8.1. Структура утворення та накопичення відходів
Одним з найбільш значних факторів забруднення довкілля залишаються токсичні відходи. Загальна маса накопичених в Луганській області на 01.01.2010 небезпечних відходів становить 902,6 тис. т (у 2007 р. – 928,811 тис. т, у 2008 р. – 921,7 тис. т). На сьогодення на Луганщині зберігається достатньо висока концентрація промислового, сільськогосподарського виробництв, транспортної інфраструктури в поєднанні з компактністю проживання населення, що створює додаткове антропогенне навантаження на біосферу Луганщини, в тому числі за рахунок негативного впливу місць видалення відходів.
У 2009 році суб’єктами господарювання області утворено 20,1 тис. т відходів І-ІІІ класів небезпеки, що майже на 28 % менше, ніж у попередньому році (27,9 тис. т) (рис. 8.1.).
Основна частина утворених відходів (11,0 тис. т, або 54,9 % від загального обсягу) належить до ІІ класу небезпеки. Відходи ІІІ класу небезпеки склали 8,6 тис. т і І класу – 0,5 тис. т. (рис. 8.2.).
Рис. 8.1. Динаміка утворення небезпечних відходів за останні роки, тис.т
Найбільша кількість небезпечних відходів у 2009 р. утворилась у містах Рубіжне – 9,5 тис. т (47,3 % від загального обсягу утворених відходів), Алчевську – 3,8 тис. т (18,8 %), Сєвєредонецьку – 3,128 тис. т (15,54 %), у Попаснянському районі – 1,065 тис. т (5,3 %). Щодо найбільш небезпечних відходів І класу, то з 488,637 т утворених в цілому по області більша частина приходиться на підприємства міст: Луганська 16,2 % (82,125 т), Сєверодонецька 10,8 % (52,706 т), Лисичанська 4,28 % (20,907), Краснодонського району 9,44 % (46,097 т).
Серед небезпечних відходів, що утворились протягом 2009 р. велика кількість розчинників, рідин промивальних, розчинів маточних відпрацьованих – 4,6 тис. т (23,0 % від загальної кількості), стоків рожево-червоних виробництва тринітротолуолу – 3,7 тис. т (18,6 %) і матеріалів обтиральних зіпсованих – 3,1 тис. т (15,2 %).
Рис. 8.2. Утворення небезпечних відходів за класами небезпеки у 2009 році, відсотків.
Станом на 1 січня 2010 р. у спеціально відведених місцях чи об’єктах (полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо) та на території підприємств області накопичилось 902,6 тис. т небезпечних відходів І–ІІІ класів небезпеки, з них I класу – 14,3 тис. т, II – 69,5 тис. т, ІІІ – 818,7 тис. т. (табл. 8.1.).
Таблиця 8.1. Накопичення відходів (станом на початок року)
№ з/п | Показник | Одиниця виміру | Кількість | Примітка |
1 | Суб’єкти підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів | од. | 1107 | Кількість підприємств охоплених статистичними спостереженнями |
2 | Накопичено відходів, усього | т | 902569,18 |
|
| у тому числі: |
|
|
|
3 | відходи 1 класу небезпеки | т | 14328,131 |
|
4 | відходи 2 класу небезпеки | т | 69524,718 |
|
5 | відходи 3 класу небезпеки | т | 818716,331 |
|
Антропогенне навантаження на довкілля внаслідок розміщення небезпечних відходів І–ІІІ класів небезпеки у спеціально відведених місцях та на території підприємств на 1 км2 території у середньому по області склало 33,8 тонн, але в деяких містах та районах цей показник значно перевищує середньообласний. Найбільшим він був у Сєвєродонецьку – 11602,5 т (у 343,3 рази більше, ніж у середньому по області) та у Попаснянському районі - 156,7 т (у 4,6 рази). До найменш забруднених належать сільськогосподарські райони, де у розрахунку на 1 км2 території у спеціально відведених місцях та на території підприємств розміщено менше 1 т небезпечних відходів І–ІІІ класів небезпеки. Але на їх території існує інша загроза – це наявність агрохімікатів та пестицидів, непридатних чи заборонених до застосування. За даними проведеної інвентаризації, на 01.01.2010 в області налічується 350,63 т заборонених чи непридатних хімічні засоби захисту рослин, які зберігаються у 87 місцях зберігання.
