logo
lugansk_2009

Висновки і пропозиції

Для Луганської області, як промислово розвиненого регіону України, характерна проблема забруднення атмосферного повітря.

Концентрація великих підприємств добувної, металургійної, машинобудівної і переробної промисловості в нашій області призвела до того, що проблема охорони навколишнього природного середовища і ресурсозбереження стає головним чинником в життєдіяльності людини.

Важливе значення для життя людини має повітряний басейн. Викид шкідливих речовин в атмосферу залежить від обсягів виробництва підприємств найбільш екологонебезпечних галузей промисловості, стану житлово-комунального господарства в містах області і інших чинників.

Зниження ділової активності більшості підприємств у зв’язку з впливом світової фінансової кризи призвели до зниження викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в 2009 році. На кінець 2009 року зменшили викиді ВАТ "Алчевський металургійний комбінат" (за рахунок зменшення виробництва агломерату і сталі мартенівської) та ВАТ "Алчевськокс" (зменшення виробництва коксу).

У 2009 р. стаціонарними джерелами підприємств у повітряний басейн області викинуто в атмосферне повітря 506,6 тис. тонн забруднюючих речовин. У порівнянні з показниками 2008 року обсяг промислових викидів в атмосферне повітря від стаціонарних джерел зменшився в цілому по області на 59,7 тис. тонн (10,5 %).

У 2009 році виконано ряд повітряохоронних заходів. Традиційний напрямок зниження навантаження на атмосферне повітря - будівництво нових, реконструкція і удосконалення існуючих очисних споруд. Для зменшення навантаження на атмосферне повітря та покращення ситуації першочерговими заходами слід вважати реконструкцію основних забруднювачів атмосферного повітря області СО "Луганська ТЕС" ТОВ „Східенерго” і ВАТ "Алчевський металургічний комбінат" та удосконалення технологій ТОВ "ЛИНІК" з метою зменшення викидів в атмосферу легких органічних сполук.

Значну кількість викидів шкідливих речовин в атмосферу чинить вугільна галузь. За статистичними даними 2009 року під час добування вугілля в викинуто в атмосферне повітря 196,2 тис. тонн забруднюючих речовин.

Основними джерелами забруднення навколишнього середовища є місця складування промислових відходів, що діють (порідні відвали вугільних шахт). На теперішній час в Луганській області розташовано 537 порідних відвалів вугільних шахт і збагачувальних фабрик, з них продовжують горіти 66 порідних відвалів.

Проблема забруднення атмосферного повітря викидами вуглевидобувної галузі потребує комплексного рішення на державному рівні:

- шляхом розробки Плану заходів щодо зменшення негативного впливу об'єктів зберігання відходів добування і збагачення вугілля на стан навколишнього середовища, або цільового направлення державою коштів на екологічну реабілітацію вугільних регіонів області.

- впровадженням процесів видобутку вугілля без видачі відпрацьованої породи на поверхню;

- шляхом максимального використання метану, який звільняється з вугільних пластів;

- підготовкою на державному рівні перспективних інвестиційних проектів, реалізація яких дозволить знизити шкідливі викиди.

- розробкою на державному і місцевому рівні проектів вторинного використання відходів вуглевидобування.

Основними напрямками водоохороної діяльності у 2009 році були поліпшення екологічного стану басейну річки Сіверський Донець та захист від забруднення підземних вод – джерел централізованого питного водопостачання населення, що відповідає політичним пріоритетам і стратегічним напрямам Мінприроди України щодо реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, екологічної безпеки.

Багато уваги приділялось питанню зменшення скидів неочищених стічних вод у поверхневі водні обєкти шляхом встановлення більш жорстких лімітів на скид забруднюючих речовин із зворотними водами у дозволах на спеціальне водокористування.

З метою підвищення ефективності функціонування водовідведення у населених пунктах області за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2009 році були профінансовані роботи на очисних спорудах та каналізаційної мережі на суму 15738,2 тис. грн. На 01.01.2010 використано коштів у сумі 12368,915 тис. грн.

На постійному контролі знаходяться питання, повязані зі станом підземних вод у зонах впливу існуючих та потенційних забруднювачів (проммайданчики, накопичувачі відходів підприємств та полігони твердих побутових відходів).

