logo
lugansk_2009

7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази

Станом на 01.01.2010 р. на території області обліковується 735 родовищ (з урахуванням комплексності) різноманітних корисних копалин, з яких 287 родовищ експлуатуються.

На території області знаходиться 20 родовищ вуглеводнів, більша частина яких комплексні. На даний час 10 родовищ експлуатуються, 10 родовищ перебувають на стадії детальної розвідки. На родовищах вуглеводнів підраховані запаси вільного газу за промисловими категоріями А+В+С1 у кількості 16,246 млрд. м3.

Видобувні запаси нафти обліковуються на 1 нафтовому родовищі (Львівське) за промисловими категоріями А+В+С1 у кількості 0,015 млн. т. Видобуток нафти у 2009 році не здійснювався.

Газовий конденсат підрахований на 15 об’єктах обліку за категоріями А+В+С1 у кількості 0,307 млн. т. Видобуток конденсату в 2009 році склав 0,001 млн. т.

На території області в межах Донецького басейну розташовані 382 кам’яновугільні об’єкти, запаси вугілля яких складають 14446,677 млн. т категорій А+В+С1. Видобуток кам’яного вугілля в цілому по області за 2009 рік склав 19,750 млн. т.

Гірничохімічні корисні копалини представлені Білогорівським родовищем крейди, яке розробляється ВАТ “Лисичанська сода”. Крейда є одним із компонентів для виробництва соди.

У Луганській області добре розвинена сировинна база будівельних матеріалів. На території налічується 143 родовища корисних копалин, що застосовуються у будівництві, родовища крейди будівельної - 13 з загальними запасами 88691,72 тис. т, 21 родовище піску будівельного з запасами 116706,15 тис. м3, 42 родовища каменя будівельного (пісковику) з запасами 422879,04 тис. м3, 41 родовище цегельно-черепичної сировини із загальними запасами 82626,49 тис м3. Розробляються лише 40 родовищ будівельної сировини.

Цементна сировина представлена одним родовищем (Юр’ївським), яке на даний час не розробляється. Запаси його складають 14408 тис. т за категоріями А+В+С1.

На території області розвідано два родовища крем’яної сировини із загальними запасами 39313 тис. т за промисловими категоріями А+В+С1, які на даний час також не залучені до промислової експлуатації.

Вапняк для випалювання на вапно представлений 5 родовищами. Сумарні запаси вапняку складають 11528 тис. т категорій А+В+С1. Родовища не розробляються.

На території області розташовано 5 родовищ каменю облицювального, у т.ч. 2 - вапняку, 3 - пісковику. Загальні запаси корисної копалини цих родовищ складають 652,55 тис. м3 за промисловими категоріями А+В+С1. До промислової розробки залучено Новопавлівське родовище вапняку з запасами 124 тис. м3. Два родовища пісковику – Олексіївське та Олексіївське-2 – розвідуються.

На даний час виробництво будівельних матеріалів відстає від потреб промисловості. Виправлення становища, яке склалося в гірничодобувній галузі, можливо за рахунок зростання потужності діючих підприємств, залучення до експлуатації нових родовищ і розширення існуючої сировинної бази за рахунок розвідки перспективних ділянок.

В області практично відсутнє виробництво гіпсу, дефіцит якого покривається за рахунок найближчих підприємств Донецької області.

Не зважаючи на те, що на території області розробляється велика кількість родовищ пісковику, найбільш крупними з яких за запасами є Ярмонкинське (ділянка № 3) - 11232,5 тис. м3, Петровеньківське - 12880,29 тис. м3, Лутугинське 45928,83 тис. м3 і Марусинське 32778,73 тис. м3, щебінь на будівельні підприємства області поставляється із гранітних кар’єрів Донецької та Полтавської областей. Очевидно, що за своїми фізико-механічними властивостями він значно кращій за щебінь, вироблений із місцевих пісковиків.

Перспективними для подальшого залучення до промислової розробки за кількістю розвіданих запасів є Браунівське (Ділянка № 1, Ділянка Східна) - 41756 тис. м3, Бугаївське (Бугаївська ділянка і ділянка № 1) - 19495 тис. м3 та Марусинське 2 - 28378 тис. м3 родовища пісковиків.

Покриття дефіциту керамзитового гравію можливе за рахунок залучення до розробки детально розвіданого Дубівського родовища глинистого сланцю з запасами 20392 тис. м3 і Мармурового (Новопавловського) родовища аргілітів з запасами 2687 тис. м3.

