4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
Основною водною артерією Луганської області є річка Сіверський Донець, яку віднесено до рибогосподарських водойм, тому показники вмісту основних забруднюючих речовин надалі буде надано в частках граничнодопустимих концентрацій цих речовин для водних об’єктів рибогосподарського призначення (ГДКр/г). Довжина ділянки, що контролюється, складає 265 км, площа водозабору – 24560 км2.
Ріка Сіверський Донець є не тільки основним джерелом питного та технічного водопостачання, але й приймачем великої кількості зворотних вод промислових підприємств, підприємств комунального та сільського господарства, які негативно впливають на якість води у річці. Забезпечення водою населення області в необхідному обсязі ускладнюється також через невідповідність якості води водних об’єктів басейну Сіверського Дінця. У більшості з них за станом хімічного забруднення вода класифікується як „забруднена” (4 клас якості).
У цілому стан водних об'єктів області може бути оцінений як задовільний. На поверхневих водних об'єктах у створах спостереження залишається перевищення вимог СанПіН № 4630-88 за вмістом органічних речовин, що має систематичний характер. Концентрації специфічних показників і солей важких металів варіюють у межах ГДК, відповідно вимогам санітарних норм.
Забруднення по органічних сполуках та сольових показниках в поверхневих водах басейну р. Сіверський Донець пояснюється стійким забрудненням річки внаслідок точкових та дифузних джерел забруднення. Якщо проаналізувати динаміку зміни рівня забруднення води басейну Сіверського Донця в 2009 році від питного водозабору на річці Сіверський Донець, с. Білогорівка (на вході у Луганську область) до трансграничного створу р. Сіверський Донець, с. Попівка (на виході з Луганської області), то поліпшення якості води можна характеризувати, як зменшення забруднюючих речовин за показниками: нітрити (з 1,03 ГДК до 0,93 ГДК), фосфати (з 0,39 ГДК до 0,36 ГДК) та залізо (з 1,12 ГДК до 1,08 ГДК).
При проходженні по Луганській області Сіверський Донець отримує додаткове забруднення по кальцію (з 0,71 до 0,92 ГДК), магнію та сухому залишку (з 1,05 до 1,12 та 1,17 ГДК відповідно), БСК5 (з 1,28 до 1,37 ГДК), азоту амонійному (з 0,51 до 0,71 ГДК) та хрому шестивалентному (з 1,5 до 4,3 ГДК).
По таких інгредієнтах як сульфати, нітрати, мідь та нафтопродукти додаткового забруднення поверхневі води не отримують. Крім того, слід відзначити, що на всьому протязі річки протягом року вміст хлоридів не перевищував 0,96 ГДК, нітратів – 0,27 ГДК, ХСК – 0,81 ГДК.
Насичення води киснем було високим. Феноли не виявлено. Динаміку забруднюючих речовин в часках ГДК на вході та на виході з області представлено на рис. 4.4.
Рис. 4.4. Динаміка вмісту забруднюючих речовин (в часках ГДК) в р. Сіверський Донець на вході та на виході з Луганської області
Притоками, які найбільше впливають на якість води р. Сіверського Дінця і контроль яких виконується принаймні один раз на місяць, є річки – Красна, Біленька, Айдар, Лугань та Деркул. Показники вмісту основних забруднюючих речовин наведено також в частках ГДКр/г.
Річка Красна. Основним забруднювачем річки є очисні споруди Сватівського ВКГ. Протягом року у гирлі перевищення вимог санітарних нормативів було визначено за сульфатами (5,05 ГДК), БСК5 (1,56 ГДК) та хромом шестивалентним (6,71 ГДК). Решта гідрохімічних показників знаходилась в межах норми.
Однією з найбільш забруднених приток є р. Біленька. Річка забруднена солями ще у витоку, бо протікає скрізь природні поклади хлоридних солей. По течії вона приймає в себе дуже засолені стічні води ВО «Лисичанськвугілля», ВАТ «Лисичанська сода», основним забруднювачем амонійовими солями є Лисичанський желатиновий завод. За результатами лабораторних вимірювань гідрохімічний стан річки не відповідає нормативам ГДКр/г по сульфатам – 5,37 ГДК, хлоридам – 1,28 ГДК, сухому залишку – 1,69 ГДК, БСК5 – 1,89 ГДК, кальцію – 1,24 ГДК, азоту амонійному – 2,01 ГДК, нітритам – 4,61 ГДК, залізу – 2,29 ГДК хрому шестивалентному – 8-9 ГДК. Періодично спостерігалися нафтопродукти (1 – 1,5 ГДК) та феноли (1,2 ГДК). Однак, внаслідок низької водності р. Біленька помітного впливу на стан Сіверського Дінця не справляє.
