2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
Рівень здоров'я людини значною мірою залежить від якості середовища його перебування. По оцінках багатьох авторів фактори навколишнього середовища в 18-20 % визначають стан здоров'я і перебувають на другому місці після способу життя.
Динаміка основних медико-демографічних показників та найважливіших критеріїв суспільного здоров'я Луганської області протягом останніх років у цілому є типовою для промислово-розвинених регіонів країни і відображає загальний процес погіршення популяційного здоров'я в Україні.
Специфіка демографічної ситуації Луганської області полягає в поєднанні масштабної депопуляції з погіршенням якісних характеристик населення (насамперед, здоров’я). Одним з найбільш інформативних маркерів динаміки соціально-економічного благополуччя населення є показники первинної захворюваності. Аналіз стану здоров'я населення Луганської області у 2009 році свідчить про те, що незважаючи на збережену тенденцію в структурі і відносну стабілізацію загального рівня первинної захворюваності (56308,9 на 100 тис. населення у 2008 р. і 55870,5 – у 2009 р.) у 2009 р. порівняно з 2008 р. спостерігається збільшення окремих нозогруп і нозоформ злоякісних новоутворень (на 0,9 %), хвороб органів дихання (на 2,1 %,) пневмоній (на 16,2 %), бронхіальної астми (на 4,1 %), хвороб органів травлення (на 2,2 %), вроджених аномалій (на 1,7 %), хвороб нервової системи (на 1,2 %).
В структурі поширеності хвороб серед населення області 45,2 % займають хвороби системи кровообігу, 19,6 % – хвороби органів дихання, 6,5 % – хвороби органів травлення, 4,2 % – хвороби сечостатевої системи, 3,2 % – травми та отруєння, 2,9 % – хвороби ендокринної системи.
Серед регіонів області захворюваність на новоутворення серед населення була найвищою в м. Алчевську (377,4 на 100 тис. усього населення), м. Стаханові (364,8), м. Красний Луч (358,5), м. Кіровську (340,3). Найбільший показник смертності від цієї патології зареєстровано у м. Кіровську (290,6), м. Стаханові (244,9).
З найбільшою частотою реєструвалися хвороби ендокринної системи у м. Лисичанську (1311,8), м. Первомайську (1197,6) та Марківському районі (1327,7); хвороби органів дихання – у Лутугинському (36449,4), Старобільському (33879,1) районах, у м. Ровеньки (32422,9), м. Антрациті; хвороби органів травлення – у Марківському (2715,8), Міловському (2686,3) районах, м. Лисичанську (2173,5), м. Красний Луч (2143,2).
Серед дорослого населення найбільш поширені хронічні захворювання системи кровообігу – 68669,2 на 100 тис. дорослого населення: гіпертонічна хвороба – 31080,3; ішемічна хвороба серця – 27442,8; інфаркт міокарду – 157,2, які мають тенденцію зростання і за 5 останніх років збільшилися на 3,6– 10,6 %. У порівнянні з середнім по області (3764,7 на 100 тис. відповідного населення) високі показники захворюваності на хвороби системи кровообігу у 2009 році зареєстровані у м. Лисичанську (4599,1), м. Луганську (3929,0), Кремінському (4469,9), Міловському (4170,3) та Сватівському (3997,4) районах.
Підвищення рівня захворюваності по окремим нозологічним формам значною мірою пов’язане зі складною соціально-економічною ситуацією в країні, посиленням емоційно-стресового напруження людей, недостатнім рівнем медичного обслуговування, високим рівнем забруднення та несприятливими умовами навколишнього середовища.
В Луганській області у містах з високою концентрацією промисловості і недопустимим рівнем забруднення атмосфери реєструється значно підвищений рівень захворюваності дітей до 14 років хворобами органів дихання, новоутвореннями, вродженими аномаліями розвитку, хворобами крові, ендокринної системи, системи кровообігу та ін.
