Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Мілуватський водолій»
Розташований у Сватівському районі, біля с. Мілуватка. Площа - 17 га. Заповіданий рішенням Луганської обласної ради від 31.08.2000 № 13/12. Знаходиться під охороною Мілуватської сільської ради.
Цей парк своєрідний куточок лісових насаджень, півкільцем оточений р. Червоною, який до революції був дворянським садом. Далі відбулось залісення природного походження вільхою, дубом, липою, тополею, вербою, ясеном, кленом татарським, чагарниковими породами: бересклетом, свидиною, жимолостю, бірючиною, скумпією. Однак, до наших днів збереглися вікові груші, яблуні - жива історія краю.
Проектом реконструкції парку, розробленим місцевими активістами під керівництвом голови СХП «Прогрес» і директора місцевої школи, передбачене створення композиції з дерев’яних скульптур «Галявина казок», тематичних зон «Галявина мрій», «Ясенова стежка», дитячого і дорослого пляжів, спортмайданчиків. Уже побудований підвісний міст через р. Червону з унікальними фонтанами, що б'ють прямо з ріки. Ландшафт території мало зачеплений антропогенним впливом. Це чудове місце, що дозволяє організувати масовий відпочинок жителів с. Мілуватка.
Однак сьогодні насадження вимагають реконструктивних і лісозахисних заходів, рубок догляду і санітарних, необхідних для створення найбільш сприятливих умов для відпочинку населення, виховання підростаючого покоління, збереження історичної цінності об'єкта. Тут необхідно передбачити комплекс заходів, що забезпечить оптимальне співвідношення природної рослинності і садово-паркової архітектури, підтримку проектного вигляду, запобігання псування споруджень, насаджень, засмічення, захист дерев від шкідників і хвороб, ушкоджень від пожеж і витоптування.
Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Селезнівський парк»
Розташований у Перевальському районі, біля с. Селезнівка. Площа - 22 га. Заповіданий рішенням виконкому Луганської обласної ради від 04.02.1969 № 72 (в.ч.), рішенням виконкому Ворошиловградської обласної ради від 28.06.1984 № 247. Переданий під охорону Селезнівській селищній раді.
Згідно до матеріалів про історію селища Селезнівка, парк закладений у 1850 році на території садиби поміщика Графова в місці злиття р. Біла з р. Селезень і р. Утка. У 1902 році гірничопромисловець Мцеховський придбав цей парк і прилеглу до нього територію. У 1904-1905 р. він побудував чотири об'єкти в готичному стилі: будинок-особняк площею 200 м2, костьол, будівлю у костьолу до 150 м2 і арку до входу в парк. Усі будівлі виконані з кам'яновугільного пісковику. В них розташовувались (1968 р.) туберкульозний санаторій, селищна рада, клуб і склад (в арці). Після 1917 р. парк належав різним організаціям, з 1965 р. - Селезнівському туберкульозному санаторію, а з 1990 р. - обласній наркологічній лікарні.
За останні роки територія колишнього садибного парку значно зменшена за рахунок використання його земель для сучасної господарської діяльності (східна частина парку розорана). Архітектурно-планувальна композиція, яка була сформована спочатку, втрачена. Крім рідкісних порід дерев і чагарників, парковий пейзаж містив у собі «романтичні» алеї пірамідальних тополь, липові альтанки, склепінні коридори зі стриженої зелені. Залишки композиції прочитуються у спрямованості головних алей від східного входу садиби на північ, а також у центральній зоні, де знаходилася система галявин, обриси яких зафіксовані збереженими в окремих місцях первісними породами дерев. Найбільш засмічена другорядними породами частина парку в заплаві р. Біла. Тут збереглись екземпляри ясена звичайного - основної породи первісної пейзажної композиції парку.
На цей час асортимент порід рослинності заплавної частини парку включає: каштан кінський, клен татарський, тополь пірамідальний та білий, верба. Масив головної алеї з тополі пірамідальної в південній частині садиби доповнюють посадки з каштана кінського і береста. Мальовничі групи дерев утворюють акація біла, горобина звичайна, каштан кінський, верба, туя. Однак, вік дерев первісних порід наближається до критичного, спостерігається їх масове всихання. Парк має залишений вигляд. На території парку місцевими жителями випасається велика рогата худоба, спостерігаються самовільні порубки дерев. Заплава р. Біла замулена, водне дзеркало значне знижено, підходи до води неорганізовані.
З огляду на цей стан парку, виникла необхідність у його значній реконструкції, що без спеціальних технічних і фінансових засобів здійснити неможливо.