Таблиця 8.2. Показники утворення відходів у динаміці за 2007 -2009 роки
№ з/п | Показник | 2007 рік | 2008 рік | 2009 рік |
1. Обсяги утворення відходів: | ||||
| Промислові (у т.ч. гірничопромислові) відходи, т, в т.ч: | 15533515,7 | 15269653 | 13519627,9 |
| Відходи за формою 14-МТП (номенклатура з 57 видів), т | 15454284 | 15241753 | 13499497 |
| Небезпечні (токсичні) відходи(за формою звітності № 1 – небезпечні відходи, т | 79231,7 | 27900 | 20130,9 |
| Відходи житлово-комунального господарства, тис. м³ | 259033 | 129755 | 122591 |
| Загальна кількість відходів, т | 15792548,7 | 15399408 | 1364228,9 |
2. Інтенсивність утворення відходів: | ||||
| Загальна кількість відходів на одиницю ВРП, кг/ 1 млн. грн | 489,236 | 370,56 | 362,7 |
| Утворення небезпечних (токсичних) відходів І-ІІІ класів небезпеки на одиницю ВРП, кг/ 1 млн. грн | 2,455 | 0,67 | 0,54 |
| Утворення твердих побутових відходів на особу, м³/ на 1 чол. | 8,025 | 3,122 | 0,053 |
Останні роки зменшилась частка використаних та знешкоджених відходів у загальному обсязі утворених. У 2009 р. цей показник по області склав 52,8 % (у 2008 – 62,1). Найбільшим він був у містах Алчевську (88,1 %), Ровеньки (84,4 %), Красний Луч (74,7 %) та Марківському районі (74,8 %), найменшим – у м. Лисичанську (6,5 %) і Стаханові (12,8 %).
У 2009 р. підприємствами та організаціями області враховано 13,5 млн. т знов утворених відходів виробництва, з урахуванням відходів накоплених за минулі роки повторно залучено 5,1 млн. т. (рис. 8.3.).
Р исунок 8.3. Динаміка утворення основних видів відходів виробництва за останні роки, тис. т
На 1 січня 2010 р. в залишках налічувалось 340,6 млн. т вторинних ресурсів (на 12,5 % більше, ніж на 1 січня 2009 р.), з яких на відходи вуглевидобутку і вуглезбагачення припадало 86,3 %.
|
Рисунок 8.4. Утворення великотоннажних, тис. т
Площа, яку займали відходи у відвалах і накопичувачах по області складає 3005 га. Найбільші площі під відвалами відведено у містах Алчевськ, Луганськ, Краснодон, Красний Луч, Антрацит, Лисичанськ, Свердловськ, Первомайськ, а також у Перевальському та Лутугинському районах. Затрати на зберігання та знищення відходів порівняно з попереднім роком збільшились на 13,2 млн грн. та склали 112,244 млн. грн.
- 1. Загальні відомості
- 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Луганської області
- 1.2. Соціальний та економічний розвиток Луганської області
- 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Луганської області
- 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- 2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- 3. Зміна клімату
- 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- 4. Стан воднИх ресурсІв
- 4.1. Водні ресурси та їх використання
- 4.2. Забруднення поверхневих вод
- 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- 4.2.2. Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки)
- 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- 4.3. Якість поверхневих вод
- 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- 4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- 5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та її складових
- 5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- 5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- У таблиці 5.3. Наведено Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників, яким загрожує небезпека.
- 5.2.1. Лісові ресурси
- 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.2.4. Адвентивні види рослин
- 5.2.5. Стан зелених насаджень Луганської області
- 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Луганській області
- 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Луганській області
- 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.3.4 Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх влив на аборигенне біорізноманіття
- 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Луганської області
- 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- 5.4.3. Історико-культурна спадщина
- Парки - пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення
- Парки – пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Сквери м. Луганська
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Молодої гвардії»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Героїв Великої Вітчизняної війни»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сватівський парк»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Мілуватський водолій»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Парк Дружба»
- 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- 6. СтАн ЗемельнИх ресурсІв та ґрунтів
- 6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- 6.1.2. Деградація земель
- 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- 6.3. Якість ґрунтів
- 6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- 6.3.2. Забруднення ґрунтів
- 6.4. Охорона земель
- 6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- 7. Надра
- 7.1. Мінерально-сировинна база
- 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- 7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- 8. Відходи
- 8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- 8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- 8.4. Транскордонні перевезення відходів
- 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- 9. Екологічна безпека
- 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- Металургія та енергетика
- Хімічна галузь
- 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- 9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- 9.3.2. Радіоактивні відходи
- 10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- 10.1. Ведення сільського господарства в Луганській області
- 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
- 11. Вплив енергетикИ на довкілля
- 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі Луганської області
- 11.2. Ефективність енергоспоживання
- 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- 11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- 12. Вплив транспортУ на навколишнє природне середовище
- 12.1. Транспортна система Луганської області
- 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- 12.3. Використання альтернативних видів палива
- 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- 13.1. Екологічна політика регіону
- 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- 13.5. Економічні засади природокористування
- 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- 13.8. Екологічний аудит
- 13.9. Екологічне страхування
- 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- 13.11.2. Громадські рухи
- 13.12. Виконання державних екологічних програм
- 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- 13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- 13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги
- 13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- Висновки і пропозиції
- Додатки
- Скорочення
- Перелік регіональних програм Луганської області, що мають екологічну складову, діючих (затверджених) у 2009 році
- Громадські організації природоохоронного спрямування, що діють на території Луганської області (включені до складу Громадської ради при Управлінні)
- Відповідальні виконавці розділів звіту