4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію

Контроль бактеріального забруднення поверхневих водойм області в місцях інтенсивного питного, господарського та культурно-побутового використання виконують лабораторії міських та районних СЕС. Рівень забруднення оцінюється за значенням індексу ЛКП. Гранично припустиме значення індексу ЛКП за санітарними нормами складає 10000.

Рівень бактеріального забруднення контролюється в створах р. Сіверський Донець та її притоках. Найменш забрудненим є створ р. Сіверський Донець в районі с. Білогорівка (вище західної фільтрувальної станції).

По мірі приймання річкою стоків підприємств та водокомунальних господарств збільшується й бактеріологічне забруднення.

Найбільш забрудненим є створ с. Світличне. Тут в період повені, наприкінці літа та осінню спостерігається забруднення, що перевищує норму в 46 раз. Після впадіння в р. Сіверський Донець притоки – р. Айдар (одна з найменш бактеріологічно забруднених приток р. Сіверський Донець), забруднення помітно зменшується й залишається практично на одному рівні (1,65-2,56 норм) до виходу р. Сіверський Донець з області. При цьому негативний вплив притоки – р. Лугань компенсується впливом притоки – р. Деркул, що має показники забруднення, значно менші, ніж Сіверський Донець.

Рівень бактеріального забруднення р. Сіверський Донець за останні роки майже не змінюється. Практично абсолютна більшість водних об’єктів області характеризується нестабільністю якості води за мікробіологічними показниками, що не відповідають вимогам водотоків і водойм, які можуть використовуватись для купання населення.

Мікробіологічне забруднення водних об’єктів, особливо в літній період, перевищує нормативні значення в десятки і сотні разів та є небезпечними для використання водотоків для купання. В окремих випадках висівається патогенна мікрофлора, у результаті чого ріка Сіверський Донець та інші водотоки протягом останніх 15 років заборонені для купання.

4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод

У 2009 році радіологічним відділом Луганського управління водних ресурсів виконувались визначення штучних радіонуклідів стронцію-90 та цезію-137 у водах відкритих водоймищ та донних відкладеннях. За звітний рік проведено 36 досліджень у водах відкритих водоймищ.

У відповідності з державними гігієнічними нормативами “Допустимі рівні вмісту радіонуклідів ¹³⁷Сs і ⁹⁰Sr в питній воді (ДР-97), затвердженими Головним санітарним лікарем України 25.06.97, вміст радіонуклідів у водах не повинен перевищувати за цезієм-137 та стронцієм-90 - 2 Бк/дм³.

У поверхневих водах Луганської області у 2009 році вміст радіонуклідів був нижчим за встановлені нормативи. За даними досліджень рівень вмісту радіонуклідів стронцію-90 та цезію-137 у водах відкритих водойм становив: по стронцію-90 – від 0,019 Бк/дм³ (р. В. Кам'янка, права притока р. Сів. Донець, 22 км, кордон з Росією, с. В. Герасимівна, міст) до 0,038 Бк/дм³ (р. Сів. Донець, 469 км, питний в/з ЗФС, с. Білогорівка), по цезію-137 – від 0,024 Бк/дм³ (р. Євсуг, ліва притока р. Сів. Донець, гирло, с. Огородне, міст) до 0,042 Бк/дм³ (р. Міус, 152 км, нижче впадіння р. Нагольної, кордон з Росією, с. Куйбишево, міст).

За результатами моніторингових досліджень лабораторної служби Луганського РУВР протягом 2009 року радіологічний стан поверхневих вод басейнів рік Сіверського Донця та Міуса не зазнав особливо суттєвих змін порівняно з попереднім роком. Вміст радіонуклідів в ріках можна охарактеризувати як задовільний, оскільки середні величини мають незначну амплітуду відхилень від зафіксованих в попередньому році. Вони по своїх значеннях майже співпадають з минулорічними. Середній вміст радіонуклідів у водах басейну Сіверського Донця та Міуса:

• за стронцієм-90 у воді не перевищував 0,028 Бк/дм³ проти минулорічних значень 0,023 Бк/дм³;

• за цезієм-137 у воді не перевищував 0,033 Бк/дм³ проти минулорічних значень 0,028 Бк/дм³.