logo
lugansk_2009

4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками

Основною водною артерією Луганської області є річка Сіверський Донець, яку віднесено до рибогосподарських водойм, тому показники вмісту основних забруднюючих речовин надалі буде надано в частках граничнодопустимих концентрацій цих речовин для водних об’єктів рибогосподарського призначення (ГДКр/г). Довжина ділянки, що контролюється, складає 265 км, площа водозабору – 24560 км2.

Ріка Сіверський Донець є не тільки основним джерелом питного та технічного водопостачання, але й приймачем великої кількості зворотних вод промислових підприємств, підприємств комунального та сільського господарства, які негативно впливають на якість води у річці. Забезпечення водою населення області в необхідному обсязі ускладнюється також через невідповідність якості води водних об’єктів басейну Сіверського Дінця. У більшості з них за станом хімічного забруднення вода класифікується як „забруднена” (4 клас якості).

У цілому стан водних об'єктів області може бути оцінений як задовільний. На поверхневих водних об'єктах у створах спостереження залишається перевищення вимог СанПіН № 4630-88 за вмістом органічних речовин, що має систематичний характер. Концентрації специфічних показників і солей важких металів варіюють у межах ГДК, відповідно вимогам санітарних норм.

Забруднення по органічних сполуках та сольових показниках в поверхневих водах басейну р. Сіверський Донець пояснюється стійким забрудненням річки внаслідок точкових та дифузних джерел забруднення. Якщо проаналізувати динаміку зміни рівня забруднення води басейну Сіверського Донця в 2009 році від питного водозабору на річці Сіверський Донець, с. Білогорівка (на вході у Луганську область) до трансграничного створу р. Сіверський Донець, с. Попівка (на виході з Луганської області), то поліпшення якості води можна характеризувати, як зменшення забруднюючих речовин за показниками: нітрити (з 1,03 ГДК до 0,93 ГДК), фосфати (з 0,39 ГДК до 0,36 ГДК) та залізо (з 1,12 ГДК до 1,08 ГДК).

При проходженні по Луганській області Сіверський Донець отримує додаткове забруднення по кальцію (з 0,71 до 0,92 ГДК), магнію та сухому залишку (з 1,05 до 1,12 та 1,17 ГДК відповідно), БСК5 (з 1,28 до 1,37 ГДК), азоту амонійному (з 0,51 до 0,71 ГДК) та хрому шестивалентному (з 1,5 до 4,3 ГДК).

По таких інгредієнтах як сульфати, нітрати, мідь та нафтопродукти додаткового забруднення поверхневі води не отримують. Крім того, слід відзначити, що на всьому протязі річки протягом року вміст хлоридів не перевищував 0,96 ГДК, нітратів – 0,27 ГДК, ХСК – 0,81 ГДК.

Насичення води киснем було високим. Феноли не виявлено. Динаміку забруднюючих речовин в часках ГДК на вході та на виході з області представлено на рис. 4.4.

Рис. 4.4. Динаміка вмісту забруднюючих речовин (в часках ГДК) в р. Сіверський Донець на вході та на виході з Луганської області

Притоками, які найбільше впливають на якість води р. Сіверського Дінця і контроль яких виконується принаймні один раз на місяць, є річки – Красна, Біленька, Айдар, Лугань та Деркул. Показники вмісту основних забруднюючих речовин наведено також в частках ГДКр/г.

Річка Красна. Основним забруднювачем річки є очисні споруди Сватівського ВКГ. Протягом року у гирлі перевищення вимог санітарних нормативів було визначено за сульфатами (5,05 ГДК), БСК5 (1,56 ГДК) та хромом шестивалентним (6,71 ГДК). Решта гідрохімічних показників знаходилась в межах норми.

Однією з найбільш забруднених приток є р. Біленька. Річка забруднена солями ще у витоку, бо протікає скрізь природні поклади хлоридних солей. По течії вона приймає в себе дуже засолені стічні води ВО «Лисичанськвугілля», ВАТ «Лисичанська сода», основним забруднювачем амонійовими солями є Лисичанський желатиновий завод. За результатами лабораторних вимірювань гідрохімічний стан річки не відповідає нормативам ГДКр/г по сульфатам – 5,37 ГДК, хлоридам – 1,28 ГДК, сухому залишку – 1,69 ГДК, БСК5 – 1,89 ГДК, кальцію – 1,24 ГДК, азоту амонійному – 2,01 ГДК, нітритам – 4,61 ГДК, залізу – 2,29 ГДК хрому шестивалентному – 8-9 ГДК. Періодично спостерігалися нафтопродукти (1 – 1,5 ГДК) та феноли (1,2 ГДК). Однак, внаслідок низької водності р. Біленька помітного впливу на стан Сіверського Дінця не справляє.

Ріка Лугань на території Луганської області в значній мірі формується за рахунок скидів шахт, промпідприємств, об'єктів комунального господарства і негативно впливає на стан р. Сіверський Донець. Значний вплив на якість води справляють скиди підприємств м. Луганська. Останнім значним джерелом забруднення перед гирлом є скиди ВКГ м. Луганська. У створі перед впадінням у р. Сіверський Донець зафіксовано перевищення норм сульфатів у 6 разів, магнію та сухого залишку – у 1,5 рази, азоту амонійного та нафтопродуктів – у 1,2 ГДК, БСК5 та заліза – у 1,2-1,3 рази, нітритів та марганцю – у 2,18 та 4,27 разів відповідно. Хром шестивалентний становив 6,0 – 6,4 ГДК. Концентрація фенолів не перевищувала норми.

Стан р. Айдар не відповідає нормативам ГДК по вмісту сульфатів, які коливалися в межах 2,4–6,8 ГДК, що значною мірою пояснюється їх природним походженням; кальцію (1,03 ГДК), сухого залишку (1,2 ГДК), БСК5 (1,23 ГДК) та азоту нітритного (1,5 ГДК). Інші контрольовані показники не перевищували відповідних нормативів.

Ріка Деркул практично по всіх показниках відповідає нормам ГДК, крім сульфатів (2,5 ГДК) та БСК5 (1,28 ГДК).

Незважаючи на збільшення концентрації забруднюючих речовин на окремих ділянках річки Сіверський Донець, в прикордонному створі гідрохімічні показники покращуються.

Клас якості води річки Сіверський Донець на кордоні з Російською Федерацією залишається стабільним протягом останніх років і складає – 4, “забруднена”.