7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
Станом на 01.01.2009 року в Луганській області нараховувалось 5460 артезіанських свердловин. У 2009 році забрано 333,0 млн. м3 підземної води, у тому числі 175,7 млн. м3 шахтної, що у процентному відношенні від загального забору води складає 72,5 % та 38,3 % відповідно.
Підземні води є основним джерелом господарчо-питного водопостачання області. Для водопостачання населення із загального обсягу необхідної кількості води використовується близько 87 % підземних вод.
Основні запаси прісних підземних вод приурочені до тріщинно-карстової зони крейдяно-мергельних порід верхньої крейди. Найбільш сприятливі умови для формування запасів підземних вод відзначаються в долині р. Сіверський Донець та його притоків (річок Лугань, Айдар, Борова, Деркул, Луганчик).
Проблемою збереження підземних вод від забруднень, є незахищеність їх від потрапляння забруднюючих речовин з поверхні землі. Головними джерелами забруднення підземних вод є промислові і селітебні агломерації, де сформувалися значні осередки забруднення за рахунок витоків із промислової каналізації, відсутності надійної гідроізоляції скидних каналів і накопичувачів підприємств, відбору підземних вод водозаборами, скидання забруднених промислових і господарсько-побутових стоків у поверхневі водні об’єкти.
В області виявлено два основних осередки забруднення підземних вод Лисичано–Рубіжанський та Луганський, які впливають на якість водозаборів підземних вод. Джерелом забруднення підземних вод на зазначеній території є комплекс підприємств хімічної промисловості: ЗАТ „Сєвєродонецьке об’єднання Азот”, РКХ „Зоря” та „Південний”, ВАТ „Об’єднання Склопластик”, ВАТ „Лисичанська сода” та ТОВ „Рубіжанський Краситель”.
Проммайданчик ТОВ „Рубіжанський Краситель”. На цій ділянці досліджувань основними забруднюючими речовинами є солі, амоній, феноли, аміно- та нітропродукти. Станом на літньо-осінню межень 2008-2009 років площа забруднення алювіального водоносного горизонту підземних вод на цій території становила (км2):
Забруднення | 2008 | 2009 |
Сухий залишок | 3,9 | 2,7 |
Амонійне | 5,4 | 3,9 |
Фенольне | 8,2 | 8,9 |
Площі впливу РКХ „Зоря” та заводу „Південний”. За даними режимних спостережень в підземних водах верхньомілового та алювіального водоносних горизонтів на досліджуваній території з урахуванням даних, отриманих по спостережувальним свердловинам, загальна площа забруднення підземних вод різними компонентами, що перевищували ГДК, на цій ділянці становила:
Забруднення | 2008 | 2009 |
Алювіальний водоносний горизонт, км2 | ||
Сухий залишок | 0,10 | 0,05 |
Амонійне | 0,2 | 0,35 |
Фенольне | 0,07 | 0,23 |
Нітратне | 0,07 | 0,09 |
Верхньоміловий водоносний горизонт, км2 | ||
Сухий залишок | 1,5 | 1,3 |
Амонійне | 0,08 | н/з |
Фенольне | 2,5 | н/з |
Нітратне | 0,16 | 0,69 |
Примітка: н/з – не знайдено.
На проммайданчику РКХ „Зоря” відмічається також підвищений вміст загального заліза вище ГДК (0,3 мг/дм3) від 0,42 до 12,7 мг/дм3 по спостережувальній свердловині № 4к.
Проммайданчик ЗАТ„Сєвєродонецьке об’єднання Азот”. У межах досліджуваної території площі забруднення підземних вод (вище ГДК) станом на літньо-осінню межень 2008-2009 р. складали:
Забруднення | 2008 | 2009 |
Алювіальний водоносний горизонт, км2 | ||
Сухий залишок | 4,8 | 4,5 |
Амонійне | н/з | н/з |
Фенольне | 7,2 | 6,8 |
Верхньоміловий водоносний горизонт, км2 | ||
Сухий залишок | 7,8 | 4,8 |
Амонійне | 2,5 | 0,6 |
Фенольне | 10,0 | 15,4 |
Нітратне | 3,6 | 1,0 |
Під загрозою фенольного забруднення постійно знаходиться Щедріщевський водозабір.
ВАТ „Лисичанська сода”. Площі забруднення підземних вод різними компонентами, що перевищують ГДК, на досліджуваній території за період 2008-2009 складали:
Забруднення | 2008 | 2009 |
Алювіальний водоносний горизонт, км2 | ||
Сухий залишок | 11,9 | 12,1 |
Амонійне | 13,0 | 10,7 |
Фенольне | дані відсутні | 12,1 |
Верхньоміловий водоносний горизонт, км2 | ||
Сухий залишок | 15,4 | 12,1 |
Амонійне | 11,9 | 10,4 |
Фенольне | дані відсутні | 15,4 |
Нітратне | 3,6 | 5,1 |
Хлоридне | 14,2 | 18,8 |
Підземні води більшої частини водозаборів не відповідають вимогам ДСТУ "Вода питна" по загальної жорсткості і експлуатуються з дозволу санітарних органів.