Ріка Лугань на території Луганської області в значній мірі формується за рахунок скидів шахт, промпідприємств, об'єктів комунального господарства і негативно впливає на стан р. Сіверський Донець. Значний вплив на якість води справляють скиди підприємств м. Луганська. Останнім значним джерелом забруднення перед гирлом є скиди ВКГ м. Луганська. У створі перед впадінням у р. Сіверський Донець зафіксовано перевищення норм сульфатів у 6 разів, магнію та сухого залишку – у 1,5 рази, азоту амонійного та нафтопродуктів – у 1,2 ГДК, БСК5 та заліза – у 1,2-1,3 рази, нітритів та марганцю – у 2,18 та 4,27 разів відповідно. Хром шестивалентний становив 6,0 – 6,4 ГДК. Концентрація фенолів не перевищувала норми.
Стан р. Айдар не відповідає нормативам ГДК по вмісту сульфатів, які коливалися в межах 2,4–6,8 ГДК, що значною мірою пояснюється їх природним походженням; кальцію (1,03 ГДК), сухого залишку (1,2 ГДК), БСК5 (1,23 ГДК) та азоту нітритного (1,5 ГДК). Інші контрольовані показники не перевищували відповідних нормативів.
Ріка Деркул практично по всіх показниках відповідає нормам ГДК, крім сульфатів (2,5 ГДК) та БСК5 (1,28 ГДК).
Незважаючи на збільшення концентрації забруднюючих речовин на окремих ділянках річки Сіверський Донець, в прикордонному створі гідрохімічні показники покращуються.
Клас якості води річки Сіверський Донець на кордоні з Російською Федерацією залишається стабільним протягом останніх років і складає – 4, “забруднена”.
- 1. Загальні відомості
- 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Луганської області
- 1.2. Соціальний та економічний розвиток Луганської області
- 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Луганської області
- 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- 2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- 3. Зміна клімату
- 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- 4. Стан воднИх ресурсІв
- 4.1. Водні ресурси та їх використання
- 4.2. Забруднення поверхневих вод
- 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- 4.2.2. Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки)
- 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- 4.3. Якість поверхневих вод
- 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- 4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- 5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та її складових
- 5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- 5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- У таблиці 5.3. Наведено Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників, яким загрожує небезпека.
- 5.2.1. Лісові ресурси
- 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.2.4. Адвентивні види рослин
- 5.2.5. Стан зелених насаджень Луганської області
- 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Луганській області
- 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Луганській області
- 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.3.4 Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх влив на аборигенне біорізноманіття
- 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Луганської області
- 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- 5.4.3. Історико-культурна спадщина
- Парки - пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення
- Парки – пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Сквери м. Луганська
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Молодої гвардії»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Героїв Великої Вітчизняної війни»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сватівський парк»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Мілуватський водолій»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Парк Дружба»
- 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- 6. СтАн ЗемельнИх ресурсІв та ґрунтів
- 6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- 6.1.2. Деградація земель
- 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- 6.3. Якість ґрунтів
- 6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- 6.3.2. Забруднення ґрунтів
- 6.4. Охорона земель
- 6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- 7. Надра
- 7.1. Мінерально-сировинна база
- 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- 7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- 8. Відходи
- 8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- 8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- 8.4. Транскордонні перевезення відходів
- 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- 9. Екологічна безпека
- 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- Металургія та енергетика
- Хімічна галузь
- 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- 9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- 9.3.2. Радіоактивні відходи
- 10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- 10.1. Ведення сільського господарства в Луганській області
- 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
- 11. Вплив енергетикИ на довкілля
- 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі Луганської області
- 11.2. Ефективність енергоспоживання
- 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- 11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- 12. Вплив транспортУ на навколишнє природне середовище
- 12.1. Транспортна система Луганської області
- 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- 12.3. Використання альтернативних видів палива
- 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- 13.1. Екологічна політика регіону
- 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- 13.5. Економічні засади природокористування
- 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- 13.8. Екологічний аудит
- 13.9. Екологічне страхування
- 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- 13.11.2. Громадські рухи
- 13.12. Виконання державних екологічних програм
- 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- 13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- 13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги
- 13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- Висновки і пропозиції
- Додатки
- Скорочення
- Перелік регіональних програм Луганської області, що мають екологічну складову, діючих (затверджених) у 2009 році
- Громадські організації природоохоронного спрямування, що діють на території Луганської області (включені до складу Громадської ради при Управлінні)
- Відповідальні виконавці розділів звіту