10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
Нарощування обсягів сільськогосподарського виробництва потребує підвищених вимог до захисту рослин від шкідливих організмів (табл. 10.2., рис. 10.2). Фітосанітарний стан посівів сільськогосподарських культур в 2009 році суттєво залежав від погодних умов.
У системі захисних заходів посівів сільськогосподарських культур важливим чинником є контроль за шкідливою рослинністю. При виборі гербіциду ураховувались особливості кожного конкретного поля, тип, рівень забур’яненості, чутливість бур’янів до окремих гербіцидів, середньодобова температура, для ґрунтових гербіцидів – вологість ґрунту.
В звітному році проти бур’янів оброблено 356,2 тис. га. Проти злакових бур’янів застосовували гербіциди ґрунтової дії на площі 206,3 тис. га, з них 21 тис. га на кукурудзі, 2,7 тис. га – сорго, 82,6 тис. га – соняшнику.
256,3 тис. га оброблені післясходовими гербіцидами, суцільної дії – 10,2 тис. га. Найбільші площі захищені у Троїцькому, Біловодському, Новопсковському, Марківському, Старобільському районах.
Таблиця 10.2. Застосування засобів захисту рослин
Луганська область | 2000 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 |
Витрати засобів захисту рослин, тис. т | 315 | 4901 | 484,5 | 609,4 | 788 | 637,7 |
Площа, на якій застосовувалися засоби захисту рослин, тис. га | 251 | 412 | 393 | 573,7 | 817 | 752,1 |
Кількість внесених пестицидів на 1 га, кг | 0,2 | 0,3 | 0,4 | 0,3 | 0,1 | 0,9 |
Тривала посуха влітку та восени 2009 року, яка спостерігалась на більшій частині території Луганської області з липня місяця, негативно впливала на хід сівби озимих культур, своєчасність та повноту сходів, ступінь подальшого розвитку рослин.
Посушливі умови на більшій частині центральних та південних районів обумовили відсутність ефективної ґрунтової вологи в посівному шарі ґрунту по недостатньо доглянутим парам та повна їх відсутність по непарових попередниках. Сівбу озимих розпочали у вересні і продовжували до кінця жовтня.
Рис. 10.2. Динаміка хімічного захисту сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб та бур’янів, тис. га.
Впродовж осені та зими спостерігалась активна діяльність мишоподібних гризунів. Їх чисельність регулювалась застосуванням родентицидів та біологічних препаратів.
У весняні місяці: березні та квітні середні місячні температури повітря відмічались вищими за норму, опади спостерігались рівномірно протягом цих місяців. У другій декаді березня зернові озимі культури, багаторічні трави та озимий ріпак відновили вегетацію.
Перед посівом ярих культур для знезараження насіння від збудників хвороб сільгоспформуваннями Луганської області проведено протруювання 30 тис. тонн, яке проводилось за 5-15 днів до сівби. Застосовували системні протруйники.
Для знищення бур’янів посіви обприскували гербіцидами. При виборі препаратів звертали увагу на ряд факторів, серед яких: рівень та тип забур’яненості, фаза розвитку культурних рослин та бур’янів, температура повітря в період обробки.
Починали обприскування гербіцидами на більш засмічених посівах озимої пшениці такими препаратами: Гербілан, Логран, Меркурій, Тример, Альфа Стар, Хлібодар, Пік 75.
При підвищенні температури повітря за 120 С боротьбу з бур’янами проводили такими гербіцидами: Амінкою, Діаленом Супер, Дикамероном, Дикамом Плюс, Ультра 730 та іншими, робота якими була проведена не пізніше фази виходу рослин у трубку зернових колосових культур.
До появи прапорцевого листка застосовували Гроділ Ультра, Голд Стар, Град, Гранд, Меркурій та інші.
Обробка проти бур’янів на зернових колосових культурах проведена на площі 210,2 тис. га.