Період експлуатації великих водозаборів, які є основними постачальниками питної води, становить від 25 до 70 років (нормативний термін експлуатації – 25 років). Тобто, практично усі водозабори області потребують перезатвердження експлуатаційних запасів з урахуванням гідродинамічних і гидрохимічних умов їх формування, які склалися на теперішній час.
Спостереження за якістю підземних вод на водозаборах свідчать, що кондиційні води збереглися лише на 3-х водозаборах (Смолянинівському, Кудряшевському та на Капітанівській групі Светличанського водозабору). Запаси їх складають 104,2 тис. м3/добу. На водозаборах Метелкінському, Борівському, Лісова Дача (прісна група) вода відповідає вимогам ДСТУ "Вода питна" за всіма показниками окрім заліза, вміст якого становить 2-4 ГДК.
Якість підземних вод по водозаборах долини р. Сіверський Донець та Лугань по сухому залишку та жорсткості останніми роками досить стабільна. По окремих водозаборах долини річки Лугань відзначається зниження сухого залишку на 300 мг/дм3. В спостережних свердловинах в межах басейну р. Сіверський Донець відзначається підвищений вміст марганцю, брому, по окремих свердловинах літію.
За даними облСЕС та «Схід ДРГП» зберігається тенденція високого вмісту нітратів, що канцерогенно впливають на людину, особливо дітей, та інших хімічних інгредієнтів (сульфатів, загальної жорсткості, сухого залишку, азоту амонійного, нітритів та ін.) в окремих джерелах централізованого і децентралізованого господарсько-питного водопостачання в Троїцькому, Сватівському, Білокуракінському, Старобільському, Міловському, Перевальському, Лутугінському районах, а також у Краснодонському, Краснолучському, Свердловському, Антрацитівському регіонах, м. Луганську та ін.
Гострою проблемою залишається наявність безхазяйних свердловин, які з’явилися в процесі реорганізації агропромислового комплексу. Ці свердловини є потенційними джерелами забруднення підземних вод.
Загальна кількість обстежених свердловин становить 1330 шт., з них 501 безхазяйна. З безхазяйних свердловин 238 на місцевості не виявлено, з решти 263 свердловин – 183 підлягають ліквідаційному тампонажу.
На даний час за рахунок коштів облбюджету затампоновано дві свердловини.
- 1. Загальні відомості
- 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Луганської області
- 1.2. Соціальний та економічний розвиток Луганської області
- 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Луганської області
- 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- 2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- 3. Зміна клімату
- 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- 4. Стан воднИх ресурсІв
- 4.1. Водні ресурси та їх використання
- 4.2. Забруднення поверхневих вод
- 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- 4.2.2. Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки)
- 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- 4.3. Якість поверхневих вод
- 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- 4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- 5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та її складових
- 5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- 5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- У таблиці 5.3. Наведено Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників, яким загрожує небезпека.
- 5.2.1. Лісові ресурси
- 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.2.4. Адвентивні види рослин
- 5.2.5. Стан зелених насаджень Луганської області
- 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Луганській області
- 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Луганській області
- 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.3.4 Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх влив на аборигенне біорізноманіття
- 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Луганської області
- 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- 5.4.3. Історико-культурна спадщина
- Парки - пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення
- Парки – пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Сквери м. Луганська
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Молодої гвардії»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Героїв Великої Вітчизняної війни»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сватівський парк»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Мілуватський водолій»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Парк Дружба»
- 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- 6. СтАн ЗемельнИх ресурсІв та ґрунтів
- 6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- 6.1.2. Деградація земель
- 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- 6.3. Якість ґрунтів
- 6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- 6.3.2. Забруднення ґрунтів
- 6.4. Охорона земель
- 6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- 7. Надра
- 7.1. Мінерально-сировинна база
- 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- 7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- 8. Відходи
- 8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- 8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- 8.4. Транскордонні перевезення відходів
- 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- 9. Екологічна безпека
- 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- Металургія та енергетика
- Хімічна галузь
- 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- 9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- 9.3.2. Радіоактивні відходи
- 10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- 10.1. Ведення сільського господарства в Луганській області
- 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
- 11. Вплив енергетикИ на довкілля
- 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі Луганської області
- 11.2. Ефективність енергоспоживання
- 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- 11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- 12. Вплив транспортУ на навколишнє природне середовище
- 12.1. Транспортна система Луганської області
- 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- 12.3. Використання альтернативних видів палива
- 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- 13.1. Екологічна політика регіону
- 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- 13.5. Економічні засади природокористування
- 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- 13.8. Екологічний аудит
- 13.9. Екологічне страхування
- 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- 13.11.2. Громадські рухи
- 13.12. Виконання державних екологічних програм
- 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- 13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- 13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги
- 13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- Висновки і пропозиції
- Додатки
- Скорочення
- Перелік регіональних програм Луганської області, що мають екологічну складову, діючих (затверджених) у 2009 році
- Громадські організації природоохоронного спрямування, що діють на території Луганської області (включені до складу Громадської ради при Управлінні)
- Відповідальні виконавці розділів звіту