8.3. Використання відходів як вторинної сировини
У 2009 р. підприємствами та організаціями області враховано 13,5 млн. т знов утворених відходів виробництва, з урахуванням відходів накоплених за минулі роки повторно залучено 5,1 млн. т.
У порівнянні з 2008 роком відбулось зменшення утворення вторинної сировини на 11,4 %. Так, утворення шлаків ливарного виробництва зменшилось – на 56,5 %, шин зношених – на 39,4 %, сировини полімерної вторинної – на 37,9 %, шлаків сталеплавильного виробництва – на 27,5 %. В той же час зросло утворення відходів вапнякових, шлаків феросплавного виробництва, лушпиння соняшникового та матеріалів текстильних вторинних.
Рівень використання вторинної сировини та відходів виробництва в обсязі знову утворених ресурсів становив 37,9 % (у 2008 р. – 23,2 %) (табл. 8.6.). Збільшення обсягів використання відбулось за рахунок збільшення витрат шлаків феросплавного та сталеплавильного виробництва, використання шлаків доменного та ливарного виробництв, навпаки, зменшилось.
Табл. 8.6. Динаміка використання відходів
№ з/п | Показник | 2000 рік | 2006 рік | 2007 рік | 2008 рік | 2009 рік |
1 | Обсяги утворення відходів, т | 9949838 | 15638239 | 15454284 | 15241753 | 13499497 |
2 | Обсяги використання відходів, т | 980624 | 3418649 | 3227062 | 3529800 | 5113955 |
3 | Рівень використання, % | 9,85 | 21,86 | 20,9 | 23,16 | 37,9 |
У 2009 році зросло використання відходів залізовмісних металургійного виробництва, паперу та картону, вуглевидобутку і вуглезбагачення, канатів стальних відпрацьованих, лушпиння соняшникового та зернових відходів. Переважну більшість вторинної сировини та відходів виробництва використано на виробництво продукції виробничо-технічного призначення (92,9 %), на виробництво споживчих товарів та на паливні потреби відповідно 0,1 та 1,0 %.
На виробництво споживчих товарів використовувались такі відходи, як сироватка молочна – 99,5 % загальних обсягів використання цього виду, канати стальні відпрацьовані – 11,8 %; на паливні потреби використовувались відходи паперу та картону (98,5 %), лушпиння соняшникове (93,0 %), відходи деревини (64,2 %) та зернові відходи (41,0 %).
Такі відходи як склобій покупний, суспензії дистилерні, вапнякові, вапняково-магнієві, стержні початків кукурудзи не використовувались зовсім за цей період.
У 2009 р. порівняно з 2008 р. збільшився рівень використання в обсязі знову утвореної вторинної сировини, але рівень знищення в обсязі знову утвореної вторинної сировини зменшується на протязі останніх років.
Загальний обсяг відходів чорних металів склав 2,3 млн. т у тому числі 50,1 % – сталевий брухт, 49,9 % – інші відходи брухту чорних металів та зливки для переплавлення, одержані із брухту. У порівнянні з минулим роком використання відходів чорних металів зменшилось на 221,6 тис. т (14,4 %) та склало 1319,2 тис. т, у тому числі на металургійне виробництво – 96,9 %, на ремонтно-експлуатаційні потреби – 0,1 %, на інші виробничо-технічні цілі – 3,0 %.
Рівень використання брухту та відходів чорних металів у загальному обсязі ресурсів склав 57,6 %, в обсязі знову утворених відходів – 135,2 %.
Із загального обсягу брухту та відходів кольорових металів (32,5 тис. т) алюміній склав 20,6 тис. т, або 63,5 %. У порівнянні з 2008 р. витрати металобрухту та відходів кольорових металів зменшились на 10,5 тис. т (35,7 %) та становили 18,9 тис. т, у тому числі на металургійне виробництво – 95,0 % використаних відходів, на ремонтно-експлуатаційні потреби – 0,1 %, на інші виробничо-технічні цілі – 0,2 %.
Наявна інфраструктура здійснення ліцензійної діяльність зі збирання небезпечних відходів представляє собою ряд підприємств, які здійснюють збирання відпрацьованих люмінесцентних ламп, відпрацьованих лужних та свинцевих акумуляторів, відпрацьованих нафтопродуктів та ін. для подальшої їх передачі на переробку. Також, на території області здійснюють ліцензійну діяльність зі збирання небезпечних відходів юридичні та фізичні особи інших областей.
