logo
lugansk_2009

7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість

Станом на 01.01.2009 року в Луганській області нараховувалось 5460 артезіанських свердловин. У 2009 році забрано 333,0 млн. м3 підземної води, у тому числі 175,7 млн. м3 шахтної, що у процентному відношенні від загального забору води складає 72,5 % та 38,3 % відповідно.

Підземні води є основним джерелом господарчо-питного водопостачання області. Для водопостачання населення із загального обсягу необхідної кількості води використовується близько 87 % підземних вод.

Основні запаси прісних підземних вод приурочені до тріщинно-карстової зони крейдяно-мергельних порід верхньої крейди. Найбільш сприятливі умови для формування запасів підземних вод відзначаються в долині р. Сіверський Донець та його притоків (річок Лугань, Айдар, Борова, Деркул, Луганчик).

Проблемою збереження підземних вод від забруднень, є незахищеність їх від потрапляння забруднюючих речовин з поверхні землі. Головними джерелами забруднення підземних вод є промислові і селітебні агломерації, де сформувалися значні осередки забруднення за рахунок витоків із промислової каналізації, відсутності надійної гідроізоляції скидних каналів і накопичувачів підприємств, відбору підземних вод водозаборами, скидання забруднених промислових і господарсько-побутових стоків у поверхневі водні об’єкти.

В області виявлено два основних осередки забруднення підземних вод Лисичано–Рубіжанський та Луганський, які впливають на якість водозаборів підземних вод. Джерелом забруднення підземних вод на зазначеній території є комплекс підприємств хімічної промисловості: ЗАТ „Сєвєродонецьке об’єднання Азот”, РКХ „Зоря” та „Південний”, ВАТ „Об’єднання Склопластик”, ВАТ „Лисичанська сода” та ТОВ „Рубіжанський Краситель”.

Проммайданчик ТОВ „Рубіжанський Краситель”. На цій ділянці досліджувань основними забруднюючими речовинами є солі, амоній, феноли, аміно- та нітропродукти. Станом на літньо-осінню межень 2008-2009 років площа забруднення алювіального водоносного горизонту підземних вод на цій території становила (км2):

Забруднення

2008

2009

Сухий залишок

3,9

2,7

Амонійне

5,4

3,9

Фенольне

8,2

8,9

Площі впливу РКХ „Зоря” та заводу „Південний”. За даними режимних спостережень в підземних водах верхньомілового та алювіального водоносних горизонтів на досліджуваній території з урахуванням даних, отриманих по спостережувальним свердловинам, загальна площа забруднення підземних вод різними компонентами, що перевищували ГДК, на цій ділянці становила:

Забруднення

2008

2009

Алювіальний водоносний горизонт, км2

Сухий залишок

0,10

0,05

Амонійне

0,2

0,35

Фенольне

0,07

0,23

Нітратне

0,07

0,09

Верхньоміловий водоносний горизонт, км2

Сухий залишок

1,5

1,3

Амонійне

0,08

н/з

Фенольне

2,5

н/з

Нітратне

0,16

0,69

Примітка: н/з – не знайдено.

На проммайданчику РКХ „Зоря” відмічається також підвищений вміст загального заліза вище ГДК (0,3 мг/дм3) від 0,42 до 12,7 мг/дм3 по спостережувальній свердловині № 4к.

Проммайданчик ЗАТ„Сєвєродонецьке об’єднання Азот”. У межах досліджуваної території площі забруднення підземних вод (вище ГДК) станом на літньо-осінню межень 2008-2009 р. складали:

Забруднення

2008

2009

Алювіальний водоносний горизонт, км2

Сухий залишок

4,8

4,5

Амонійне

н/з

н/з

Фенольне

7,2

6,8

Верхньоміловий водоносний горизонт, км2

Сухий залишок

7,8

4,8

Амонійне

2,5

0,6

Фенольне

10,0

15,4

Нітратне

3,6

1,0

Під загрозою фенольного забруднення постійно знаходиться Щедріщевський водозабір.

ВАТ „Лисичанська сода”. Площі забруднення підземних вод різними компонентами, що перевищують ГДК, на досліджуваній території за період 2008-2009 складали:

Забруднення

2008

2009

Алювіальний водоносний горизонт, км2

Сухий залишок

11,9

12,1

Амонійне

13,0

10,7

Фенольне

дані відсутні

12,1

Верхньоміловий водоносний горизонт, км2

Сухий залишок

15,4

12,1

Амонійне

11,9

10,4

Фенольне

дані відсутні

15,4

Нітратне

3,6

5,1

Хлоридне

14,2

18,8

Підземні води більшої частини водозаборів не відповідають вимогам ДСТУ "Вода питна" по загальної жорсткості і експлуатуються з дозволу санітарних органів.

Період експлуатації великих водозаборів, які є основними постачальниками питної води, становить від 25 до 70 років (нормативний термін експлуатації – 25 років). Тобто, практично усі водозабори області потребують перезатвердження експлуатаційних запасів з урахуванням гідродинамічних і гидрохимічних умов їх формування, які склалися на теперішній час.

Спостереження за якістю підземних вод на водозаборах свідчать, що кондиційні води збереглися лише на 3-х водозаборах (Смолянинівському, Кудряшевському та на Капітанівській групі Светличанського водозабору). Запаси їх складають 104,2 тис. м3/добу. На водозаборах Метелкінському, Борівському, Лісова Дача (прісна група) вода відповідає вимогам ДСТУ "Вода питна" за всіма показниками окрім заліза, вміст якого становить 2-4 ГДК.

Якість підземних вод по водозаборах долини р. Сіверський Донець та Лугань по сухому залишку та жорсткості останніми роками досить стабільна. По окремих водозаборах долини річки Лугань відзначається зниження сухого залишку на 300 мг/дм3. В спостережних свердловинах в межах басейну р. Сіверський Донець відзначається підвищений вміст марганцю, брому, по окремих свердловинах літію.

За даними облСЕС та «Схід ДРГП» зберігається тенденція високого вмісту нітратів, що канцерогенно впливають на людину, особливо дітей, та інших хімічних інгредієнтів (сульфатів, загальної жорсткості, сухого залишку, азоту амонійного, нітритів та ін.) в окремих джерелах централізованого і децентралізованого господарсько-питного водопостачання в Троїцькому, Сватівському, Білокуракінському, Старобільському, Міловському, Перевальському, Лутугінському районах, а також у Краснодонському, Краснолучському, Свердловському, Антрацитівському регіонах, м. Луганську та ін.

Гострою проблемою залишається наявність безхазяйних свердловин, які з’явилися в процесі реорганізації агропромислового комплексу. Ці свердловини є потенційними джерелами забруднення підземних вод.

Загальна кількість обстежених свердловин становить 1330 шт., з них 501 безхазяйна. З безхазяйних свердловин 238 на місцевості не виявлено, з решти 263 свердловин – 183 підлягають ліквідаційному тампонажу.

На даний час за рахунок коштів облбюджету затампоновано дві свердловини.