Незважаючи на значні втрати, парк-садиба у с. Селезнівка став вже невід'ємним елементом даної місцевості. Збережені до 80 екземплярів дерев (сосна, ялина, дуб, клен) і дві вікові алеї тополь висотою 25-30 м, садибний будинок поміщика Графова (200 м2), виконаний у готичному стилі, що зберігся дотепер без значних перебудов (інтер'єр кабінетів реставрований у 1990 р.), дозволяють віднести цей ансамбль у с. Селезнівка не тільки до природоохоронних заповідних об'єктів, але і до числа значних пам'ятників архітектури Луганщини кінця IX - початку XX століття.
Фото 5.17. Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва «Селезнівський парк»
Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Парк ім. Перемоги»
Розташований у м. Антрацит. Площа - 25 га. Заповіданий рішенням виконкому Ворошиловградської обласної ради народних депутатів від 12.07.1980 № 300 (в.ч.), рішенням виконкому Ворошиловградської обласної ради від 28.06.1984 № 247. Знаходиться під охороною міського комунального господарства. Парк госпрозрахунковий, з дирекцією і штатом співробітників. У літній період тут працюють атракціони, проводяться культурно-масові заходи.
Закладений у першій п’ятирічці у 1932 р. У закладці парку брали участь шахтарі й учні шкіл міста. На території є літній клуб, танцювальний майданчик, гойдалки. У парку зростає понад 7 тис. різних дерев, тисячі чагарників. Такі, як: клен платановидний - 1255 шт., тополя - 1250 шт., ясен - 1013 шт., береза - 497 шт., в’яз - 309 шт., черемшина - 142 шт., горіх грецький - 208 шт., також горобина, липа, верба, акація, гледичія, ялина. Багато фруктових дерев і кілька сортів троянд.
Парк є місцем відпочинку трудівників. Установлені пояснювальні і попереджаючи охоронні знаки. Вчасно проводиться догляд за зеленими насадженнями, газонами, висаджуються квітники, збирається сміття.
- 1. Загальні відомості
- 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Луганської області
- 1.2. Соціальний та економічний розвиток Луганської області
- 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Луганської області
- 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- 2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- 3. Зміна клімату
- 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- 4. Стан воднИх ресурсІв
- 4.1. Водні ресурси та їх використання
- 4.2. Забруднення поверхневих вод
- 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- 4.2.2. Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки)
- 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- 4.3. Якість поверхневих вод
- 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- 4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- 5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та її складових
- 5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- 5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- У таблиці 5.3. Наведено Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників, яким загрожує небезпека.
- 5.2.1. Лісові ресурси
- 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.2.4. Адвентивні види рослин
- 5.2.5. Стан зелених насаджень Луганської області
- 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Луганській області
- 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Луганській області
- 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.3.4 Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх влив на аборигенне біорізноманіття
- 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Луганської області
- 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- 5.4.3. Історико-культурна спадщина
- Парки - пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення
- Парки – пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Сквери м. Луганська
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Молодої гвардії»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Героїв Великої Вітчизняної війни»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сватівський парк»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Мілуватський водолій»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Парк Дружба»
- 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- 6. СтАн ЗемельнИх ресурсІв та ґрунтів
- 6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- 6.1.2. Деградація земель
- 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- 6.3. Якість ґрунтів
- 6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- 6.3.2. Забруднення ґрунтів
- 6.4. Охорона земель
- 6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- 7. Надра
- 7.1. Мінерально-сировинна база
- 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- 7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- 8. Відходи
- 8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- 8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- 8.4. Транскордонні перевезення відходів
- 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- 9. Екологічна безпека
- 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- Металургія та енергетика
- Хімічна галузь
- 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- 9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- 9.3.2. Радіоактивні відходи
- 10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- 10.1. Ведення сільського господарства в Луганській області
- 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
- 11. Вплив енергетикИ на довкілля
- 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі Луганської області
- 11.2. Ефективність енергоспоживання
- 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- 11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- 12. Вплив транспортУ на навколишнє природне середовище
- 12.1. Транспортна система Луганської області
- 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- 12.3. Використання альтернативних видів палива
- 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- 13.1. Екологічна політика регіону
- 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- 13.5. Економічні засади природокористування
- 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- 13.8. Екологічний аудит
- 13.9. Екологічне страхування
- 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- 13.11.2. Громадські рухи
- 13.12. Виконання державних екологічних програм
- 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- 13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- 13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги
- 13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- Висновки і пропозиції
- Додатки
- Скорочення
- Перелік регіональних програм Луганської області, що мають екологічну складову, діючих (затверджених) у 2009 році
- Громадські організації природоохоронного спрямування, що діють на території Луганської області (включені до складу Громадської ради при Управлінні)
- Відповідальні виконавці розділів звіту