За обсягами утилізації та знешкодження відходів власного виробництва одним з найбільших залишається ВАТ «Алчевський металургійний комбінат» (підприємство чорної металургії). Загальний обсяг утилізації/знешкодження відходів у 2009 р. склав 2,8 млн. т, що майже вдвічі більше ніж у попередньому році (у 2008 р. - 1,225 млн. т)
Основні види відходів, утилізація яких здійснюється на комбінаті, це брухт чорних металів, сталевий брухт, доменний шлак (утилізовано шляхом грануляції та реалізації на будівельні цілі), вапняк некондиційний та ін.
ТОВ «НВК «Аметист» здійснюється переробка брухту та алюмовмістних відходів з метою отримання алюмофлюсів, брикетів «Комет», екзотермічної суміші, продуктів субокиснометалевої переробки шлаків. Переробка шлаку складається з відсіву, змішування з іншими компонентами з метою одержання відповідного продукту та фасування продукції. Крім того, на підприємстві здійснюється металургійна переробка відходів з метою отримання алюмінієвих ливарних сплавів в чушках, алюмінію в гранулах. Середньорічний обсяг перероблення відсіву шлаку алюмінію, який утворюється при виробництві вторинних алюмінієвих шлаків СП з іспанським інвестором «Інтерсплав», складає 5 тис. т
ЗАТ «Сєвєродонецьке об’єднання АЗОТ» має потужності по знешкодженню відходів власного виробництва: установка по спалюванню рідких відходів, циклонний горизонтальний агрегат спалювання призначений для спалювання сажового шламу, кубових залишків цеху вінілацетату та цеху оцтової кислоти, циліндрична вертикальна камера призначена для спалювання кубової рідини, залишків після розпарювання розчину каталізатора, циліндрична вертикальна камера призначена для термічного знешкодження рідких відходів стадії ректифікації виробництва вінілацетату.
Основними переробниками вторсировини в області залишаються ВАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» м. Рубіжне – переробка макулатури та ТОВ «Регенерат» м.Лисичанськ – перероблення шин відпрацьованих. ВАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» спеціалізується на виробництві гафрокартону та картонної тари, в звітному році підприємством перероблено більш ніж 25 тис. т макулатури.
- 1. Загальні відомості
- 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Луганської області
- 1.2. Соціальний та економічний розвиток Луганської області
- 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Луганської області
- 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- 2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- 3. Зміна клімату
- 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- 4. Стан воднИх ресурсІв
- 4.1. Водні ресурси та їх використання
- 4.2. Забруднення поверхневих вод
- 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- 4.2.2. Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки)
- 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- 4.3. Якість поверхневих вод
- 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- 4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- 5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та її складових
- 5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- 5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- У таблиці 5.3. Наведено Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників, яким загрожує небезпека.
- 5.2.1. Лісові ресурси
- 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.2.4. Адвентивні види рослин
- 5.2.5. Стан зелених насаджень Луганської області
- 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Луганській області
- 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Луганській області
- 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.3.4 Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх влив на аборигенне біорізноманіття
- 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Луганської області
- 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- 5.4.3. Історико-культурна спадщина
- Парки - пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення
- Парки – пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Сквери м. Луганська
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Молодої гвардії»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Героїв Великої Вітчизняної війни»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сватівський парк»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Мілуватський водолій»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Парк Дружба»
- 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- 6. СтАн ЗемельнИх ресурсІв та ґрунтів
- 6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- 6.1.2. Деградація земель
- 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- 6.3. Якість ґрунтів
- 6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- 6.3.2. Забруднення ґрунтів
- 6.4. Охорона земель
- 6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- 7. Надра
- 7.1. Мінерально-сировинна база
- 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- 7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- 8. Відходи
- 8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- 8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- 8.4. Транскордонні перевезення відходів
- 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- 9. Екологічна безпека
- 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- Металургія та енергетика
- Хімічна галузь
- 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- 9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- 9.3.2. Радіоактивні відходи
- 10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- 10.1. Ведення сільського господарства в Луганській області
- 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
- 11. Вплив енергетикИ на довкілля
- 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі Луганської області
- 11.2. Ефективність енергоспоживання
- 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- 11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- 12. Вплив транспортУ на навколишнє природне середовище
- 12.1. Транспортна система Луганської області
- 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- 12.3. Використання альтернативних видів палива
- 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- 13.1. Екологічна політика регіону
- 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- 13.5. Економічні засади природокористування
- 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- 13.8. Екологічний аудит
- 13.9. Екологічне страхування
- 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- 13.11.2. Громадські рухи
- 13.12. Виконання державних екологічних програм
- 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- 13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- 13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги
- 13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- Висновки і пропозиції
- Додатки
- Скорочення
- Перелік регіональних програм Луганської області, що мають екологічну складову, діючих (затверджених) у 2009 році
- Громадські організації природоохоронного спрямування, що діють на території Луганської області (включені до складу Громадської ради при Управлінні)
- Відповідальні виконавці розділів звіту