З метою забезпечення населення області якісною питною водою та виконання Закону України "Про Загальнодержавну програму "Питна вода України" на 2006-2020 роки, облдержадміністрацією розроблена та затверджена рішенням обласної ради від 23.09.2005 № 20/85 Регіональна програма "Питна вода Луганщини" на 2006-2020 роки.

Заходами регіональної програми на період до 2020 року передбачається виконання обсягів робіт на суму 966,1 млн. грн. Джерелами фінансування цих заходів є кошти бюджетів усіх рівнів, кошти підприємств водопровідно-каналізаційного господарства, інвесторів. На її реалізацію в 2008 році направлено та освоєно 31,8 млн. грн., у тому числі з держбюджету 20,4 млн. грн., місцевих бюджетів 10,87 млн. грн. підприємств 0,6 млн. грн. У 2009 році бюджетні кошти не виділялись.

За даними облводгоспу на реалізацію бюджетної програми «Першочергового забезпечення сільських населених пунктів централізованим водопостачанням на період до 2010 року» з дербюджету у 2007-2008 рр. було виділено 4,0 млн грн. У 2009 році бюджетні кошти не виділялись.

З метою підвищення надійності та ефективності функціонування систем водопостачання і водовідведення у населених пунктах області розроблена “Програма реформування та розвитку водопровідно-каналізаційного господарства Луганської області на 2004-2006 роки і період до 2010 року”, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 № 919. Програмою передбачено виконання заходів із забезпечення енергозбереження, підвищення надійності роботи системи питного водопостачання, економічне витрачання водних ресурсів, створення альтернативних джерел водопостачання, підвищення якості води, розвиток системи водовідведення. Але, у зв’язку з недостатнім фінансуванням, заходи, передбачені програмою виконуються дуже повільно.

З метою розв’язання цих проблем діяльність Управління у 2009 році була спрямована на поліпшення якості очищення зворотних вод та зниження обсягів скиду забруднених стічних вод у водойми шляхом реалізації водоохоронних заходів підприємствами: ВАТ «Алчевський металургійний комбінат», ВАТ «Сєвєродонецьке» Об’єднання Азот», ЗАТ «ЛИНІК», ВАТ «Рубіжанський Краситель», Рубіжанський ХКЗ «Зоря», підприємства ЖКГ.

Протягом року Управлінням проводились міжвідомчі робочі наради про стан водовідведення, проблеми очистки зворотних вод в Луганській області. Нарадами були розглянуті проблеми у галузі очищення шахтних вод, промислових та господарсько-побутових вод, відведення та очищення зливових вод з території міст та населених пунктів.

Внаслідок проведеної Управлінням роботи клас якості води водних об’єктів в прикордонних з Росією створах по відношенню до минулого року залишається стабільним без тенденції до погіршення. Разом з тим, якість води ріки Сіверський Донець в межах області залежить від гіршої за якістю водою, що потрапляє з Донецької області. Тому вкрай необхідне створення екологічних програм з оздоровлення басейну р. Сіверський Донець на державному рівні, які б дозволили вирішувати водоохоронні проблеми в комплексі.

До проблемних питань, які потребують вирішення у подальшому періоді слід віднести захист від забруднення поверхневих та підземних вод області.

У 2010 році діяльність Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Луганській області буде спрямована на запобігання забрудненню, подальшу стабілізацію і поліпшення екологічного стану басейну річки Сіверський Донець, зокрема малих річок.

З огляду на те, що пріоритетними питаннями, як і раніш, залишається поліпшення екологічного стану річок, зокрема басейну річки Сіверський Донець, у подальшому необхідно вирішити питання:

З метою вирішення зазначених питань із запобігання збільшення антропогенного впливу на довкілля р. Сіверський Донець, розпорядженням КМУ від 23.04.2003 № 224-р схвалена Концепція екологічного оздоровлення басейну р. Сіверський Донець. Концепцією передбачалось розробити і в установленому порядку подати до КМУ проект Закону України «Про затвердження Загальнодержавної програми екологічного оздоровлення басейну р. Сіверський Донець». Але закон так і не був прийнятий.