У цілому, показники дитячої захворюваності можна віднести до індикаторів санітарно-гігієнічного стану навколишнього середовища. Так, у м. Сєвєродонецьку зареєстровані у 2009 році рівні захворюваності хворобами органів дихання перевищують середньообласний рівень в 1,3 рази, у тому числі показник захворюваності бронхіальною астмою перевищує середній по містах в 2,2 рази, хронічним бронхітом – в 2 рази, алергічним ринітом – в 2,3 рази, пневмонією – в 1,6 рази. У м. Лисичанську у 2009 році показник первинної захворюваності пневмонією перевищує середній по містах в 2 рази; хворобами крові – в 2,2 рази, хворобами ендокринної системи – в 3,2 рази, хворобами системи кровообігу – в 3,8 рази. У м. Луганську показник первинної захворюваності хворобами системи кровообігу перевищує середній по містах в 1,6 рази, бронхіальною астмою – в 1,8 рази, хворобами шкіри та підшкірної клітковини – в 1,9 рази, вродженими аномаліями та пороками розвитку – в 2,3 рази.
Значне занепокоєння викликає захворюваність дитячого населення на новоутворення. Так, в містах області, де вміст у атмосферному повітрі хімічних речовин канцерогенної дії (фенол, формальдегід, анілін, нітрохлорбензол, сажа) визначається на недопустимому рівні, а за ступенем небезпечності як небезпечний та дуже небезпечний, реєструється підвищений рівень захворюваності дітей на новоутворення. Слід зазначити, що захворюваність дітей на новоутворення за минулі 5 років збільшилася на 22 % і в містах області вища ніж по районах в 1,6 – 2,2 рази.
У 2009 році в м. Сєвєродонецьку показник захворюваності склав 12,3 на 1000 дитячого населення (перевищує середньообласний в 2,8 рази), у м. Лисичанську – 7, 0 (перевищує середньообласний показник в 1,7 рази).
У цілому, в структурі захворюваності серед дітей віком до 14 років пріоритетне місце або 69,9 % посідають хвороби органів дихання, 4,5 % – інфекційні та паразитарні хвороби, 4,8 % – хвороби шкіри, 2,9 % – хвороби вуха, 2,7 % – хвороби органів травлення.
В останні роки зберігається тенденція погіршення здоров'я молоді. Ця проблема здобуває особливу гостроту в умовах соціально-демографічної кризи. Аналіз динаміки стану здоров'я молодих людей у віці 15 – 17 років дає підставу прогнозувати погіршення стану здоров'я дорослого населення в найближчі роки.
Поширеність захворювань серед підлітків в 2009 році склала 1796,8 випадків на 1000 підлітків і в порівнянні з минулим роком зросла на 7,4 % (1672,3 на 1000 підлітків), а за останні 5 років зріст становить 19,4 %. Первинна захворюваність збільшилась на 10,5 % у порівнянні з 2008г (з 1071,5 до 1183,7 вперше виявлених випадків на 1000 підлітків), а за останні 5 років – на 23,8 %.
Найбільш розповсюдженими серед молоді хворобами є: хвороби органів дихання (44,3 %), хвороби органів травлення (6,2 %), хвороби сечостатевої системи (5,2 %), хвороби системи кровообігу (4,7 %) та хвороби шкіри (4,3 %).
У структурі первинної захворюваності підлітків 63,1 % займають хвороби органів дихання, 5,5 % – хвороби шкіри, 5,1 % – травми та отруєння. Зростання показника первинної захворюваності у 2009 році у порівнянні з 2008 роком серед підлітків обумовлене збільшенням кількості вперше виявлених захворювань по класах: новоутворення (на 37,5 %), хвороби крові (на 30 %), хвороби органів травлення (на 16,7 %), хвороби органів дихання (на 14,0 %), хвороби системи кровообігу (на 3,9 %). За останні 5 років число захворювань системи кровообігу серед молоді збільшилося в 2,2 рази (з 9,7 на 1000 підлітків у 2005 році до 21,5 – у 2009). У тому числі хвороби, що характеризуються високим кров’яним тиском (ессенціальною гіпертензією), стали реєструватися у 4,5рази частіше (з 0,7 на 1000 підлітків у 2005 році до 3,2 – у 2009); на 46,7 % зросла кількість захворювань на новоутворення (з 3,0 у 2005 р. до 4,4 у 2009 р.), на 25,8% кількість хвороб крові, на 36,7% хвороб органів дихання, на 27 % хвороб органів травлення.