Основні запаси прісних підземних вод приурочені до тріщинно-карстової зони крейдяно-мергельних порід верхньої крейди. Найбільш сприятливі умови для формування запасів підземних вод відзначаються в долині р. Сіверський Донець та її притоків (річок Лугань, Айдар, Борова, Деркул, Луганчик). У відкладах верхньокрейдяного віку нараховується 70 затверджених родовищ прісних підземних вод. Крім того, на території області експлуатується біля 30 водозаборів з продуктивністю >1 тис. м3/добу на незатверджених запасах. Питні та технічні підземні води в Луганській області для господарсько-питного і виробничо-технічного водопостачання розвідані на 77 ділянках. У 2009 році розроблялось 56 ділянок із сумарною кількістю балансових запасів за категоріями А+В+С1 1819,553 тис. м3/добу, видобуток з яких склав 377,066 тис. м3/добу, 21 ділянка не експлуатувалась.

За даними ДНВП «Геоінформ України» мінеральні води розвідані на 11 ділянках з запасами 2597,2 м3/добу, у т.ч. столові води - 1 ділянка з запасами 72 м3/добу за категоріями А+В+С1. На даний час до експлуатації залучені 7 ділянок. Мінеральні води використовуються для лікувальних цілей і промислового розливу. Запаси мінеральних вод ділянок, що не розробляються, складають 2018,00 м3/добу. Перспективне для освоєння є родовище бромних вод Весела Гора з двома ділянками: Весела Гора і Лиса Гора, запаси яких складають 1009,0 м3/добу.

Також на території області виявлено у вигляді окремих свердловин та джерел значна кількість перспективних ділянок мінеральних вод. Усі родовища мінеральних вод з затвердженими запасами знаходяться в експлуатації, але ступінь їх використання порівняно з розвіданими та попередньо розвіданими запасами дуже незначна (1 %). Мінеральні води представлені бромними (по 6 ділянках), з яких на одній вода ще й залізиста (родовище “Соснове” в Станично-Луганському районі). На двох ділянках Новопсковського родовища мінеральна вода без специфічних компонентів та властивостей.

Стан мінерально-сировинної бази Луганської області по видам корисних копалин за даними “Геоінформу України” наведений в таблиці 7.1.

Таблиця 7.1. Мінерально-сировинна база

Види

Корисних копалин

Загальна кількість родовищ

Родовища,

Що розробляються

Одиниця виміру

Видобуток сировини

в 2009 р.

Балансові запаси станом на 01.01.2010 р.

2008 р.

2009 р.

2008 р.

2009 р.

А+В+С1+С2

1

2

3

4

5

6

7

8

Г О Р Ю Ч І К О Р И С Н І К О П А Л И Н И

Г а з о п о д і б н і к о р и с н і к о п а л и н и

Газ природний

19

19

9

9

млн. м3

368+0 (втрати)*

25284*

Т в е р д і к о р и с н і к о п а л и н и

Вугілля

382

408

146

168

тис. т

15715+4035 (втрати)

17380704

Р і д к і к о р и с н і к о п а л и н и

Нафта

1

1

0

0

тис. т

0*

177*

Газовий конденсат

13

15

8

8

тис. т

3+0 (втрати)*

339*

Н Е М Е Т А Л І Ч Н І К О Р И С Н І К О П А Л И Н И

Г і р н и ч о – х і м і ч н і к о р и с н і к о п а л и н и

Сировина карбонатна для соди

1

1

1

1

тис. т

136+1 (втрати)

15019

Сировина для мінеральних фарб

1

1

1

1

тис. т

0

751,8

Б у д і в е л ь н і к о р и с н і к о п а л и н и

Сировина цементна

1

1

0

0

тис. т

0

14408

Сировина крем’яна (кристобаліт-опалова)

2

2

0

0

тис. т

0

39313

Вапняк для випалювання на вапно

5

5

0

0

тис. т

0

11528

Гіпс та ангідрит

1

1

1

1

тис. т

0,3+0 (втрати)

15387,7

Крейда будівельна

13

13

2

2

тис. т

10 +0 (втрати)

97218,72

Пісок будівельний

18

21

4

5

тис. м3

239,2+1,6 (втрати)

120768,15

Пісок для пісочниць локомотивів

1

1

0

0

тис. м3

0

866

Камінь облицювальний

6

5

2

1

тис. м3

0

756,22

Камінь будівельний

43

42

19

19

тис. м3

99,84+0,89 (втрати)

491251,62

Камінь пиляний

3

3

1

1

тис. м3

75,32+6,74 (втрати)

48764,35

Сировина керамзитова

4

4

2

2

тис. м3

6,9+2,3 (втрати)

39908,9

Глини тугоплавкі

4

4

3

3

тис. т

11,9+1,3 (втрати)

15860,2

Сировина цегельно-черепична

40

41

5

6

тис. м3

7,97+0,08 (втрати)

90314,49

П І Д З Е М Н І В О Д И

Питні та технічні підземні води

77

77

58

56

тис. м3/добу

338,669+38,397

(втрати)

1856,953

Мінеральні води

11

11

7

7

м3/добу

26,684+0,395 (втрати)

2597,2

* - дані станом на 01.01.2009