У нашій зоні, з нестійким режимом зволоження, у передпосівну культивацію до сівби соняшнику та кукурудзи вносили гербіциди ґрунтової дії, маючи на увазі наявний запас насіння злакових бур’янів у шарі ґрунту 0-10 см. Застосовували Харнес, Екстрем, Сахару, Гезагард, Герб, Дуал Голд, Трофі та інші.
Дводольні бур’яни знищували за допомогою хімічної прополки післясходовими гербіцидами (страховими) – Гроділом Максі, Діаленом Супер, Діанатом, Дікамом Плюс, Євролайтнінгом та іншіми.
На полях, призначених під посіви кукурудзи, буряків, зернових, ріпаку, соняшнику та пари обробляли гербіцидами суцільної дії: Вулканом, Гліфосом, Отаманом, Раундапом, Ураганом Форте та іншими.
Захист посівів від шкідливих організмів, який проводився з урахуванням економічних порогів шкодочинності, з додержанням технологій та регламентів застосування засобів захисту рослин, поліпшував фітосанітарний стан та був однією із складових частин в збереженні урожаю сільськогосподарських культур.
- 1. Загальні відомості
- 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Луганської області
- 1.2. Соціальний та економічний розвиток Луганської області
- 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Луганської області
- 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- 2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- 3. Зміна клімату
- 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- 4. Стан воднИх ресурсІв
- 4.1. Водні ресурси та їх використання
- 4.2. Забруднення поверхневих вод
- 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- 4.2.2. Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки)
- 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- 4.3. Якість поверхневих вод
- 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- 4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- 5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та її складових
- 5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- 5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- У таблиці 5.3. Наведено Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників, яким загрожує небезпека.
- 5.2.1. Лісові ресурси
- 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.2.4. Адвентивні види рослин
- 5.2.5. Стан зелених насаджень Луганської області
- 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Луганській області
- 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Луганській області
- 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.3.4 Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх влив на аборигенне біорізноманіття
- 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Луганської області
- 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- 5.4.3. Історико-культурна спадщина
- Парки - пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення
- Парки – пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Сквери м. Луганська
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Молодої гвардії»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Героїв Великої Вітчизняної війни»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сватівський парк»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Мілуватський водолій»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Парк Дружба»
- 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- 6. СтАн ЗемельнИх ресурсІв та ґрунтів
- 6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- 6.1.2. Деградація земель
- 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- 6.3. Якість ґрунтів
- 6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- 6.3.2. Забруднення ґрунтів
- 6.4. Охорона земель
- 6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- 7. Надра
- 7.1. Мінерально-сировинна база
- 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- 7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- 8. Відходи
- 8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- 8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- 8.4. Транскордонні перевезення відходів
- 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- 9. Екологічна безпека
- 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- Металургія та енергетика
- Хімічна галузь
- 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- 9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- 9.3.2. Радіоактивні відходи
- 10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- 10.1. Ведення сільського господарства в Луганській області
- 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
- 11. Вплив енергетикИ на довкілля
- 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі Луганської області
- 11.2. Ефективність енергоспоживання
- 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- 11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- 12. Вплив транспортУ на навколишнє природне середовище
- 12.1. Транспортна система Луганської області
- 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- 12.3. Використання альтернативних видів палива
- 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- 13.1. Екологічна політика регіону
- 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- 13.5. Економічні засади природокористування
- 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- 13.8. Екологічний аудит
- 13.9. Екологічне страхування
- 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- 13.11.2. Громадські рухи
- 13.12. Виконання державних екологічних програм
- 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- 13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- 13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги
- 13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- Висновки і пропозиції
- Додатки
- Скорочення
- Перелік регіональних програм Луганської області, що мають екологічну складову, діючих (затверджених) у 2009 році
- Громадські організації природоохоронного спрямування, що діють на території Луганської області (включені до складу Громадської ради при Управлінні)
- Відповідальні виконавці розділів звіту