Високі показники захворюваності серед молоді у 2009 році на новоутворення зареєстровані у м. Алчевську (23,0 на 1000 відповідного населення), м. Рубіжне (9,6), Міловському (17,2) та Новопсковському (16,7) районах; на хвороби ендокринної системи – у м. Лисичанську (49), м. Алчевську (30,8), Попаснянському (37,0), Антарцитівському (32,5) районах; на хвороби системи кровообігу – у м. Лисичанську (91) та Попаснянському районі (69,0); на хвороби органів дихання – у Марківському (1109,1) Лутугинському (1082,8) та Кремінському (1075,7) районах; на хвороби органів травлення – у м. Антрациті (44,2), м. Лисичанську (43,9), Кремінському (41,6) та Біловодському (40,4) районах.
Незважаючи на те, що у 2009 році в області намітилась позитивна тенденція до зниження рівня захворюваності дорослого населення, збереглась тенденція зростання захворюваності серед дітей та підлітків. У дорослих найбільш розповсюдженими є хвороби системи кровообігу, у дітей та молоді – хвороби органів дихання.
Таким чином, незадовільна еколого-гігієнічна ситуація і показники здоров'я населення свідчать про вплив факторів зовнішнього середовища на ріст захворюваності населення, необхідність комплексного вивчення районів області, що піддаються найбільш значному впливу антропогенних факторів, з ретельним дослідженням компонентів навколишнього середовища та здоров'я населення на основі критеріїв по визначеності ступенів небезпечності факторів забруднення атмосфери (викиди підприємств, викиди автотранспорту, питома вага яких, до речі, у загальному забрудненні атмосфери стає все більшою) для здоров’я людини.
- 1. Загальні відомості
- 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Луганської області
- 1.2. Соціальний та економічний розвиток Луганської області
- 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Луганської області
- 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- 2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- 3. Зміна клімату
- 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- 4. Стан воднИх ресурсІв
- 4.1. Водні ресурси та їх використання
- 4.2. Забруднення поверхневих вод
- 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- 4.2.2. Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки)
- 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- 4.3. Якість поверхневих вод
- 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- 4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- 5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та її складових
- 5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- 5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- У таблиці 5.3. Наведено Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників, яким загрожує небезпека.
- 5.2.1. Лісові ресурси
- 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.2.4. Адвентивні види рослин
- 5.2.5. Стан зелених насаджень Луганської області
- 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Луганській області
- 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Луганській області
- 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.3.4 Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх влив на аборигенне біорізноманіття
- 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Луганської області
- 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- 5.4.3. Історико-культурна спадщина
- Парки - пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення
- Парки – пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Сквери м. Луганська
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Молодої гвардії»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Героїв Великої Вітчизняної війни»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сватівський парк»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Мілуватський водолій»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Парк Дружба»
- 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- 6. СтАн ЗемельнИх ресурсІв та ґрунтів
- 6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- 6.1.2. Деградація земель
- 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- 6.3. Якість ґрунтів
- 6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- 6.3.2. Забруднення ґрунтів
- 6.4. Охорона земель
- 6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- 7. Надра
- 7.1. Мінерально-сировинна база
- 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- 7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- 8. Відходи
- 8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- 8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- 8.4. Транскордонні перевезення відходів
- 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- 9. Екологічна безпека
- 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- Металургія та енергетика
- Хімічна галузь
- 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- 9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- 9.3.2. Радіоактивні відходи
- 10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- 10.1. Ведення сільського господарства в Луганській області
- 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
- 11. Вплив енергетикИ на довкілля
- 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі Луганської області
- 11.2. Ефективність енергоспоживання
- 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- 11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- 12. Вплив транспортУ на навколишнє природне середовище
- 12.1. Транспортна система Луганської області
- 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- 12.3. Використання альтернативних видів палива
- 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- 13.1. Екологічна політика регіону
- 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- 13.5. Економічні засади природокористування
- 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- 13.8. Екологічний аудит
- 13.9. Екологічне страхування
- 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- 13.11.2. Громадські рухи
- 13.12. Виконання державних екологічних програм
- 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- 13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- 13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги
- 13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- Висновки і пропозиції
- Додатки
- Скорочення
- Перелік регіональних програм Луганської області, що мають екологічну складову, діючих (затверджених) у 2009 році
- Громадські організації природоохоронного спрямування, що діють на території Луганської області (включені до складу Громадської ради при Управлінні)
- Відповідальні виконавці розділів звіту