Для вирішення гострих питань у сфері охорони водних ресурсів Мінприроди України необхідно:

Ґрунти є складовою частиною будь-яких наземних екосистем і учасником всіх процесів трансформації та міграції речовин, що відбуваються в біосфері і зумовлюють функціонування екосистем.

На підставі розрахунків інтегральної оцінки стану земель на регіональному рівні ситуація з ґрунтами в області визначається як напружена. У зв’язку з інтенсивними ерозійними процесами спостерігається комплекс факторів деградації, таких як: зниження вмісту гумусу та азоту, декальцінація, забруднення хімічними речовинами.

В сільськогосподарському виробництві області використовуються значні площі земель, ефективність яких залежить від стану ґрунтового покриву та характеру його використання. Більшість ґрунтів малопридатна для сільськогосподарського використання за своїм генетичним походженням (ґрунти на пісках, піщаниках, сланцях та ін.), ознакам засолення, щебнистості і заболочування.

Реформування в аграрному секторі економіки в значній мірі зруйнували систему заходів з охорони ґрунтів, яка була сформована до початку 90-х років.

У зв’язку з цим в умовах сучасного сільськогосподарського виробництва необхідно переглянути існуючий механізм ґрунтозахисних заходів з метою попередження ерозії та деградації ґрунтів на основі екологізації господарської діяльності і системи організаційно-правових норм.

Процеси ерозії земель – це природний негативний процес, який спостерігається повсюди. Повністю його зупинити неможливо. Однак, у разі вжиття протиерозійних заходів, можна частково зменшити процес руйнування ґрунту. Підтоплення земель також негативно впливає на фізико-хімічний стан ґрунтів, внаслідок чого відбувається засолення і заболочування.

Для вирішення проблем, які склалися з земельними ресурсами, необхідно провести аналітичне вивчення впливу різних галузей народного господарства. Це потребує отримання інформації щодо стану земель у взаємозв’язку зі способами їх використання, виявлення тенденцій динаміки їх стану, тощо.

До основних заходів, які потребують вирішення, необхідно віднести такі:

В галузі охорони та використання надр ситуація визначається як складна і напружена. Останнім часом збільшується кількість надрокористувачів – суб’єктів підприємницької діяльності, що потребує посилення контролю з боку всіх зацікавлених органів державної виконавчої влади і місцевого самоврядування за дотриманням вимог природоохоронного законодавства як при користуванні надрами так і в разі припинення підприємствами виробничої діяльності.

Разом із надрокористувачами, які здійснюють діяльність на підставі спеціальних дозволів на користування надрами, в окремих районах області залишається не вирішеною проблема самовільного видобування корисних копалин. Основними порушеннями, встановленими під час перевірок, є ведення розкривних робіт без відповідного дозволу та видобування кам'яного вугілля без дозвільної документації. Несанкціонований видобуток корисних копалин супроводжується чисельними порушеннями земельного законодавства: самовільним використанням земельних ділянок та зняттям родючого шару ґрунту, не виконанням рекультивації порушених земель, що призводить до деградації земель та інших негативних екологічних наслідків.

Незаконне видобування корисних копалин виявлено на території 8-ми районів та 7-ми міст області, у тому числі і на полях діючих і ліквідованих шахт. Найбільша їх кількість зафіксована в Перевальському, Антрацитівському, Краснодонському, Лутугинському, Слов’яносербському районах області та м. Красний Луч. Кількість виявлених місць незаконного видобутку в цілому по області наблизилася до 400, з яких по двом третинам випадків особи порушників не встановлені. Площа земель, порушених внаслідок незаконного використання надр, досягає 600 га. А питання, ким буде проводитися рекультивація порушених земель залишається відкритим.

Результати контролю з припинення незаконного видобутку корисних копалин показують, що у 2009 році робота контролюючих і правоохоронних органів в цьому напрямку активізувалася. Але незважаючи на це, питання припинення незаконного видобутку корисних копалин і на сьогодні залишається актуальним та потребує координації зусиль всіх заінтересованих органів державної виконавчої влади, самоврядування і правоохоронних органів.

