5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Луганській області
Мисливське господарство - це сфера комплексного виробництва, основними завданнями якого є охорона, використання і відтворення мисливських тварин, надання послуг мисливцям у здійсненні полювання, розвиток мисливського собаківництва.
Мисливські угіддя області рішеннями Луганської обласної ради (№ 22/3 від 20.02.98, № 3/36 від 04.09.98, № 6/20 від 12.05.99, № 6/21 від 12.05.99, № 10/4 від 24.02.00) надані у користування на новий експлуатаційний період 28 користувачам мисливських угідь (рис. 5.2.).
Протягом останніх років залишались нерозподілені близько 30 тис. га мисливських угідь, які раніше належали обласному товариству «Динамо» (Нижньобараниківська селищна рада Біловодського району та Давидо-Нікольська селищна рада Краснодонського району), КСП «Медвежанське», КСП ім. Кірова.
Завдяки активності Управління та спільній роботі з Луганським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, з 2008 року рішеннями Луганської обласної ради закріплені безгоспні мисливські угіддя (рішенням від 21.03.2008 № 21/21 – припинено право користування мисливськими угіддями обласного товариства «Динамо», КСП «Медвежанськоє» і КСП ім. Кирова і надано право користування ДП «Свердловське ЛМГ», рішенням від 25.09.2008 № 24/21 – припинено право користування мисливськими угіддями обласного КСП «Довжанське» і надано у користування ПП «Агрофірма «Довжанська», рішенням від 25.09.2008 № 24/22 – уточнені назви користувачів та площі мисливських господарств області, рішенням від 25.09.2008 № 24/23 – припинено право користування мисливськими угіддями обласного товариства «Динамо і надано у користування ДП «Біловодське ЛМГ»). На сьогодні всі мисливські угіддя розподілені і ведуться роботи з упорядкування мисливських угідь. У 2009 році рішенням Луганської обласної ради від 07.10.2009 № 31/8 припинено користування мисливськими угіддями КСП «Провальське» та надано у користування ці угіддя ПСП «Провалля».
На даний час усі користувачі мисливських угідь області уклали договори про умови ведення мисливського господарства з Луганським обласним управлінням лісового та мисливського господарства.
Слід відмітити, що в Луганській області органи лісового господарства одночасно виконують функції:
державного регулювання в галузі ведення мисливського господарства;
державного контролю за веденням мисливського господарства;
користувачів 34 відсотків мисливських угідь області.
В області є традиційним індивідуальне та колективне полювання на польову та водно-болотну пернату дичину, індивідуальне та колективне полювання на хутрових звірів, колективне та облавне полювання на парнокопитних тварин, на вовка.
Згідно статті 28 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» користувачі мисливських угідь забезпечують упорядкування мисливських угідь, наданих їм у користування. Відповідно до Указу Президента України «Про невідкладні заходи у сфері збереження, відтворення та раціонального використання мисливських тварин» від 23.05.05 № 837/2005 упорядкування наданих у користування мисливських угідь повинно було завершитись протягом 2005-2006 років. В Луганській області упорядкування мисливських угідь зроблено у всіх мисливських господарствах. Останьою це зробила Луганська обласна організація УТМР у 2007 році. Розробниками проектів з упорядкування мисливських угідь виступили Харківський державний проектно-вишукувальний інститут агромеліорації і лісового господарства «Харківдіпроагроліс» та Таврійська державна агротехнічна академія.
Р ис. 5.2. Мисливські угіддя Луганської області
В мисливському господарстві Луганської області зайнято 237 працівників, з яких 32 мисливствознавця та 188 штатних єгерів. Загальні витрати користувачів на ведення мисливського господарства області в 2009 році склали близько 2 765,621 тис. грн., в тому числі за рахунок державного бюджету - 758,405 тис. грн. Надходження від ведення мисливського господарства області склали близько 2 747,633 тис. грн. Самоокупність мисливського господарства в цілому склала - 1,1 % до загальної кількості витрат.
Фото 5.3. Годівельний майданчик для диких тварин
Основним показником рівня ведення мисливського господарства є динаміка чисельності мисливських видів тварин в угіддях. Максимальний ефект від ведення мисливського господарства досягається при чисельності фауни, близькій до оптимальної, що обумовлено можливістю експлуатувати запаси дичини без шкоди для її відтворення.
Таблиця 5.14. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів)
Види мисливських тварин | 2000 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 |
Копитні | 2857 | 3510 | 3867 | 4133 | 4171 |
Хутрові | 93793 | 93180 | 95566 | 100034 | 100558 |
Пернаті | 302522 | 275098 | 284799 | 291686 | 291201 |
Як показує аналіз, чисельність більшості основних видів мисливської фауни області в останні роки стабілізувалась. Загальна чисельність копитних тварин зросла за період з 2000 по 2009 роки майже на 46 % (з 2857 до 4171 голову). В той же час чисельність пернатих мисливських тварин дещо зменшилась за той же проміжок часу на 3,8 % і склала 291 201 голову.
Ф ото 5.4. Бабак
Однією з загроз тваринному світу стала бідність населення. Це відображається в нехтуванні населенням законів і правил природокористування і є серйозною загрозою, боротись з якою за даних умов практично неможливо.
Фото 5.5. Козулі
Натомість загроза, яку несе бідність держави проявляється на всіх рівнях і має розцінюватись як незворотна загроза не тільки тваринному світу та рибним ресурсам, оскільки приводить до обмеження або повного припинення фінансування природоохоронних заходів, недотримання підприємствами та громадянами принципів екологічної безпеки та екологічних нормативів, безкарності юридичних та фізичних осіб, за вини яких спричиняється шкода навколишньому природному середовищу. Мішенню загроз від бідності населення стають, в першу чергу, біологічні ресурси, що експлуатуються (мисливські та рибні ресурси, включаючи і рідкісні види, вилучення яких з природи заборонено).
