9.3.2. Радіоактивні відходи
- 10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- 10.1. Ведення сільського господарства в Луганській області
- 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
- 11. Вплив енергетикИ на довкілля
- 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі Луганської області
- 11.2. Ефективність енергоспоживання
- 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- 11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- 12. Вплив транспортУ на навколишнє природне середовище
- 12.1. Транспортна система Луганської області
- 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- 12.3. Використання альтернативних видів палива
- 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- 13.1. Екологічна політика регіону
- 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- 13.5. Економічні засади природокористування
- 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- 13.8. Екологічний аудит
- 13.9. Екологічне страхування
- 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- 13.11.2. Громадські рухи
- 13.12. Виконання державних екологічних програм
- 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- 13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- 13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги
- 13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- Висновки і пропозиції
- Додатки
- Скорочення
- Перелік регіональних програм Луганської області, що мають екологічну складову, діючих (затверджених) у 2009 році
- Громадські організації природоохоронного спрямування, що діють на території Луганської області (включені до складу Громадської ради при Управлінні)
- Відповідальні виконавці розділів звіту