Однією з причин малоефективної боротьби з незаконними розробками корисних копалин є недосконалість чинного законодавства в частині припинення дій із незаконного видобутку корисних копалин, що разом з низкою існуючих інших об'єктивних причин ускладнює застосування конкретних заходів з припинення незаконної розробки надр, знижує ефективність державного регулювання в галузі охорони надр і забезпечення екологічної безпеки при їх використанні.

З метою оптимізації стану довкілля та використання надр необхідно прийняття законодавчих змін в частині ліквідації економічного підґрунтя несанкціонованої діяльності з видобування корисних копалин, спрощення дозвільної процедури згідно з принципом субсидіарності та започаткування основ конкурентного середовища у цій сфері, посилення адміністративної і кримінальної відповідальності за правопорушення при користуванні надрами.

Відходи, як екологічно небезпечний чинник, є одним з найбільш значних факторів забруднення довкілля. Їх розміщення потребує вилучення значних площ землі, а транспортування та зберігання - великих витрат підприємств. Розрив між обсягами накопичення відходів і обсягами їх утилізації та знешкодження поглиблює кризовий стан навколишнього природного середовища. Разом з тим, на сьогодні переважна більшість відходів або взагалі не використовується, або використовується за найпростішими технологічними схемами, які не забезпечують повної реалізації їх ресурсного потенціалу. Необхідність формування ефективної системи управління промисловими відходами обумовлена реально відчутним негативним впливом вже накопичених відходів на природне середовище.

Так, в області необхідно створення спеціалізованих підприємств по знешкодженню небезпечних відходів виробництва та по їх екологічно-безпечному захороненню. Організація та впровадження таких заходів можлива тільки на регіональному рівні на принципах кооперації з участю, як органів державної влади, так і окремих підприємств-об'єктів утворення відходів.

Необхідне створення умов по розширенню комерційної діяльності в сфері утилізації промислових відходів. Техніко-економічне обґрунтування та бізнес-планування таких заходів на існуючій в даний час інформаційній базі неможливе. В Луганській області назріла потреба створення регіонального каталогу відходів, як постійно обновлюваної бази даних. Суттєве значення має також автоматизація інформаційного забезпечення управління поводження з промисловими відходами.

Управління промисловими відходами є одним з багатьох напрямків, що вимагають свого удосконалювання, у тому числі як за рахунок посилення ролі державних структур, так і за рахунок інтенсифікації дії ринкових механізмів.

Серед численних проблем охорони природи особливе місце належить збереженню та раціональному використанню об'єктів тваринного світу (диких тварин), що повинно стати одним з найважливіших видів діяльності землевласників, землекористувачів, користувачів мисливських угідь природоохоронних органів.

Скорочення місць, історично придатних для перебування диких тварин, безпосереднє знищення об’єктів тваринного світу, загальне техногенне навантаження на навколишнє природне середовище та надмірний рекреаційний тиск на природні комплекси в періоди відтворення диких тварин зумовлюють загальне збіднення видового та популяційного складу фауни області. Це потребує прийняття невідкладних заходів, спрямованих перш за все на забезпечення охорони місць існування тварин, суттєве підвищення ефективності контролю за їх використанням.

Суттєвим недоліком в організації охорони тваринного світу є низький рівень вивчення його стану і відсутність об’єктивних даних про чисельність переважної більшості не мисливських видів тварин. В області в теперішній час здійснюється облік тільки тих видів, які належать до об’єктів мисливства. Охорона та відтворення рідкісних та зникаючих видів риб здійснюється шляхом безпосередньої охоронної роботи, розробки та впровадження заходів (нерестова компанія та охорона зимуючої риби), проведення масово-роз’яснювальної роботи.

Система міжнародної природоохоронної співпраці України також потребує «ревізії». Одна з недоробок зовнішньої державної політики полягає у відсутності механізму міждержавної співпраці та реагування на спільні проблеми. Також відсутні вимоги про відповідальність за порушення міжнародної стратегії й спричинення негативних екологічних наслідків. Настав час для перегляду міжнародних угод з тим, аби забезпечити відповідальність сторін за навмисне чи неумисне спричинення збитків довкіллю.