Фото 5.6. Кабан
Необхідно відмітити, що в останні роки практично увесь ліміт добування копитних тварин отримується державними лісомисливськими господарствами (в 2005 - 62 з 72 гол., в 2006 році – 72 з 82 гол., в 2007 році – 92 з 98 гол., в 2008 році – 113 з 128 гол., в 2009 році – 133 з 157 гол.), які є користувачами третини мисливських угідь області.
Таблиця. 5.15. Добування основних видів мисливських тварин, голів
Рік | Види мисливських тварин | Затверджений ліміт добування, гол. | Видано ліцензій, шт. | Добуто, гол. | Не використано ліцензій, шт. | Причини невикористання |
2000 | олень пл. | 2 | 2 | 2 | - | - |
кабан | 54 | 54 | 48 | 6 | не добуто на полюванні | |
козуля | 7 | 7 | 7 | - | - | |
2006 | олень пл. | 7 | 7 | 6 | 1 | Ліцензію не викуплено |
олень бл. | 6 | 6 | 6 |
|
| |
кабан | 33 | 33 | 29 | 4 | не добуто на полюванні | |
козуля | 82 | 82 | 75 | 7 | не добуто на полюванні | |
бобер | 10 | 10 | 10 |
|
| |
бабак | 120 | 94 | 94 | 26 | Ліцензії не викуплено | |
2007 | олень пл. | 6 | 7 | 6 | 1 | не добуто на полюванні |
олень бл. | 7 | 7 | 7 | - |
| |
кабан | 98 | 98 | 93 | 5 |
| |
козуля | 41 | 41 | 41 | - | Ліцензій не викуплено | |
бобер | 10 | 10 | 5 | 5 | Ліцензій не викуплено | |
бабак | 20 | 20 | 20 | - |
| |
2008 | олень пл. | 10 | 9 | 9 | 1 | Ліцензію не викуплено |
олень бл. | 8 | 8 | 8 | - | - | |
кабан | 128 | 108 | 108 | 20 | не добуто на полюванні | |
козуля | 48 | 47 | 47 | 1 | не добуто на полюванні | |
бобер | 10 | 8 | 8 | 2 | не добуто на полюванні | |
бабак | - | - | - | - | - | |
2009 | олень пл. | 10 | 10 | 9 | 1 | Ліцензію не викуплено |
кабан | 157 | 157 | 145 | 12 | не добуто на полюванні | |
козуля | 57 | 57 | 53 | 4 | Ліцензію не викуплено | |
бобер | 10 | 8 | 8 | 2 | Ліцензію не викуплено | |
бабак | 230 | 230 | 123 | 107 | Ліцензію не викуплено |
- 1. Загальні відомості
- 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Луганської області
- 1.2. Соціальний та економічний розвиток Луганської області
- 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Луганської області
- 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- 2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- 3. Зміна клімату
- 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- 4. Стан воднИх ресурсІв
- 4.1. Водні ресурси та їх використання
- 4.2. Забруднення поверхневих вод
- 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- 4.2.2. Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки)
- 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- 4.3. Якість поверхневих вод
- 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- 4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- 5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та її складових
- 5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- 5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- У таблиці 5.3. Наведено Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників, яким загрожує небезпека.
- 5.2.1. Лісові ресурси
- 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.2.4. Адвентивні види рослин
- 5.2.5. Стан зелених насаджень Луганської області
- 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Луганській області
- 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Луганській області
- 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.3.4 Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх влив на аборигенне біорізноманіття
- 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Луганської області
- 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- 5.4.3. Історико-культурна спадщина
- Парки - пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення
- Парки – пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Сквери м. Луганська
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Молодої гвардії»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Героїв Великої Вітчизняної війни»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сватівський парк»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Мілуватський водолій»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Парк Дружба»
- 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- 6. СтАн ЗемельнИх ресурсІв та ґрунтів
- 6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- 6.1.2. Деградація земель
- 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- 6.3. Якість ґрунтів
- 6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- 6.3.2. Забруднення ґрунтів
- 6.4. Охорона земель
- 6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- 7. Надра
- 7.1. Мінерально-сировинна база
- 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- 7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- 8. Відходи
- 8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- 8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- 8.4. Транскордонні перевезення відходів
- 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- 9. Екологічна безпека
- 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- Металургія та енергетика
- Хімічна галузь
- 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- 9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- 9.3.2. Радіоактивні відходи
- 10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- 10.1. Ведення сільського господарства в Луганській області
- 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
- 11. Вплив енергетикИ на довкілля
- 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі Луганської області
- 11.2. Ефективність енергоспоживання
- 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- 11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- 12. Вплив транспортУ на навколишнє природне середовище
- 12.1. Транспортна система Луганської області
- 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- 12.3. Використання альтернативних видів палива
- 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- 13.1. Екологічна політика регіону
- 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- 13.5. Економічні засади природокористування
- 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- 13.8. Екологічний аудит
- 13.9. Екологічне страхування
- 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- 13.11.2. Громадські рухи
- 13.12. Виконання державних екологічних програм
- 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- 13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- 13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги
- 13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- Висновки і пропозиції
- Додатки
- Скорочення
- Перелік регіональних програм Луганської області, що мають екологічну складову, діючих (затверджених) у 2009 році
- Громадські організації природоохоронного спрямування, що діють на території Луганської області (включені до складу Громадської ради при Управлінні)
- Відповідальні виконавці розділів звіту